Проект "Україна третього тисячоліття": перші кроки
Пройшло два тижні спілкування і напруженої роботи думки. Беру на себе сміливість послідувати прикладу О.В. Задорожнього та навести деякі узагальнення.
Якщо розібратися, сайт Проекту має досить чітку та логічну структуру. Звичайно, можна багато критикувати. Звичайно, спочатку видається «щось не так, як завжди». Формат задали заздалегідь, а не запросили на пустий форум… Однак в цій роботі потрібний імпульс. Натомість, для дискусій загального наповнення Проекту автори лишили розділ «Обговорення». Здається, саме тут мають обговорюватися загальні погляди на Проект, його змістовне наповнення та напрямки розвитку. Однак саме він став і найбільш «політизованим». І хоча Інтернет-простір має достатньо платформ для політичних баталій, деякі учасники прагнуть перенести їх і сюди.
Тим не менш, саме тут у відкритому форматі пролунали деякі пропозиції щодо покращення роботи сайту (до речі, співзвучні із зазначеними в блозі Олександра Задорожнього «Попередні спостереження щодо ходу обговорення нової Конституції України»). Перш за все, звертає на себе відсутність (чи враження відсутності) зворотного зв’язку, про що зазначали Олександр Гнєдаш та користувач Ігор. Напевно, користувача із логіком «AdamSmith» не вистачає, щоб присутність «невидимої руки» була очевидна в узагальненнях, зверненнях уваги до запропонованих конкретних концепцій чи проектів статей. Адже результати колективної творчої роботи надихатимуть і в подальшому! Саме так можна реалізувати думки Олександра Гнєдаша, висловлені в одному з коментарів щодо ролі Головного Архітектора Проекту.
Водночас не можу не зупинитися на двох змістовних темах, що виникли в рамках загального обговорення. Це системний підхід та концепція органічних законів.
Проблематика системного підходу викликала чимало зауважень і декілька публікацій в блозі. Занепокоєння зрозуміле – без системного бачення майбутнього України важко рухатися вперед. Не можна не погодитися. Однак саме для з’ясування цього бачення необхідно провести первинне опитування. Крім того, запропонований набір проектів законів (а радше – напрямків для розробки таких проектів) – це і є свого роду база. Цей перелік, як заявляє адміністрація сауйту, не є «вичерпним». Тож, в наших силах додавати нові чи пропонувати зміни в напрямках обговорення. І системність тут полягатиме в тому, щоб розроблений в рамках Проекту пакет законопроектів не містив норм, які б суперечили одна одній. До речі, тут роль модератора очевидна. І технічні зауваження можуть стати в нагоді.
Що стосується обговорення питання органічних законів, то це, здається, єдине поки що результативне обговорення. Питання, запропоноване до обговорення Олександром Задорожнім, стосується обмеженого переліку законів, «зміна яких потребуватиме більш складної процедури (переважно – через збільшення кількості необхідних голосів для ухвалення та внесення змін) голосування в Верховній Раді України». Основна причина – захист від бажання постійно змінювати. Тема викликала неабияке зацікавлення та одразу багато запитань, зокрема щодо можливості законодавчо визначити «конституційний (органічний) закон» (користувач Павел), висувалася пропозиція розробити окремий закон (користувач Kritik), ставилося питання про коло органічних законів та порядок їх прийняття, висловлювалася думка про недоречність обговорення взагалі. Конституційне право оперує поняттям органічних законів, а короткі теоретичні викладки з цього приводу можна знайти в моєму блозі. Вважаю, що в сучасних українських реаліях необхідно чітко зважити всі за і проти гнучкого (коло органічних законів не закріплене та визначається суб’єктом законодавчої ініціативи) та фіксованого підходів. Тут думки розійшлися. Однак, єдина конкретна пропозиція пролунала від О.Задорожнього:
10.11.2010 21:12
Отже, пропоную в нову редакцію Конституції України (така формула більш реалістична, але менш бажана) внести наступне – Пункт 2 Статті 91: " Верховна Рада України може приймати за ініціативою Президента України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, закони України не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення про внесення змін, або скасування законів України, прийнятих не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, приймається не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України."
Тож, панове, рух є! Не дивлячись на критику, долаючи сумніви, – однак із впевненістю у позитивності і доцільності починання. Наведений приклад роботи лише по одному дуже узагальненому розділу, однак обговорення тривають. Варто б приділяти більше уваги практиці іноземних держав. Варто б відсунути у бік суперечки та намагатися сформулювати конкретні пропозиції, конкретні норми закону.
http://blogs.proektua.org/Lidiya/39
Украина, Житомир
Канада, canada
