Де закопано пуповину Джозефа Конрада

„[...] aні національності своєї, ані нашого спільного прізвища я не зрікся [...] Є очевидним, що я поляк, і, що Юзеф Конрад – це імена, отримані при хрещені, друге з яких використовую як прізвище, щоб мого власного уста іноземців не викривляли – чого зтерпіти не можу. Не вважаю, що зрадив країні через те, що англійцям довів, що шляхтич з України може бути так само професійним моряком як вони і має що їм сказати в їх власній мові. […]”.

(Юзеф Конрад Теодор Коженьовський).

Юзеф Конрад Теодор Коженьовський – син польських патріотів, людина трьох культур, є одним із геніальних митців англійської літератури. Але, перед усім, це особистість з надзвичайно високими моральними цінностями і польський національний лідер для неіснуючої на той час на мапі Європи Польщі, любов до якої він проніс через усе життя.

"Лорд Джим”, "Ностромо”, "Таємний агент”, "Серце темряви” – всесвітньо відомі шедеври. Сюжет останнього з перелічених творів було взято режисером Френсісом Фордом Копполою за основу стрічки „Апокаліпсис сьогодні”.

Життя Конрада з самого початку було досить складним: через політичну діяльність його батька Аполла у віці чотирьох років він був змушений поїхати разом з батьками на заслання до далекої Вологди, де, ще по дорозі, важко захворів. У віці 8 років Конрад втратив матір, а ще через чотири роки – батька.

В 17 років, з огляду на слабке здоров’я, Конрад виїжджає за кордон, розпочинаючи кар’єру моряка на французському кораблі. Після чого, у 1878 році, через незмогу продовжити термін дії російського паспорту, змінює французський корабель на британський. У 20 років він починає вивчати англійську мову, якою напише пізніше всесвітньовідомі твори. Свій літературний шлях Конрад розпочав з оповідання "Божевілля Алмайєра”, яке було надруковано 1895 року. Зауважимо, що літературну кар’єру Конрад розпочав у віці 38 років, але це не завадило йому швидко здобути визнання читачів та критиків.

Короткий нарис неповної біографії письменника я навела для того, щоб приблизити постать легендарної людини, життя і творчість якої, на жаль, було маловідоме українському читачеві через оминання цієї літературної постаті шкільною програмою.

Але мета моєї розповіді про всесвітньовідомого письменника, поляка за походженням, народженного в Україні, є заперечення статті журналіста Олександра Горобця "Де закопано пуповину Джозефа Конрада”, яка наприкінці минулого року з’явилася в інтернет-виданні „Українська Правда”. ЇЇ автор висловлює недоведене припущення начебто Конрад (цитую автора статті) "…насправді народився у нинішній вінницькій Малій Деребчинці (Так зветься тепер Деребчинка)” замість Бердичева, як вказує, між іншим, Вікіпедія.

Заперечення свої обгрунтовуватиму, посилаючись на інформацію, отриману мною в бібліотеці Ягеллонського університету, наукових дослідженнях

деяких біографів, істориків літератури, а також на власні висновки, зроблені після вивчення біографії Джозефа Конрада.

Отож, за основу свого твердження щодо місця народження Джозефа Конрада, Олександр Горобець подає есе відомого польського письменника Стефана Жеромського: "Джозеф Конрад – автор-співвітчизник”, написане в рік смерті письменника. Пан Олександр у своїй статті посилається на переклад цього есе під назвою "Джозеф Конрад”, зроблений Г. Язиковою, який було опубліковано в московському журналі "Иностранная литература” (2000, №7). (Цей переклад можна знайти в інтернеті за наступною веб-адресою: http://magazines.russ.ru/inostran/2000/7/zheroms.html).

Ось що написано в цьому перекладі: "В июле 1855 года моя сестра Эвелина Бобровская, — продолжает далее Тадеуш Бобровский, — вышла замуж за Аполло Коженёвского. Сначала молодые поселились в Лучинце, куда переехала и мать Эвелины Теофилия Пильховская. Через год Аполло Коженёвский обосновался с женой в деревне Деребчинка, которую арендовал у Теодора Собаньского. Здесь 6 декабря 1857 году появился на свет Теодор Юзеф Конрад Коженёвский”.

Неважко зрозуміти з наведенного уривку тексту, що Стефан Жеромський, описуючи обставини народження письменника, посилається на дядька Коженьовського, Тадеуша Бобровського, який був опікуном Конрада після смерті його батьків.

Якщо ж взяти оригінал есе, написаний польською мовою (його також можна знайти в інтернеті: (http://pl.wikisource.org/wiki/Strona:PL_%C5%BBeromski-Elegie_i_inne_pisma_literackie_i_spo%C5%82eczne.djvu/142 ), то перше речення перекладеної цитати свідчить про наступне: „В липні 1855 року Евеліна Бобровська вийшла заміж за Аполло Коженьовського”. Тобто, фрази: "…продовжує далі Тадеуш Бобровський…” в оригіналі есе С. Жеромського немає! У цьому місці перекладачем була допущена помилка.

На перший погляд, здавалося б, яке значення у данному випадку має це невірно перекладене речення? Отож, ключове – і поясню, чому. Автор есе, вказуючи на обставини народження Конрада, не міг посилатися на Т. Бобровського, адже, дядько Конрада, у своїх записах:

"До відома мого коханого племінника Конрада Коженьовського”, зроблених 1 грудня 1869 р. у Новофастові писав наступне: "Забув тут згадати, що на світ Ти з’явився д. 21 Листопада 1857 р. у Бердичеві, де охрещено Тебе водою” (Вказана дата згіднo зі старим стилем, за новим - 3 грудня. Ці записи можна знайти в бібліотеці Ягеллонського університету за номером 6391 IV.("документи” про які йдеться мова, як і свідоцтво - виписка про хрещення Конрада, були надіслані його вдовою Джессі Коженьовською через Посольство Республіки Польща у Лондоні 1931 року). Дату хрещення племінника Бобровський подає як 5 грудня (нового стилю). Вона була підтверджена пізніше листом батька Конрада до Юзефа Крашевського і поемою, написаною Аполлo у Бердичеві: "Синові моєму, народженому на 85 році московської неволі. Пісня на День Хрещення”.

Давати різні, а також невірні свідчення Т. Бобровський не мав жодного приводу. Він був близькою людиною для сім’ї Коженьовських – свідком під час хрещення Конрада, а також його багаторічним опікуном після смерті батьків.

Але, повернемося до оригіналу есе. Про обставини місця народження Конрада С. Жеромський міг, наприклад, дізнатися через дружні відносини між двома письменниками, які зав’язалися під час приїзду Конрада до Закопаного у 1914 році (саме тоді відбулося їх знайомство). Але ці обставини не можуть бути достовірним фактом того, що Стефан Жеромський був впевнений щодо справжнього місця народження письменника. Якби С. Жеромський отримав ці відомості від Конрада то в своєму есе: "Вибрані листи Джозефа Конрада” (1922)(http://pl.wikisource.org/wiki/%E2%80%9EPisma_wybrane%E2%80%9D_Josepha_Conrada) він би не вказував ще одне місце його народження, посилаючись на давнього друга Конрада, Річарда Карле, а саме на його біографічну працю: "Джозеф Конрад; дослідження”, яка з’явилася в Лондоні 1914 року. Річард Карле у своєму нарисі розповідає, нібито зі слів самого Конрада, що той народився у Лучинці на Поділлі.

Що ж, якщо вже шукати нове місце народження Джозефа Конрада у літературних працях Стефана Жеромського, як спробував це зробити Олександр Горобець тоді, можливо, варто зважити також на ці слова і почати знову встановлювати істину щодо місця народження письменника...

Стосовно місця народження Джозефа Конрада існує ще ряд суперечливих даних, які зумовлені тим, що архівні записи, тобто парафіальні книги, які могли б свідчити про хрещення Конрада не збереглися. А втім, невідомо, чи записи такі могли взагалі бути з огляду на те, що хрестив Конрада ченець з місцевого монастиря у місті Бердичеві.

Зберігся, натомість, документ – метрична виписка з парафіального реєстру, видана Луцько-Житомирською канцелярією римо-католицької церкви, яка свідчить про місце хрещення майбутнього письменника "лише водою” в рік і місяць його народження, а також про ряд деталей пов’язаних з цією подією. Між іншим, дізнаємося звідти ім’я ченця, який здійснив обряд хрещення Конрада у монастирі Босих Кармелітів в Бердичеві. (Бібліотека Ягеллонського університету, МS 6391). Цей документ складений 1862 року в Житомирі свідчить також про проведений обряд миропомазання, так званої другої, урочистоїчастини хрещення Конрада, яка ніби була здійснена того ж року в Житомирі. Вказані там імена хресних батьків, а також, священника, який виконав цей обряд. Як не дивно, але самого Конрада в Житомирі тоді не могло бути! Адже його батька, який весною 1861 року виїхав до Варшави, було арештовано 17 жовтня 1861 року за конспіраційну діяльність і кинуто до варшавської в’язниці. Мати, восени того ж року, разом з сином приїхала до Варшави, де була також звинувачена і знаходилася під надзором. 9 травня 1862 року сім’я була змушена виїхати до Росії на заслання... Документ же 1862 року був лише формальним свідоцтвом про народження та хрещення, який був потрібний Конраду у подальшому житті.

На протязі багатьох років на основі біографічних даних Джозефа Конрада, великої кількості листів, документів, які збереглися до наших часів повстало багато наукових праць, які належать перу різних літературних критиків, біографів, істориків літератури. Серед них можна назвати твори Нормана Шері ”Конрад та його світ” (1973); "Три життя” (1979); Барбари Коц, „Конрад – біографічне оповідання” (1977); Фредріка Р. Карла "Джозеф Конрад: три життя” (1979), тощо. Багато хто з цих авторів як місце, так і дату народження письменника вказували по-різному, повторюючи, або додаючи нові помилки до вже зроблених попередніми дослідниками.

Хочу звернути особливу увагу читача на професора Здзіслав Найдера, випускника Оксфордського університету, поляка за походженням. Цей історик літератури присвятив 25 років свого життя грунтовному вивченню біографії і творчості геніального письменника. Результатом його багаторічної праці були декілька наукових видань про Джозефа Конрада, останнє з яких, двохтомне біографічне видання „Життя Джозефа Конрада-Коженьовського” було опубліковане на честь 150-ої річниці від дня народження письменника у 2007 році. Унікальність цієї праці полягає в тому, що вільне володіння автором англійської, фрацузської, російської, і, звичайно, рідної-польської мови дали йому значно більшу можливість доступу до архівних документів, пов’язаних із життям письменника в порівнянні до попередніх біографів. Між іншим, у своєму біографічному нарисі, автор пояснює послідовність і причини плутанини, пов’язаної з невірним вказуванням місця народження Джозефа Конрада.

На жаль, праці вищезгаданого автора залишаються поки що невідомими для широкого кола читачів, адже вони написані польською мовою і перекладені лише на англійську. Шкода, адже українцям варто було б дізнатися про свого земляка, вихідця із подільської шляхти, Юзефа Конрада Коженьовського, народженого у місті Бердичеві на Житомирщині - людину світової слави, на творах якої виховувалося не одне покоління світової інтелігенції.

Література:

1. Zdzisław Najder, "Życie Josepha Conrada - Korzeniowskiego” ("Життя Джозефа Конрада - Коженьовського"), tom I-II, wydawnictwo Gaudium 2007

2. „Polskie zaplecze Josepha Conrada - Korzeniowskiego. Dokumenty rodzinne, listy, wspomnienia” („Польська спадщина Джозефа Конрада - Коженьовського. Родинні документи, листи, спогади”) pod red. Zdzisława Najdera i Joanny Skolik, t I-II, Lublin 2006

3. Frederick R. Karl, "Joseph Conrad: The Three Lives” („Джозеф Конрад: Три життя”), USA, Great Britain 1979

4. Stefan Żeromski, "Pisma wybrane Josepha Conrada” w: "Elegie I inne pisma literackie i społeczne”("Вибрані листи Джозефа Конрада” в: „Елегії і інші літературні та суспільні листи"), Warszawa, MCMXXVIII Kraków. Wydawnictwo J. Mortkowicza 1928

5. Stefan Żeromski, "Joseph Conrad – autor rodak” w: "Elegie I inne pisma literackie i społeczne” ("Джозеф Конрад – автор-співвітчизник” ) в: „Елегії і інші літературні та суспільні листи"), Warszawa, MCMXXVIII Kraków. Wydawnictwo J. Mortkowicza 1928

6. Richard Curle, "Joseph Konrad; a study” („Джозеф Конрад; дослідження”), London 1914

Публіцистика:

1. Zdzisław Najder, "O metryce I o ciotce Josepha Conrada-Korzeniowskiego oraz o świadectwie maturalnym jego ojca Apollona”(„Про свідоцтво народження і про тітку Джозефа Конрада-Коженьовського, а також про атестат зрілості його батька Аполона”)."Rzeczpospolita”, 12. 07.1997 #161
2. Zdzisław Najder, "Konrad Korzeniowski wraca do Berdyczowa”("Конрад Коженьовський повертається до Бердичева”),"Tygodnik Powszechny”, 25.01.2009
3. Стефан Жеромський, "Джозеф Конрад" (переклад Г. Язикової)

"Иностранная литература” 2000, №7

RKp. BJ (Biblioteka Jagiellońska) (Бібліотека Ягеллонського університету) 6391 IV

Papiery osobiste J.K. Korzeniowskiego I jego ojca Apollona z dodatkiem wspomnień o ich rodzinie, napisanych przez T. Bobrowskiego orazjego rozliczeń majątkowych związanych z pelnieniem funkcji opiekuna Konrada. Oryginały i kopie.