ПриватБанк - Новости Житомира
Журнал Житомира
Новости сегодня: Воскресенье, 11.12.2016    15:53:01
» » » 2016 » Февраль » 25
Hoakina Ювілей великої поетеси

Hoakina


Оценка: 4.6/5
Голосов: 9

Ювілей великої поетеси

25.02.2016, 08:58:35 867 4.6 5

Сьогодні виповнюється 145 років з дня народження геніальної поетеси, нашої землячки, жінки, яка прожила трагічне життя в боротьбі зі страшною хворобою, але була настільки сильною, щоб втілити в собі символ незламності і мужності.
Цей бік творчості Лесі Українки мало відомий загалу. Вона пережила втрату великого кохання. Її наречений Сергій Мержинський помер від сухот. Леся Українка доглядала за ним, що призвело до зараження відкритою формою туберкульозу легень (вона була вже хвора на туберкульоз кісток) і передчасної смерті. Саме цим високим почуттям присвячені кілька віршів поетеси, які становлять собою справжні шедеври любовної лірики.
Вірш у прозі - доволі рідкісна форма в українській літературі. Він присвячений втраченому коханню.

"Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись… А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, – вона тремтить, як струна, – все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, – ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни…

Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?

Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?

Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди!

Візьми мене з собою.

Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже…

Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!

І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди."

7.11.1900

Прикреплённые изображения:
Hoakina Ювілей великої поетеси
Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.
Комментариев: 5
sonnet
1 вадик (sonnet)   • 09:56:32, 25.02.2016
+7

Тяжка і трагічна доля великої людини.

Віддамо їй шану.
Вона прославила Україну в свій час, прославляє і тепер.
3DSchuminator
2 Michael Schumacher (3DSchuminator)   • 11:05:56, 25.02.2016
+6

з Днем народження, незламна!
TarasS
3 Тарас (TarasS)   • 11:51:14, 25.02.2016
+4

Остання пісня Марії Стюарт
.
Що я тепер, о Боже! жить мені для чого?
Слаба, мов тіло, в котрім серця вже нема,
Тінь марна я, мене жаль-туга обійма,
Самої смерті прагну, більше вже нічого.

Не будьте, вороги, ненависні до того,
Хто в серці замірів владарних не здійма,
Бо муку більшую, ніж має сил, прийма,
Не довго втримувать вам лютість серця свого!

Згадайте, друзі, – ви, котрі мене любили, –
Що я без щастя-долі у житті сьому
Нічого доброго зробить не мала сили;

Кінця бажайте безталанню мойому,
Бо вже коли я тут недолі досить маю,
Хай буду я щаслива там, у іншім краю!

(1888)
TarasS
4 Тарас (TarasS)   • 12:05:27, 25.02.2016
+3

КОРОЛІВНА

– Королівно, ясна панно,
ви себе навік згубили!
Що з'єднало вас зо мною,
вбогим лицарем без спадку?

– Мій лицарю, любий пане,
се мені гірка образа, –
я ж не звикла продавати
свого серця за червінці!

– Королівно, ясна панно,
стану вашому належить
багряниця і корона,
а не ся буденна одіж.

– Мій лицарю, любий пане,
та невже я вам миліша
в багряниці та короні,
ніж у простих темних шатах?

– Королівно, ясна панно,
я зовсім безславний лицар,
бо від зрадницької зброї
умираю вдома, в ліжку.

– Мій лицарю, любий пане,
хай впаде за зраду сором,
слави ж маєте доволі:
ви обранець королівни...

(1900)

(
MOKRIZZONNI
5 Павло Мокрицький (MOKRIZZONNI)   • 00:28:36, 27.02.2016
+3

Троха моїх фото з різних куточків Вкраїни, де жила та надихалась Л.Українка
http://vk.com/mokrizzonni?z=photo275691707_403487235%2Fwall275691707_148
і далєє по кліку на фото
avatar


Обратите внимание:


Это интересно!

Loading...

Читайте ЖЖ.инфо