Журнал Житомира
Новости сегодня: Среда, 23.05.2018    23:15:27
Журнал Житомира » Статьи » Украина, Пресс-релизы, Житомир

Никодим: Житомир меня очень славно встретил


Нещодавно Житомирська єпархія отримала нового очільника. Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим співає акафести разом із прихожанами, приділяє велику увагу роботі з молоддю і має намір вирішити багаторічні проблеми церкви на Житомирщині. Про насущні питання та плани Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Z-Объектив»



- Владика, тривалий час у житомирян складалось враження, що адмінпитання займають весь час архієрея, і йому просто не лишається часу на богослужіння. Приємним здивуванням стало те, що ви служите всі служби. Така практика буде продовжуватися й надалі?

- Архієрей, в першу чергу, – це пастир, це молитвенник, людина, яка має окормляти в духовному відношенні свою паству, яку вручає Господь. Звісно, сучасність передбачає адміністративну діяльність архієрея. Вона займає певний час, відволікає від тієї молитви, яку постійно потрібно звершувати.

Адміністративна робота – відповідальна, тому що в Житомирському єпархіальному управлінні − до 300 парафій, більше 250 священиків, у яких є власні організаційні питання. Але архієрей ніколи не може бути більше адміністратором, ніж молитвенником, ніж звершувати богослужіння. Для мене найперше - служба, молитва, а все інше буде по мірі можливості.

- Владика, які у вас були перші враження від Житомира?

- Житомир мене дуже славно зустрів. Тут дуже добрі люди, милі, відверті, віруючі, теплі в духовному відношенні. Багато людей ходить до храму. Мене вразив своєю величчю Кафедральний Преображенський собор. Звісно, в соборі потрібно не словом, а ділом довести, з якою місією ми сюди прийшли. В соборі багато роботи. Це мене також в певній мірі вразило.

Серце сумувало, тому що залишив Волинь. Але Господь нічого не робить без свого божественного промислу, і нас веде до спасіння, до Царства Божого. І я постараюсь зберегти людську паству, яку Господь мені вручив, і єдність в православній церкві.

- Чи будете ви проводити роботу з молоддю? В чому вона полягатиме?

- Молодь – це майбутнє нашої церкви, діти – її фундамент. Наші діди, прадіди вручили нам віру, нашу церкву, наше православ'я. І одна з наших першочергових задач – зберегти, утримати і приумножити церкву, віруючий народ. Стадо наших православних овець збільшиться лише тоді, коли ми будемо працювати з дітьми, з молоддю. Це школи, лекції, уроки, проповіді, катахізація, це причастя дітей.

Ми будемо приділяти роботі з молоддю багато уваги. Відбулась зустріч керівників конфесій в обласній адміністрації, і одним з питань було викладання основ християнської етики в школах, інститутах. Звичайно, це непросте, гостре питання, над яким ще багато треба працювати. Прикро, що в нашій Житомирській єпархії мало недільних шкіл, мало праці з молоддю.

Церква підтримує ідеї православних таборів відпочинку, різних заходів, пов’язаних з духовним відпочинком: вечорів, фестивалів духовних пісень, конференцій, семінарів. Молоді має бути цікаво, приємно йти до храму.

Потрібно позбутись думки, що в церкві людину обмежують, відділяють від світу. Церква, навпаки, проповідує спілкування, волю вибору, любов. В церкві можна займатися різними справами, які будуть цікаві і приноситимуть духовну користь.

- В древньому православному Житомирі на обласному телебаченні досі немає православної телепередачі. Натомість транслюють запозичені протестанстські проповіді. Чи будуть якісь зміни в цій ситуації?

- Ми зустрічалися з журналістами нашого обласного телебачення та радіо, і я надіюсь, що найближчим часом ми створимо православну телепередачу. Я сам вів таку передачу «Дзвони Волині», яка мала 40 хвилин ефіру і виходила кожної неділі і кожного понеділка. Глядач мав змогу почути тлумачення Євангелія, Старого й Нового завітів, духовні питання й відповіді, новини з життя церкви.

Мені дуже приємно, що нам ідуть назустріч засоби масової інформації. Я вже дав декілька інтерв’ю обласному телебаченню. Зараз ми плануємо в прямому ефірі поспілкуватися з житомирянами і жителями області.

- Владика, житомирян цікавить питання, якою буде доля Хрестовоздвиженського храму?

- В цьому році виповнюється 20 років незалежності України. І дуже боляче, що в незалежній державі ще не вирішені деякі майнові питання, і церковні споруди, храми досі ще не повернуті церкві, якій належать по праву.

Хрестовоздвиженський храм – це унікальна пам’ятка архітектури, древній благодатний храм. Дуже боляче дивитись, що церковна будівля занепадає. Храм уже потрібно рятувати, тому що він в аварійному стані. Серце обливається жалем, тому що на куполах немає хрестів.

До мене приїздив мер міста Володимира-Волинського Петро Саганюк, з яким ми працювали 15 років на Волині. Петро Данилович в 1996 році передав церкві єпископський замок у Володимирі, де знаходився краєзнавчий музей. Музей був у занепаді, а зараз там прекрасне єпархіальне управління.

Не хочу наперед забігати, але віримо, що в найближчому майбутньому Хрестовоздвиженський храм буде передано церкві. Є певні документи, певні підписи, узгоди. Були зустрічі з губернатором області, який щиро й відверто пообіцяв, що все-таки храм буде передано Українській православній церкві.

Я вірю, що в нашому славному місті Житомирі це буде одна із найвеличніших справ, які зробить керівництво нашої області, керівництво нашого міста.

- Владика, в ЗМІ багато писали про те, що Святійший Патріарх Кирил особисто наполягав на тому, щоб вас призначили в Житомир. Із чим це пов’язано?

- Було багато написано в наших Інтернет-виданнях такого, що я просто відмовляюсь коментувати. Всі чекали від мене якоїсь реакції, коментарів. Потрібно своїми справами показувати, хто ти, навіщо ти сюди прийшов, яка твоя мета. Не лише словом, а ділом.

Я бачу, як мене приймають люди, як мене приймає Житомир. І я постараюсь всі надії житомирян виправдати: працювати на благо церкви Христової. Для мене головне, в першу чергу, духовність, віра і благоукрашення, благоустрій наших храмів.

У нас церква самокерована, з правами широкої автономії. Я прийшов на Житомирщину по благословінню Священного синоду Української православної церкви.

Я декілька разів зустрічався з Патріархом Кирилом, який мене чудово знає. Патріарх Кирил в перший свій візит був у нас у Володимир-Волинському соборі. Це сталось вперше за 850 років історії собору. Тоді Патріарх вперше зі мною познайомився.

Коли ми далі з ним зустрічалися, Патріарх Кирил завжди зі мною лагідно розмовляв, запитував, як там на Волині. Там же далі католицька Польща. Патріарх завжди мені казав: «Вам надо стоять до конца. Вы являетесь форпостом нашего православия». Але те, що хтось комусь давав вказівки стосовно мене, - такого не було. Блаженніший Митрополит Володимир прийняв рішення, а Синод його затвердив.

- Владика, чи буде церква в Житомирі спілкуватись з представниками політичних сил? Як взагалі ви ставитесь до політики?

- Церква - це живий організм, який складається з людей – прихожан. Дивитись на політичні роз’єднання церква не може. В церкві всі єдині, не дивлячись ні на політичні погляди, ні на матеріальні, соціальні, національні розділення. Церква – мати для всіх. І вона всіх приймає з любов’ю.

Якщо є певні угрупування мирські, то в церкві не може такого бути. Закликів, проповідей духовенства на підтримку якихось партій не буде. Мета церкви зібрати, об’єднати, умиротворити тих людей, які роз’єднуються в своїх мирських поглядах. Ми всі – єдині християни.

- Владика, чи є у вас вільний час? Якщо так, то чим полюбляєте займатись у вільну хвилину?

- Вільного часу в мене ось вже 4 роки, відколи став архієреєм, практично немає. В цьому році всі роботи по Володимир-Волинському собору, по єпархіальному управлінню були підведені до певного підсумку. І я собі планував: «Ну все, в цьому році поїду в санаторій, трішки відпочину, підлікуюсь». Але Господь так управив, що мене перевели, і знову все відкладається.

У нас немає відпусток, і зараз я не можу дозволити собі вільного часу тому, що тут, на новому місці послуху, більша єпархія, більше праці. Потрібно працювати, а Господь як управить, так буде.

Я люблю з’їздити до ставка, посидіти з вудкою. Щоправда, востаннє це було роки три тому. Мені приємно пройтись лісом. Мені подобається тиша. А взагалі, люблю будь-який вид відпочинку, якщо він в рамках православних догматів і православних вчень.

- Владика побажайте кілька теплих слів житомирянам.

- 15 років пробувши на Волині, я став вважати місто Володимир-Волинський своєю малою батьківщиною. Моя молитва сьогодні, щоб в моєму серці був Житомир – місто зі славними, добрими людьми. Благочестивим побожним християнам, які проживають в нашому місті, я бажаю у всьому проявляти терпіння, смирення, повагу один до одного, мир у своїх душах, оселях, нашій державі. Відкидати всі негаразди, а збирати навколо себе Божу благодать. А насамперед, я бажаю житомирянам любові і добра.
Автор: Виктор Мельниченко http://z-obektiv.com/2011/07/20/episkop-zhitomirskij-i-novograd-volynskij-nikodim-pot
Житомир | 20.07.2011 | Просмотров: 8713 | Религия, Никодим, Житомир
Обратите внимание:
Комментариев: 0

Читайте также:


Новости сегодня:


Распродажи интернет-магазинов