“Дєло” Бублика (том 1) / Владислав Пучич / ТОЧКА ЗРЕНИЯ - авторская колонка / Журнал Житомира / Zhitomir City Journal

Владислав Пучич

Серед численних скарг житомирян на житлово-комунальні підприємства, згідно антирейтингу, складеному громадською організацією "До ладу", за першість завзято сперечаються ЖБК “Космос”, ЖБК “Полісся” та КВЖРЕП №1.

Про масштаб “космічних” проблем ми вже неодноразово писали. Тож на черзі – жек.

Розглянемо конкретний, та, на превеликий жаль, не поодинокий приклад будинку № 14 по вул. Черняхівського. За словами мешканця Володимира Нагорного, максимальний термін служби, до прикладу, внутрішньобудинкових труб складає 20 років. А їм вже понад 40… Вибиті вікна, прогнилий фундамент, під який затікає вода, захаращені підвали й горища. Хоча, щодо підвалів, то на дверях під’їзду можна побачити оголошення, згідно якого начальник жеку просить мешканців бути свідомими, та прибрати купи власного сміття, що роками накопичувалось біля виходу з підвалу. Справедливо.

Чого хоче житомирянин?

За твердим переконанням мешканки Надії Гаврилової, регулярні огляди будинку мають здійснюватись як мінімум двічі на рік, а натомість нещодавно мешканці чи не вперше побачили комісію з міськ¬виконкому, яка оцінила стан будинку та зафіксувала існуючі недоліки, зобов’язавши начальника КВЖРЕПу їх усунути.

Мешканці не просто вимагають від жеку якихось абстрактних комунальних послуг, вони мають чітке і фахове уявлення про те, що ж саме необхідно ¬їхньому будинку: побудова 30-сантиметрового сейсмічного поясу, ремонт м’якої покрівлі, заміна труб, усунення тріщин на стиках. У цьому випадку, за словами п. Володимира Нагорного, будинок гарантовано простоїть ще 25 років. А якщо ні?..

Обіцянка-цяцянка

Ще у липні мешканці звернулись до начальника КВЖРЕПу № 1 п. Ігоря Бублика, щоб той, у відповідності до рішення виконкому міської ради (що закріплено у відповідних договорах), перерахував квартирну плату та привів її у відповідність до вартості реально наданих послуг. На це мешканці отримали відповідь, що всі послуги надаються у повному обсязі, а на повторне звернення з того ж приводу п. Бублик роздав купу обіцянок по поточному ремонту, які мали бути виконані у найближчі місяці. Втім, час їх реалізації все відкладався і відкладався. Через поважні причини, звісно. Не виконані роботи і по сьогодні.

Пан Бублик не став повторювати помилку одного з колишніх керівників жеку. Він таки перерахував тариф на підставі актів-претензій. Однак, як не дивно, але за мінусом дератизації, дезинсекції та ще декількох незначних (по 0,3 коп.) складових тарифу, він все одно вперто не зменшувався нижче позначки 0,80 грн. за м2.

Виходячи з цього, мешканці пред’явили керівнику жеку відповідно оформлені письмові претензії по переплаті за ненадані послуги.
Керівник жеку за кожної нагоди акцентував увагу нашого журналіста на своїй зайнятості. Тому у нього й не вистачило часу, щоб прокоментувати ситуацію.

Стомившись від такого житлово-комунального футболу, мешканці бачать вихід у захисті з боку місцевих органів влади, перед якими поставили два проблемних запитання: відповідність квартирної плати реально наданим послугам та проведення поточного та капітального ремонтів.

Зовсім короткий висновок

Житлово-комунальна галузь країни у глибокій кризі. Чи здатні з неї вивести жеки – питання риторичне. І основна проблема мешканців будинку № 14 по вул. Черняхівського полягає в тому, щоб за 10 років їх будинок не став схожим на сусіда – руїни келій Єзуїтського монастиря...

"До ладу!", №10, ст. 13