Декомунізувати перемогу: місія можлива

9-го травня Україною знову прокотилась хвиля акцій «побєдобєсія». У найбільших містах не обійшлось без сутичок. При цьому поліцію звинувачують в упередженому ставленні передусім щодо проукраїнських учасників. Так, у Києві було розгромлено офіс добровольчого батальйону ОУН, побито та заарештовано активістів, яким поліція перешкодила у проведенні мирного зібрання, у Дніпрі – затримало проукраїнських демонстрантів після сутички з представниками партії «Соціалісти».
Лише значний резонанс справи спричинив досить швидку та жорстку реакцію влади - звільнення Дніпровського керівництва нацполіції та арешт проросійських “тітушок”. На фоні інших подій цей факт виглядає як виняток.
Сутички також відбулися у Харкові, Одесі, Запоріжжі. Окрім того затримані є в Полтаві (2 особи), Чернігові (2), Хмельницькому (1) та Херсоні (1). Поліція затримувала і тих, хто використовував заборонену символіку, і тих, хто намагався самотушки її відібрати.
Хода у Кропивницькому, присвячена перемозі над нацизмом, також була велелюдною – це факт. Для нашого обласного центру понад дві тисячі учасників кількість дуже велика. Більше в нас збиралось тільки на революції.
Із негативів – фейкових ветеранів щоразу більшає, фронтовиків майже не лишилось. Псевдоветерани організовано вимахують формально законними червоними ганчірками, принципово не вдягають «маків», замінивши їх червоними стрічками, пропагують радянські міфи.
Проте є і позитивні моменти – більша частина ходи відбулась під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами. Колорадських стрічок і серпів із молотами не було помітно, окрім як на кокардах пілоток деяких учасників.
Чому ж радянські традиції вперто не втрачають популярності? На те є кілька причин: по-перше, цей день так і залишається вихідним. Доки його не перенесуть, доти більшість ходитимуть парадами синхронно з Москвою, 9-го травня.
По-друге, цей захід у більшості міст, зокрема у Кропивницькому, легітимізувала міська і обласна влада. Це було організовано ними свідомо, щоб зібрати велелюдну ходу на 9-те, і для цього задіяно адмінресурс.
Наявність вихідного на 9-те травня позбавлена будь-якої логіки. Акти капітуляції Третього Рейху були підписані 7-го та 8-го травня. Виконуватись почали 8-го. Друга світова війна закінчилась 2-го вересня… Без вихідного дня проведення парадів дуже швидко зійде нанівець, як це відбулось із річницями Жовтневого перевороту.
Та й чи потрібен взагалі вихідний для заходів зі вшанування пам’яті? У нас немає вихідних ні на вшанування пам’яті жертв Голодоморів, ні на річницю закінчення 1-ї Світової війни, ні на річницю Перемоги над Золотою Ордою під Синіми водами, врешті-решт...
Дмитро Сінченко