В автобіографічному творі В.Г. Короленка «Історія мого сучасника» є
такі рядки: «Замиготіли знайомі вулиці, крамнички, остов старої
будівлі, колись розбитої громом… Халупи, кургани, землянки… Шосе з
пішоходами, возами, балагулами, прогонами… дзвінкий міст. Тиха і
ласкава річка Кам’янка, де ми колись купалися зі своїми товаришами».
Таким запам’яталося розлучення з містом свого дитинства юному
Короленку, коли його родина 1866 року назавжди залишала Житомир…
«Річка Кам’янка», «знайомі вулиці» – це Врангелівка – тоді
приміський хутір Житомира, названий так тому, що тут мав своє
помешкання родич видатного дослідника Півночі Фердинанда Врангеля. Нову
назву – Богунія – ця місцевість отримала у 1922 році.
У протоколі № 67
засідання президії губвиконкому від 10 листопада 1922 року, що
зберігається в облдержархіві, записано: «Слухали клопотання начдива про
перейменування «Врангелівських казарм» у «Богунське містечко», а хутору
Врангелівка у хутір Богунський. Постановили: беручи до уваги заслуги
130-го стрілецького полку, які пов’язані… з історією Богунського полку,
що брав Житомир, – перейменування затвердити».
Свою назву полк отримав в пам’ять про одного із славних лицарів України
полковника Івана Богуна, ім’я якого стоїть в одному ряду з іменами
Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Івана Самойловича, Петра
Дорошенка, Івана Мазепи та інших славних синів України. Восени 1651
року Іван Богун під Житомиром вщент розбив польську армію на чолі з
князем Четвертинським. Саме на честь звитяги Івана Богуна і отримав
свою назву знаменитий щорсівський полк, який дислокувався у 20-х роках
XX ст. на околицях Житомира. Казарми стали називатися «Богунське
містечко», а приміський хутір, який до цього носив назву Врангелівка, –
Богунією.
У грудні 1973 року згідно Указу Президії Верховної Ради Української РСР
в Житомирі було створено два адміністративні райони. Один з них назвали
–Богунський – в пам’ять про видатного діяча національно-визвольної
боротьби Івана Богуна і полку його імені. Це якраз той випадок, коли
новонародженому присвоїли історичну назву.
У грудні місяці виповнюється 35 років з часу поділу Житомира на
внутрішньоміські адміністративно-територіальні райони. Доцільність
такого поділу неодноразова піддавалась сумнівам. Та, попри намагання
скептиків ліквідувати райони – вони функціонують.
Основу економіки Богунського району становить промисловість. Слід
зазначити, що за останні роки в його галузевій структурі, як і всієї
України, відбулися суттєві зміни.
Якщо напередодні розпаду СРСР
провідне місце в структурі промисловості посідала важка промисловість,
то на сучасному етапі перевага надається легкій і, насамперед, харчовій
галузям, тобто галузям, які забезпечують життєдіяльність населення.
Частка Богунського району в обсязі реалізованої продукції Житомира
становить майже 42 відсотки.
В районі знаходяться західні ворота міста, через які до Києва в 2012
році будуть масово їхати іноземні туристи. Думаймо спільно, як до
чемпіонату Європи Житомир зробити привабливішим.
Сучасний Проспект Миру
Шлях на Новоград-Волинський. Поч.XXст.
Микола Костриця, заступник голови Громадської ради, доктор географічних наук, професор
Дата добавления: 20 Ноябрь 2008
Автор: Микола Костриця, До ладу
Теги материала:
Ошибка в тексте?Выделите слово мышкой и нажмите Ctrl+Enter!
21:44:16 
