Я уже писал, походу трындец Греции. Скоро объявят дефолт, потом их выпнут из ЕС.

Член Європейської Комісії [мова йде про Жана-Клода Юнкера, — прим.перекладача] нещодавно погодився з тим, що Європейський Союз «не любить нових облич». Це зізнання підкреслює масштаб того як естеблішмент Континенту бореться з виникненням нових політичних гравців, які пропонують суттєві зміни напрямку європейської політики.

Незважаючи на те чи подобається це офіційній Європі, чи ні, ліва «Сиріза» здобула перемогу в Греції та силуватиме європейців погодитися з першим урядом, який говорить про вихід з єврозони. Що важливіше, це змушуватиме керівництво Європи обирати з-поміж обмеженої кількості варіантів, де всі можуть привести до неочікуваних наслідків.

Перемога «Сирізи» збурює Іспанію, де партія Podemos також проводить кампанію, грунтуючись на обіцянках переглянути борги Іспанії. Іспанські політики бояться того, що успіх уряду у Греції може збільшити популярність Podemos і покласти край традиційній іспанській двопартійній системі. Мадрид планує провести вибори у кінці 2015 року та стикається з перспективою того, що основні партії отримають менше 50 відсотків вперше з тих часів, коли Іспанія повернулася до демократії в кінці 1970-х. Подібне трапилося з Грецією в 2012, востаннє, коли традиційні партії були успішні на виборах.

Поки іспанський уряд хвилюється через політичні події в останній чверті року, уряди в північній Європі приймають більш швидкі рішення. Чутливою є ситуаціяв якій опинилася Німеччина: Берлін все ще переймається гіркою пігулкою політики кількісного пом’якшення, яку Європейський Центральний Банк прийняв 22 січня, незважаючи на застереження Бундесбанку та німецького естеблішменту. Канцлер Ангела Меркель будувала успішну виборчу історію, де гроші німецьких платників податків не могли би витрачатися урядами, які провалюють проведення реформ. Перегляд боргу Греції може cприяти послабленню цього наративу.

Списання частки боргу Греції може мати фінансову віддачу в Німеччині – 80 відсотків боргу Греції належить Європейському Центральному Банку та урядам країн єврозони, однак Берлін більше переймається політичними наслідками такого кроку. Німеччина боїться, що згода з вимогами Греції послабить лідерство Німеччини в ЄС. На домашньому фронті, Меркель змушена вперше домовлятися з правою опозицією – партією «Альтернатива для Німеччини», яка погрожує вкрасти голоси у ХДС. Країна має дві протилежні цілі: зберегти єврозону та при цьому захистити національний добробут. Держави, що покидають єврозону можуть остерігатися першої цілі, однак південноєвропейські країни вимагають перегляду боргів і вимагають ввести фіскальні трансфери з ядра Європи до периферії, що загрожує другій задачі.

Європейська Комісія опинилася в пастці посередині. Влада в Брюселі воліє запропонувати Афінам подовження термінів погашення боргу, зменшення відсоткової ставки та більше гнучкості в проведенні реформ, незважаючи на те, що ці пропозиції недостатні для перманентного вирішення проблем боргів Греції. Ще більш важливим є те, що вони можуть бути недостатніми для заспокоєння грецьких виборців і членів «Сирізи», які прагнуть, щоб Афіни вирвалися геть від своїх кредиторів.

Лідер «Сирізи», новообраний прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас також обмежений. Після своєї перемоги в Греції на парламентських виборах 25 січня він оголосив завершення суворої економії в Греції та кінець впливу кредитодавців на Афіни. Ціпрас проводив кампанію, обіцяючи більші соціальні витрати, на що у Афін немає грошей. Він розраховує на те, що Європейський Союз не хоче втрачати жодного члена єврозони, а також на те, що Брюсель згодиться на вимогу щодо реструктиризації боргів Греції. Якщо ж новий уряд зайде задалеко та буде негнучким на переговорах, то Греція опиниться перед ризиком бути відрахованою з валютного союзу, чому греки будуть чинити якнайбільший спротив.

Ці конфлікти інтересів і обмежень ставлять тих, хто приймає рішення у позицію, де жоден з варіантів не є прийнятним. Якщо Греція отримує все, що вона хоче і її борги будуть переглянуті, то такі країни як Португалія, Ірландія та Іспанія можуть вимагати того ж. Якщо Афіни та Брюсель зможуть досягти згоди в тому, що Греція отримує продовження термінів погашення боргу та пониження відсоткової ставки при збереженні заходів суворої економії, то це стане сигналом для виборців з усієї Європи, що підтримка ними протестних партій на кшталт Podemos в Іспанії чи «Національного фронту» у Франції, не стане настільки катастрофічною для мейнстрімних партій, щоб їй повірили. Врешті-решт, якщо Європейський Союз збереже Грецію в її важкому положенні, країна може зіткнутися з можливістю дефолту та виходу з єврозони – політичною поразкою, яку хоче побачити естеблішмент ЄС.

Голова Єврогрупи Йерун Дейсселблум мав зустрітися з Ціпрасом в Афінах 30 січня. Грецький прем’єр-міністр потім матиме зустріч зі своїми опонентами на саміті ЄС 12 лютого. Ці події дозволять обом партіям почати підготовку до початку формальних переговорів. Греція, можливо, не отримає всього, що хоче, і переговори будуть довгими та виснажливими для всіх сторін до самого досягнення домовленостей. Незалежно від того, що трапиться з Грецією, Європейська криза досягла точки, де партії анти-естеблішменту знаходяться в позиції доступу до влади. Деякі очолять уряди, інші стануть партнерами по коаліції. Зрозуміло одне: Європейська Комісія побачить велику кількість «нових облич» в прийдешні роки та місяці.

Источник: Stratfor, переклад Петро Охотін, «Хвиля»

в смысле что ЕС может заметно уменьшиться...

Сергей Лавров и Джон Керри (фото - ЕРА)
Глава МИД России Сергей Лавров и госсекретарь США Джон Керри обменялись угрозами по итогам обсуждения конфликта в Донбассе на встрече во время Мюнхенской конференции.

После встречи Керри написал в Twitter: "Я дал понять Лаврову, что деэскалация в интересах всех. Россию будут судить по ее делам, и она заплатит большую цену, если нападения (на украинские войска и населенные пункты, - ред.) будут продолжаться".

В то же время Лавров заявил Керри, что Россия считает давление санкциями бесперспективным и не поступится "национальными интересами" в украинском вопросе, сообщает в Facebook российский МИД. "Лавров подчеркнул, что обсуждающиеся в Вашингтоне планы поставок Украине военной техники и вооружений чреваты непредсказуемыми последствиями и несут в себе угрозу срыва усилий по политическому урегулированию конфликта на юго-востоке страны", - говорится в сообщении.

Ранее выступление главы МИД РФ Сергея Лаврова на Международной конференции по безопасности в Мюнхене ознаменовалось скандалом: делегаты из ряда западных стран отреагировали на его речь громкими насмешками.

Напомним, во время выступления на Мюнхенской конференции вице-президент США Джо Байден заявил, что Вашингтон хочет мирного разрешения конфликта в Украине, однако Киев, по его словам, имеет право на защиту от России. Как сказал Байден в своем выступлении на Мюнхенской конференции по безопасности, США предоставят Украине средства для такой защиты. Вице-президент США добавил также, что если РФ продолжит проводить агрессивную политику, то Запад заставит Кремль платить за это еще большую цену.

Дехто затурбований, що буде ланцюжкова реакція, це зовсім не виключно

Дехто затурбований, що буде ланцюжкова реакція, це зовсім не виключно

Даже гугль так не умеет))).

Греция дафай досвиданье

Ха. И этот ручку ломает. Ну прям как в Ростове.

Ничего не будет

В двух слова, что будет: все подпишут.

Ломка карандашей

все подпишут. Рашисты никаких своих обязанностей не выполнят