ООН против житомирской милиции

Група білоруських опозиціонерів на чолі з Ігорем Коктишем днями звернулася до регіонального представника Верховного комісара ООН у справах біженців із проханням надати їм міжнародну підтримку і захист від дій українських та білоруських силовиків.

- Нам справді потрібен потужний захист до моменту перемоги на президентських виборах у Білорусії, - повідомив УНІАН-„Права людини” І. Коктиш. – Наразі ж наші життя у серйозній небезпеці. Ми постійно отримуємо неймовірну кількість погроз від представників міліції та невідомих осіб, тому жити, а тим більше працювати в таких умовах просто неможливо.

3 листопада до квартирі по вулиці Великій Бердичівській, яку винаймають Ігор Коктиш і його дружина, представник Міжнародної амністії в Житомирській області Ірина Тютюнник, увірвалися зодягнені у цивільне співробітники міліції. Імітуючи тривіальний бандитський наліт, міліціянти вигукували: „Де гроші?!”; у такий спосіб вони сподівалися збити з пантелику загартованих на подібних провокаціях молодих політдіячів із сусідньої дружньої країни.

Під час затримання Коктишу зламали палець на нозі, а його землякові і однодумцеві Артему Дубовському розбили ніс й губу. До того ж у квартирі були „знайдені” 10 грамів канабісу, - наркотичної речовини, що виготовляється з насіння коноплі.

Знахідка” перетворилася на ще один привід для безжального морального тиску і приниження людської гідності затриманих. „Да ви нє волнуйтєсь, експертіза покажєт так, как нам надо...”, - ця фраза була чи не найввічливішою з тих, що пролунали з вуст міліціянтів.

УНІАН-„Права людини” три тижні тому аналізував недолугі дії житомирських борців із наркоманією. Яких, проти їхньої волі, „нацькували” на молодих опозиціонерів, - замість рутинної роботи із місцевими наркозалежними та босами наркомафії. На той час авторові ще не була відома кількість „виявлених” наркотиків. Однак я висловлював припущення, що сировиною має бути конопля. Рослина, якою рясніють поліські землі і яку можна щедро використовувати в разі необхідності звинуватити будь-кого у протизаконних діях.

Протримавши білорусів у різних райвідділах внутрішніх справ, - Коростишівському, Бердичівському та у СІЗО міста Житомира – міліція без жодних вибачень звільнила людей з-під варти. Під час „розставання” хтось з офіцерів мовив: „Готуйтеся до другої світової війни...”.

10 жовтня прокуратура Корольовського району Житомира порушила кримінальну справу за фактом порушення недоторканості житла та перевищення службових повноважень працівниками відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків. Відділ зв’язків із громадськістю УМВС України в Житомирській області прокоментував подію наступним чином: „У ході проведення дослідчої перевірки за фактом вилучення наркотичних засобів та пристосувань для їх вживань 03.11.2010 в одній з квартир, розташованій в обласному центрі, виникли противоріччя (тут і надалі – орфографія ВГЗ УМВС – авт.) у показах учасників події, які неможливо усунути без проведення низки слідчих дій. Порушена 10.11.2010 прокуратурою Корольовського району м. Житомира кримінальна справа дозволить провести слідчі дії (які можливі лише у рамках кримінальної справи) та встановити об’єктивну істину по справі, дати оцінку діям працівників міліції щодо дотримання ними чинного законодавства по здійсненню оперативних заходів по документуванню даного факту. Остаточне рішення щодо правомірності дій працівників міліції в даній ситуації буде прийнято після завершення розслідування”.

Моїм колегам-журналісткам з часопису „20 хвилин” Оксані Трокоз та Діані Минаєвій, на щастя, після інциденту 3 жовтня міліціянти не обіцяли „другої світової війни”, навіть не погрожували фізичною розправою.

Хоча репортери, які оперативно прибули на В. Бердичівську невдовзі після „бандитського нальоту”, зазнали не менших моральних принижень з боку правоохоронців. Обох молодих жінок міліціянти, не соромлячись, обзивали „наркоманками”, обіцяли разом із білорусами доправити до буцегарні. „На сайті офіційному УМВС йдеться про те, що нас ввічливо попросили полишити квартиру, - каже О. Трокоз. – Після спілкування з Ігорем Коктишем та іншими затриманими я зробила висновок, що виштовхування, викручування рук та відбирання фотокамери, - дійсно більш ввічлива поведінка, ніж стосовно затриманих: Дубовському розбили лице, Коктишу зламали палець...”

Нагадаю у цьому зв’язку про недавнє жорстоке побиття кореспондента московського "Комерсанта” Олега Кашина.

Росіянинові зламали щелепу, ноги, перебили пальці на руках, - а тут фізично розвинені чоловіки лишень трохи помучили представниць прекрасної статі викручуванням рук та виштовхуванням з чужої (!) квартири.

А й справді, хіба то не доводить наявність шляхетних манер у стражів правопорядку?..