|
dubmanОценка: 4.8/5 Голосов: 4 |
Фрагмент плана Житомира 1810 года
Это фрагмент плана Житомира 1810 года между нынешней Соборной площадью и нынешней Михайловской улицей. Улиц еще нет. Пока это дороги. Цифрой 1 я обозначил нынешнюю Соборную площадь, цифрой 2 – нынешнюю Киевскую улицу, цифрой 3 – нынешнюю Большую Бердичевскую улицу, цифрой 4 – нынешнюю Михайловскую, цифрой 5 – здание Бернардинского монастыря (будущая семинария). Между монастырем и будущей Пилипоновской улицей (ныне Михайловская) большой монастырский сад. Обратите внимание, что костела рядом с монастырем нет. Был деревянный, но его сожгли российские войска в 1768 году при нападении на Житомир. А новый каменный (ныне Семинарийский) начнут строить в 1820 году, завершат строительство и освятят в 1842 году. Старообрядческого села Пилипоновка, где теперь Михайловская, еще нет. Спасаясь от жестоких преследований в России, 356 старообрядцев-филипповцев (сокращенно – филиппоны, а на украинском языке – пилипоны) в этом же 1810 году (когда составлялся этот план) прибудут в Житомир и поселятся на этом месте.
...просто переселилися з однієї території РІ на іншу територію РІ.
І тут одне з двох:
1) або російська адміністрація фактично не контролювала тоді Волинь;
2) або ж чутки про "жорстокі переслідування" старообрядців на початку ХІХ ст. дуже перебільшені, і "пилипонів" переселила сюди якраз царська адміністрація.
Остання версія більше схожа на правду. Відомо, що у Житомирі анклави старообрядців були ще у Кривому Броді, на Суриній Горі та в інших місцях. Отже, їх сюди організовано завозили. Мета? Протидія єврейській торгівлі та повзуче "обрусение Юго-Западного края". Старообрядців спеціально селили в міста і заохочували торгувати - щоб вони складали конкуренцію купцям-євреям, яким російська адміністрація не довіряла. Звичайна колоніальна практика.