Об’єднання країн в боротьбі з коронакризою та цікаві дії зі сторони української влади

Коли жорсткі карантинні обмеження було знято, практично в кожній країні світу постало питання, як боротися з його наслідками на економіку та фінансове благополуччя. Особливо важливим це питання є для країн з і без того нестабільною економічною ситуацію. В список таких країн, на жаль, потрапляє та Україна.

Європейський Союз простягнув руку допомоги й пропонує систему кредитування. Проте гроші будуть направлені не лише на допомогу з подоланням коронакризи, а й на реформування певних державних секторів.

Чи потрібна Україні зовнішня фінансова допомога? З огляду на останні новини – так. А новини є досить невтішними. Так, Державна казначейська служба повідомляє про те, що у період з січня по серпень надходження до бюджету були меншими на 20 млрд., ніж заплановано. Це 3,8 %.

Якщо мова про держбюджет, то заступник міністра фінансів повідомляє, що на наступний рік бюджет ще остаточно не погоджений. Але, враховуючи нестабільну ситуацію, дефіцит буде встановлено на рівні 6% у майбутньому 2021 році. Натомість у 2022 планується 4,5 % дефіциту, у 2023 – 3%.

Як будуть порівнюватися витрати та надходження до бюджету. Багато в чому це залежить від дій президента і влади. А вони багато в чому є неоднозначними.

Поговоримо про ситуацію з приватизацію стратегічних об’єктів, про яку поговорює президент Зеленський. Мова йде, наприклад, про АТ «Укрпошту», яке своєю чергою прагне монополії на ринку перевезень на міжнародні напрямки. Така практика відома лише в деяких пострадянських країнах, таких як Росія, Казахстан, Білорусь. Тож в якому напрямку ми рухаємось?

Таких розмов поки мало, але наш співрозмовник (побажав залишитись анонімним), який має пряме відношення до галузі транспортних перевезень в Україні, стверджує, що подібні дії зі сторони президента негативно впливають на імідж чинного президента.

Компанія ж «Укрпошта» фігурує в низці інших скандалів. Наприклад, згадувалось, що директор АТ «Укрпошта» у 2020 році отримав зарплату майже 2 млн. грн.

Як на це питання реагує Верховна Рада? Тут є дві полярні думки. З однієї сторони Міністерство фінансів, яке плідно співпрацює з ЄС. Та Державна митна служба, яка успішно здійснює реформи й є надійним партнером ЄС. А з іншої сторони є депутат від «Слуги народу» Олександр Сова, який стверджує, що монополізація ринку перевезень – є хороша ідея.

І тут виникає логічне питання: яким шляхом йде уряд? Вибирає співпрацю з ЄС, але водночас створює монополії, що суперечить цій співпраці.