Сьогодні найдовша ніч і початок святкування Різдвяних свят

Тривалість світлового дня - 8 годин. Це - зимове сонцестояння, яке почалося сьогодні, 22 грудня, о 7:30 за Київським часом. Зимове сонцестояння вважається початком астрономічної зими.

Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду

Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору (проекції земного екватору на небесну сферу) і досягає найбільшого південного схилення - займає найнижче положення відносно видимого горизонту, розповідає національний портал Аратта. 

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва "сонцестояння”) - і починаючи з неділі почне поступово підніматися над горизонтом, - його "небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати. 

Здавна саме це триденне "завмирання” Сонця і наступне його "народження” святкувалося як Свято народження Сонця - або Різдво. Наші пращури святкували Різдво Божича Коляди (звідки і походить назва традиційних святкувань - колядок). 

«Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився». Пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця - весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. 

В давніх арійських текстах Рігведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака. 

Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пір присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори. 

Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах. 

Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обминіте". 

Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.д. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів. 

Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой. 

Початок Різдва за Григоріанським календарем співпадає з астрономічним явищем - збільшенням світлового дня після зимового сонцестояння, яке і відбувається в ніч з 24 на 25 грудня. 

http://sd.org.ua/news.php?id=20586