Комментарии пользователя Дорогенька на ЖЖ.инфо

Я на відміну від декого не громадський діяч, а проста житомирянка. Висловлюю свою позицію, а також у свій вільний від основної перекладацько - журналістської роботи намагаюсь чуточку щось зробити для міста і території навколо себе. Я без претензій на партії і посади. Вже б давно їх мала аби хотіла.
Твоя парафія мітинги організовувати. А моя - коментарі строчити, люки закривати, да дітям інтернатовцям місії возити. Я живу своїм життям, а не партійним.

Ольжич не при чому. А ось встановлення меморіальних знаків, пам'ятників і т. д. будь кому для мене неприємливе. Я маю думку, що це зараз не правильно тринькати гроші на такі речі, коли Житомир реально тріщить по швам. Більш того, набагато кращі ідеї вшанування того чи іншого діяча є. Наприклад, просвітницькі, які не потребують жодного вкладання бюджетних коштів. Як варіант: відео - лекція.

звертайтесь. мені приємно мати справу із адекватом.

пропоную розплющити очі. були і коментарі і статті. і звернення. тільки я це окремою новиною не виношу. мені піар кагби не треба. бо в мене є все , що я хочу і без піару.

в нашій країні вже неможна мати власної думки? сумно чути це від тебе.

я то тільки одне бачу. хочете встановлювлювати - вуаля, я не проти. тільки за власний кошт. і чи то буде пам'ятник и дошка чи табличка чи просто а4 до стіни пришпандьорене.
а все решта типу особистої неприязні чи то мого тугодумства, мол пам'ятник і табличку не можу розрізнити, то все здогадки і марнування часу.

відповім. хоча коментар так би і не побачила, якби не показали.
насправді АБСОЛЮТНО НІЧОГО особистого. просто хочеться спонукати виконати своє зобов'язання. а то наскільки я знаю друг пані ініціаторки вибив дозвіл на будівництво пам'ятника Ольжичу і....??? ХДЕ ОН? а немає, бо грошей міськрада не дала... а із власної кишені фіг хто зробить.

тут така ж історія буде. і взагалі якщо підійняти мої коментарі - видно що я проти будівництва будь яких пам'ятників. не час зараз. моя позиція стабільна і до всіх однакова.

я до того, щоб як дозволять все таки організувалась із виробництвом і встановленням меморіальної дошки. а не галагузила далі.

галагуза подала ініціативу. а не ЖЖ. ЖЖ свою ініціативу у вигляді скверу вже втілив.

да... відповім

звичайно цікаво чи за кошти із МОЇХ податків ця ініціатива (податки плачу справно), чи за власні кошти громадянки ініціатора.

зі своєї кишені платити не хочу, оскільки думаю, що є набагато важливіші речі,як ото люки чи борг водоканалу. а якщо зі своїх кревних - то флаг в руки. навіть підтримаю.

ну як власним - тоді ініціативу вітаю і підтримую)

головне, щоб баришня не нагалагузила, а в результаті - пшик.

за свій рахунок ставитиме?

думала демонтувати будуть...

дуже схоже на те,як я землю оформляла...

Коли летиш із мосту, то розумієш, що в тебе жодних проблем, які не можна вирішити... окрім тої, що ти вже летиш із мосту...

(із записок самогубці, який вижив)

всьо гут. якщо Катерина стрибнула, то нічого страшного насправді немає. То таке страхопудлисько мале))) Півдня трусилось, а потім ОПА і одягла снарягу)

да.... верещати потрібно на все горло))) так попускає найкраще.

а список кого забрали земельку можна?

тому і крикнула свою сакральну фразу... да пішло воно все нахер! ... після цього так полегшало. всі проблеми мізерними здаються.

нет. регіонал просто. за голубих!

с парашутом і з мосту - це різні види задоволення))) із мосту своя романтика. завжди думаю про самогубць. в дечому вони праві...

Дівчині за такий поступок, як мінімум, треба дати можливість безкоштовно навчатись в будь якому ВУЗі країни. Такі повинні прориватись...

голову мені трохи проблематично открутить, добре цвяшками прибита до плечей... але прижала добре, так, що аж собі руку потягнула...

все в житті треба спробувати. і це не виключення. секунда - дві вільного падіння, сплеск емоцій та ейфорія - це те, що потрібне кожному)))

я також насправді дуже боюсь висоти, нікому не кажіть.

нічого страшного в стрибку немає, адже ризик мінімальний. та і коли відчуваєш відповідальність за когось іншого - відчуття фєерично непередаваємі...

це варто спробувати. хоча би раз в житті.

пи. си. це мій 18-й стрибок. в Катерини - перший.

сподвиглась ще раз перечитати) читала ще в школі.

Мэр Житомира Владимир Дебой и губернатор Сергей Рыжук приложили все возможные усилия,

положили болт на все і всіх, а коли по болту почали шкребти, тоді і заворушились...

протест можна сказати зірваний... як завжди заткнули пасть і залишились безнаказаними. скоро знову така ситуація повториться і знову кинуть костомашку і знову всі будуть довольні...

да, особливо мене улибнув момент, коли після ночі із останнім солдатом, на ранок знайомляться...

- Тебе як хоч звати?
- Василем.
- А я Олеся...

(десь так, по памяті пишу..)

ой не певна цифра... як і всі інші.

да багато хто просив...я по розповідям зрозуміла так.

із тогоі випливало "Кто их замуж возьмет? Все знают, что ты четыре года была на фронте, с мужчинами."

субота... поки всі розчехляться