Позасудовий спосіб
Позасудовий шлях легалізації самочинного будівництва передбачає проходження всієї законодавчо передбаченої процедури легального будівництва, а також сплату штрафів за правопорушення у сфері містобудування.

Судовий спосіб
Чинне законодавство визначає правові підстави, які дозволяють визнати право власності забудовника на самочинно збудований об’єкт нерухомого майна. Новітні зміни в законодавстві, набутий професійний досвід і остання судова практика дозволяють рекомендувати такий алгоритм.
1.Оформлення правовстановлювальних документів на земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно (шляхом приватизації, купівлі-продажу, міни, оренди земельної ділянки тощо) або отримання нотаріально посвідченої згоди землевласника (землекористувача) на здійснену забудову земельної ділянки — якщо самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці, яка не належить забудовнику ні на праві власності, ні на праві користування.
2.Підтвердження витрат забудовника на здійснення самочинного будівництва (договори підряду, рахунки-фактури, платіжні доручення на оплату будівельних робіт і матеріалів, оренду обладнання й техніки, акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт тощо).
3.Сплата штрафів за правопорушення у сфері містобудування. Навіть якщо штрафи за правопорушення у сфері містобудування не сплатити на цьому етапі, то це доведеться зробити в подальшому, оскільки наступні дії, необхідні для легалізації самочинного будівництва, будуть пов’язані з органами, уповноваженими здійснювати контроль і притягнення до відповідальності за такі порушення.
4.Підтвердження відповідності збудованого об’єкта державним будівельним нормам, пожежним, санітарним та іншим правилам (технічні висновки спеціалізованої проектної організації про відповідність об’єкта державним будівельним нормам і правилам, висновки державних служб щодо відповідності об’єкта вимогам пожежних, санітарних та екологічних норм і правил тощо). Якщо ж самочинне будівництво здійснене з істотним порушенням будівельних норм і правил або порушує права інших осіб, забудовник має виправити виявлені порушення.
5.Підтвердження відсутності порушення прав інших осіб (підтвердження відповідності збудованого об’єкта державним будівельним нормам, пожежним, санітарним та іншим правилам, а також доведення використання земельної ділянки за цільовим призначенням можуть бути доказами відсутності порушення прав інших осіб).
6.Звернення до суду з позовом про визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також при втраті документа, який засвідчує право власності. У випадку визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва особа, яку можна залучити до участі у справі як відповідача, є не завжди. Тому на практиці забудовник звертається до органів БТІ із заявою про реєстрацію права власності на об’єкт самочинного будівництва і після отримання відмови звертається з позовом до суду.
7.Введення об’єкта будівництва в експлуатацію. Звертаємо увагу, що рішення суду є правовстановлювальним документом, який засвідчує право власності на нерухоме майно. Проте суд не уповноважений приймати об’єкти нерухомості в експлуатацію, оскільки це віднесено виключно до компетенції державних приймальних комісій. Тому винесення судом рішення про визнання права власності забудовника на об’єкт самочинного будівництва не звільняє забудовника від обов’язку ввести такий об’єкт в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
8.Реєстрація права власності на об’єкт будівництва в органах БТІ на підставі рішення суду, яке є правовстановлювальним документом (п. 10. додатка 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно). З моменту державної реєстрації права власності на об’єкт самочинного будівництва забудовник стає законним власником збудованого об’єкта нерухомого майна.