"...одна переведённая фраза из издания 1835 г.: «Повсякчасна необхiднiсть боронити узграниччя вiд трьох
рiзнохарактерних нацiй надавала якогось вiльного, широкого розмаху Єхнiм подвигам i виховала впертiсть духу». У Гоголя в издании 1842 г. она отсутствует, вместо неё сказано: «Это было, точно, необыкновенное явление русской (здесь и далее курсив мой. – А.В.) силы: его вышибло из народной груди огниво бед». Короче, сильнее, экспрессивнее. Что ж, и переводчик оставляет эту фразу, но с заменой одного слова. Но какого слова! «Це був справдi надзвичайний вияв украЄнськоЄ сили: його викресало з народних грудей кресало лиха». Между прочим, в одном только этом абзаце из главы I ещё три подобные «правки»! Вместо «вся южная первобытная Россия» «переведено»: «УкраЄна, весь прадавнiй пiвдень», вместо «широкая, разгульная замашка русской природы» – «широкий гуляцький замiс украЄнськоЄ натури», вместо «как только может один русский» – «як умiљ тiльки козак». И это несмотря на то, что в обоих изданиях «Тараса Бульбы» употребляется и понятие «Русь», и понятие «Украина»! Иногда они соседствуют в одной фразе, как, например, в главе VIII: «с гетьманом и лучшими русскими витязями на Украйне» (не «в Украине», заметьте, как поучают нас теперь в Киеве). «З гетьманом та найкращими лицарями украЄнськими», – не мудрствуя лукаво, выводит Садовский.
И ведь плохо переведено, бездарно, не говоря уже об остальном! «Викресало кресало», масло масляное! «Народные груди», тогда как речь идёт о груди народа! «Замiс» вместо «замашки»! Господи, какая дешёвая, наспех сляпанная графомания!..."

"...«Прощайте, товарищи! – кричал он им сверху. – Вспоминайте меня и будущей же весной прибывайте сюда да хорошенько погуляйте! Что, взяли, чертовы ляхи? Думаете, есть что-нибудь на свете, чего бы побоялся козак? Постойте же, придет время, узнаете вы, что такое православная русская вера! Уже и теперь чуют дальние и близкие народы: подымается из Русской земли свой царь, и не будет в мире силы, которая бы не покорилась ему!..»

А вот в каком виде появился последний монолог Тараса в «переводе» нечистой троицы:
«– Прощайте, товариство! – гукав вiн Єм згори. – Згадуйте мене i на ту весну знову сюди прибувайте та гарненько погуляйте!.. А що, взяли, чортовi ляхи? Думаљте, љ що-небудь на свiтi, чого б злякався козак!..»
И всё. Какая мерзость! .."

Ну что, господа, националисты? Чего добились? ПОЗОР!!

Подробнее

Добавлено (18/04/2008, 10:46:36)
---------------------------------------------
В конце концов, раз уж так им свербит в одном месте, можно было просто запретить Гоголя читать, но зачем такую мерзость разводить, настолько БЕЗДАРНО переведя повесть!

Більшість українських читачів навіть не підозрюють, що вони ніколи не читали справжнього «Тараса Бульбу». Річ у тім, що цей шедевр Миколи Гоголя вперше побачив світ 1835 року в його збірці «Миргород», але, як ми знаємо, не кожен шедевр задовольняє офіційну критику. Занадто українською видалася ця повість великоросам-бєлінським, і вони почали домагатися, аби Гоголь її спотворив на їхній копил. А саме — «усіліл общєрускій ідейний смисл». І ось 1842 року в другому томі його «Сочинений» раптом з'явився новий варіант «Тараса Бульби». Твір побільшав на три розділи, деякі його фрагменти, зокрема батальні сцени, набули ширшої деталізації, зазнала змін і кінцівка повісті. Та водночас серед тих доповнень з'явилися свавільні вкраплення «общєруского ідейного смисла», які, пам'ятаю, зачіпали за живе навіть мою ще школярську гордість. Ну, не міг я зрозуміти, чому це наші козаки помирають за «рускую землю», а щирий козарлюга Бульба, згоряючи в лядськім вогні, пророкує: «Уже и теперь чуют дальние и близкие народи: подымается из Русской земли свой царь, и не будет в мире силы, которая бы не покорилась ему!..»
Таких чужорідних наголошень у першотворі не було. Але імперська критика, втішно потираючи долоньками — «Ай да Гоголь, ай да сукин сын!», канонізувала саме цей варіант і занесла його до реєстру класичної російської літератури. Ось так і мандрує від видання до видання (вже понад півтора сторіччя!) глашатай московського самодержавства Тарас Бульба, який поклав свою буйну голову за «рускую землю». Ось таким і сьогодні його вивчають у нашій школі.
...
Ще два роки тому справжнього «Бульби» в Україні не можна було знайти вдень зі свічкою, і, щоб видати його, нарешті, в перекладі нашою мовою, оригінал довелося розшукувати в Санкт-Петербурзі.

Вот вам ссылки на обе редакции, сравните:

Тарас Бульба (редакция 1835 г.)

Тарас Бульба (редакция 1842 г.)

Я тоже не понимаю, при чем тут помаранчевые...

http://www.zsu.zp.ua/99/sh/jizhachok.htm

Так быстро прочитал? . Кстати, перевод "Алисы в Стране чудес" и "...Зазеркалье" на любой язык всегда будет хуже оригинала из-за обилия игры слов и "приколов" Льюиса Кэрролла над английским языком- так что же, не переводить тогда, ведь не все владеют английским?

Нефиг во всём на "деятелей" кивать- ты почему у станка не стоишь и экономику не поднимаешь, а тут на форумах посты пишешь ?

это о себе или обо мне?

Да, не только (хотя я образно сказал)- так же, как и не зависит от того, будут переводить Гоголя с русского на украинский или нет.