Дніпро М
Журнал Житомира
Новости сегодня: Суббота, 25.11.2017    00:28:08
Журнал Житомира » Статьи » Украина, Пресс-релизы

Церсаніт - добровільне рабство або як працюють за кордоном


Шановний пане редактору я постійно є читачем Вашої електронної газети, яка опубліковує цікаві життєві ситуації жителів України. Маю надію, що Ви звернете увагу на мій лист, допоможете не тільки мені, але й багатьом хто знаходився в такій ситуації – це невиплата заробітної плати роботодавцем.

Але це не просто роботодавець, а іноземна компанія, яка вирішила публічно ощасливити та допомагати зросту нашій економіці завдяки своїм інвестиціям (мільйонним!), а насправді в багатьох випадках являється каталізатором витискання з нашої робочої сили всіх соків та гри за своїми правилами, як сказали б комуністи „... капіталістичними рабовласницькими ладом”.

Отже, я, Піковський Віталій Владиславович, проживаючи в м.Нов.-Волинський Житомирської області 03.07.2006 року був прийнятий на роботу до ТОВ «Церсаніт-Інвест» що є інвестиційною іноземною компанію в цьому ж місті, і відразу ж наступного дня за наказом керівника відбув у робоче відрядження в м.Валбжих - Польща, де знаходиться одна із чималої кількості фабрик по в-ву кераміки.

На своє нещастя (а потім як з’ясувалося – на щастя!) я травмував ногу (розрив зв’язок), яку було зафіксовано в місцевій лікарні м.Валбжиха та надано першу медичну допомогу –накладено гіпс, зроблено рентген ноги, а також лікарняний лист на звільнення від роботи та фізичного навантаження терміном три тижні. Повідомивши своє керівництво про даний випадок, я просив звільнити мене від роботи на час хвороби і, як того вимагає трудове законодавство та Положення про Охорону праці, дати можливість вилікуватися та розслідувати факт нещасного випадку (скласти документацію згідно ст.22 Закону України «Про охорону праці», п.38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, ст.141 КЗпП та ст.171 КЗпП). Незважаючи на це, керівник ТОВ «Церсаніт-Інвест» змусив погрозами по телефону мене продовжити ходити на роботу на милицях, обіцяв викинути мене в такому стані на вулицю в Польщі без коштів, залишити без їжі (хоча й так два рази на день пайка з чаєм та бутербродом „жирною” не була, а супчик в обід в організмі не затримувався) якщо я не мовчатиму про факт нещасного випадку.

Повернувшись в Новоград-Волинський я повідомив державний комітет України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду щодо порушення вимог чинного законодавства з охорони праці керівництвом ТОВ «Церсаніт-Інвест». Щоправда 6 місяців пішло на те щоб органи контролю „побачили” порушення, які спочатку не визнали і лише після звернення мною до прокуратури я отримав відповідь за №01/585 від 06.12.2006 року в якій йдеться про ряд зафіксованих порушень зі сторони керівництва ТОВ «Церсаніт-Інвест» та виданий припис за формою Н-9 для їх усунення. Зокрема, я мав отримати затверджений примірник акту форми Н-5 та Н-1. Виходячи з викладеного директором фірми ТОВ «Церсаніт-Інвест» ігнорується припис та порушуються загальні положення КзПП. За традицією та в стилю „Церсаніту”, який звик підробляти документи вищесказані акти складалися двічі й нашвидкуруч. Не впевнений, що директором ТОВ «Церсаніт-Інвест» К.Таллером не пройдено до цього часу відповідного навчання та перевірка знань з ОП у ДКУПБ ОП та гірничого нагляду, що ставить під сумнів законність отримання дозволів відповідних служб на право діяльності в межах України, не кажучи вже про законність організації відряджувальних робіт закордон (напр.. страхування було взагалі як для туристів- туристичне, перевозили в різних транспортних засобах, на яких при перетині була вивіска „екскурсія” та й плутана вся подоріж була).

При організації відрядження закордон керівництвом ТОВ «Церсаніт-Інвест» було придбано страховий поліс, що є туристичним та не відповідає вимогам чинного законодавства як поліс для робочого відрядження на підприємстві з підвищеним рівнем впливу шкідливих факторів (температура повітря в цеху 35-40Сº, підвищений рівень шуму і т.д.) на життя та здоров’я людини. Внаслідок отриманої травми, ігнорування керівництва ТОВ «Церсаніт-Інвест» та несвоєчасного лікування травми я втратив працездатність на тривалий час і змушений був не працювати та постійно вживати ліки, відвідував лікаря та проходив курс реабілітації у лікувальному закладі близько 6 місяців. Крім того харчування було таким, що польський собака не їв те, що ми їли. А незабаром чи від поганого харчування, чи від тяжкої роботи спів трудяги деякі почали хворіти, боліли зуби, майже цинга, проблеми з шлунком. Самі випадки травмування були та ніколи не афішувалися, щоб не „споганити честь підприємства”. При перетині кордону в керівництва виникали проблеми оскільки група людей була без відповідних паперів, а оскільки сила ринкових відносин сильніша то таможня після деяких маніпуляцій «давала добро».

Оскільки після травми я та ще один заробітчанин не могли ефективно працювати та заробляти для п-ва грошей- нас вирішили звільнити ( свобода!- подумав, підписуючи заяву при звільненні в Польщі на заводіююююта це був лише початок довгої справи)

Навіть в процесі звільнення з ТОВ «Церсаніт-Інвест» я відчув тиск та проблеми зі сторони керівництва у вигляді невиплати мені зарплати за відрядження за кордон та понаднормові години роботи (режим роботи 5-00 до 13-00). І ніякі доводи про існування «Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 , постанови Кабінету міністрів від 23 квітня 1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон» із зміною та доповненням №952 від 24.09.2005 та №116 від 08.02.2006 року , де існують норми відрядження закордон нічого не довели. При розрахунку мені не віддавали трудову книжку протягом 8 днів! з дня наказу про звільнення (дата отримання трудової книжки мною на руки зафіксована в особистій справі відділу кадрів), що суперечить Загальним положенням кодексу законів про працю статей 47 та 116 та добряче „вмовляли” підписати папери про передачу своїх грошей для „Церсаніту” - але я на це не пішов.

Я звертався до керівництва спочатку в усній формі, а потім з листами з вимогою виплатити належну зарплату з всіма врахуваннями, а у випадку незгоди надіслати копії перерахованих документів завірених печаткою підприємства для змоги вирішення трудового спору у суді, я мав намір отримати хоч який результат, але це ні до чого не привело. Взагалі відношення польських інвесторів на цьому п-ві до наших людей є досить негативне, з приниженням гідності та честі, а також суб’єктивно занижена оцінка праці про що свідчить те, що понад 70% працівників, які перебували у закордонному відрядженні звільнилися і не мають бажання надалі співпрацювати з ТОВ «Церсаніт-Інвест». То чи можна назвати це відрядженням чи прикриття для відправлення дешевої робочої сили? Бо Поляк не схотів працювати за копійки на польських заводах, і зробивши свій вибір, поїхали працювати по Європі. А ми що? Гірші? Мабуть наше законодавство та країна не зацікавлені у дотриманні закону та захисту своїх громадян.

Я неодноразово звертався до керівника міжрайонної прокуратури м.Нов-Волинського Семанька М.П. в письмовій формі з проханням розглянути мою скаргу –безрезультатно. А саме, спочатку було відхилено прохання про кримінальну відповідальність – але цю постанову було відмінено. Вдруге відхилено моє прохання про кримінальну відповідальність при розгляді утримання незаконно та примусових роботах, а також невиплата заробітної плати, але і цю постанову скасовано обласним прокурором. Чому міжрайонна прокуратура не «звертає» на факти та докази, перекручує їх, не бере свідчень та фактичних документів. В чиє ворота вона грає?

Також я звернувся до державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, після перевірки якого було встановлено необхідність довиплати мені частину належних коштів 4500грн. (лист №940 від 13.07.2007р.) та видано припис директору ТОВ «Церсаніт-Інвест», який знову ж таки не виконується до цього часу. Чому частину – та тому, що „Церсаніт” просто-напросто „відфутболив” подалі всі перевірки, з натяком на те що хоче – те і робить.

Така сама доля моїх звернень до Генеральної прокуратури ( в тому числі м.Житомира), СБУ - ВОНИ нічого не вбачають протизаконного!

У відповідях, які я отримую від директора ТОВ «Церсаніт» «нагадується», що нема ніяких заборгованостей, що в них «чисті руки».

Ця паперова боротьба триває ось вже понад чотири роки і в мене накопилося стільки листів від різних організацій, що можна писати пригодницький роман, який би я назвав «Як нашим за кордоном працювалось…». Я відстоюю не лише свої права, труд та гроші, але таких як я багато або мали подібні ситуації та не всі бажають ворушити вулик оскільки відома правова ситуація в нашій країні. Ніхто не піднімає питання ЩО несуть нам іноземні інвестиції, які втрати від цього понесе трудовий народ. Іноземці не манна небесна , а скоріше Цербер, що стереже своє володіння та готовий загризти в любий момент. Чому не ставляться зобов’язання перед іноземним інвестором і чому вони не реагують на наші органи влади та не дотримуються НАШИХ законів? Та тому що вони почувають себе захищеними своїм паспортом та грошима, а після них хоч потоп. Чи потрібні Україні такі інвестиції разом з якими продаються в рабство його громадяни, які працюють за будь-які гроші аби вижити ще деякий час? Чому не працює рівність закону?

Не знаю чи візьметься до уваги та чи буде надруковано цей матеріал, але від того, що я борюся та маю мету досягнути справедливості, мені не соромно буде перед моїми нащадками за себе і я можу відчувати себе ЛЮДИНОЮ. Бо „боріться – і поборете”!!















Автор: В.В. Піковський
Украина | 01.05.2010 | зарплата, Церсанит, Новоград-Волынский
Обратите внимание:
Комментариев: 0

Читайте также:


Новости сегодня:


Распродажи интернет-магазинов