Комментарии пользователя Юрко на ЖЖ.инфо

А я не можу назвати людину "таваріщєм", якщо я її поважаю... Я просто Вас інформував, наразі я знаю, що робити. А відповідь була в прямому етері ТБ.

А я кажу про всіх.

О, пане telefon! Ну нарешті Вас зустрів. Я вже маю відповідь від Запаловського , що погруддя кавунові встановлено на кошти обласного бюджету. Як будемо діяти далі? Ви ж обіцяли допомогу в цему питанні.

на № 97 В якій?

Отже, пане Іване, з Вас нікчемний вчитель.

Дійсно. Спочатку до ПРП, потім до Ліберальної... А як кричали про люстрацію...

Прошу http://zhzh.info/publ/28-1-0-1606
Перший пункт розділу І. Влада і суспільство. Докорінне очищення та справедливий лад.

на №79 Краще з 68-ю річницею створення СС "Галичина".

Люстрація не може бути вчорашнім днем тому, що вона не проведена.

Ігоре, Ви хоч самі зрозуміли свій комент? Автор 1917 р. і пише, ЩО ЦИХ ЛІТЕР (Є, Ї) НЕМАЄ в азбуці руській, але є в українській.
А якщо Вам особисто так необхідні літери Ъ, Ы, Э, Ять, то автор 1917 року не забороняє Вам їх використати. Він пояснює малограмотному населенню тих часів українську граматику.

Цілком згоден.

Виступ проти самодержавства був в лютому 1917 року і українська влада, яка була обрана потім, мала підтримку населення. Большовики вчинили в Петрограді бандитський переворот, жахливих наслідків якого для України очікувало в той час місцеве населення.

Ви самі відповіли на власні питання. Ющенко - ліберальний демократ.

Якби Ви уважно все читали, що писалося на ЖЖ раніше, то знали б, що української влади не було. Не можна бувших компартійних та комсомольських чиновників вважати українським керівництвом, бо вони такими не були апріорі. Комуністична партія не передбачає України взагалі як незалежної держави.

на № 4 Тобто Ви пропонуєте, що люди не повинні знати правду? Ну, припустімо, я так не вважаю і маю на це повне право. А Ви, якщо не подобається, можете просто не читати. Ще раз Вам даю відповідь - ми (українці) при владі не були, якраз ці 20 років керують ті, про кого Ви пишете. А кому вигідно приховати правдиву історію? Запевняю Вас - тим, що зараз при владі! Не читайте - далі буде ще цікавіше, це тільки початок. Щодо концепції... Звичайно, вона в мене є, але, маю підозри, що Вам не сподобається.

Дякую. А ким себе почуваєте Ви? І що, Ви вважаєте, що доносити правдиву історичну інформацію без викривлень - це шизофренія? Ви щось заплутались в медичних термінах.

В кого шизофренія - автора, який написав це 1918 року? Ви повинні розуміти, що людина вже померла...

Іван Багряний
Уродженець Сумщини. Письменник, 1930-го року був названий у комуністичній пресі "співцем куркульської ідеології". 1932-1937 рр. - ув'язнений і на засланні на Далекому Сході. 1938-1940 рр. - повторне ув'язнення. Під час війни - в українському підпіллі. З 1945 р. - в еміграції в Німеччині. Засновник Української революційно-демократичної партії, редактор газети "Українські вісті". Помер 1963 р., похований у м. Новий Ульм
Я один із тих сотень тисяч людей-українців, що не хочуть вертатися додому, під більшовизм, дивуючи тим цілий світ.

Я є українець, робітник з походження, маю 35 років, уроджений на Полтавщині (тепер Сумщина), зараз живу без сталого житла, в вічній нужді, никаючи, як бездомний пес, по Європі, утікаючи перед репатріаційними комісіями з СРСР, що хочуть повернути мене на "родіну".

Я не хочу вертатись на ту "родіну". Нас тут сотні тисяч таких, що не хочуть вертатись. Нас беруть із застосуванням зброї, але ми чинимо скажений опір, ми воліємо вмерти тут, на чужині, але не вертатись на ту "родіну".

Я беру це слово в лапки, як слово, наповнене для нас страшним змістом, як слово чуже, з таким незрівнянним цинізмом нав'язуване нам радянською пропагандою. Більшовики зробили для 100 національностей єдину "совітську родіну" і навязують її свою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР.

Вони її величають "родіна" і ганяються за нами по цілому світу, щоб на аркані потягти нас на ту "родіну". При одній думці, що вони таки спіймають і повернуть, в мене сивіє волосся, і вожу з собою дозу ціанистого калію, як останній засіб самозахисту перед сталінським соціалізмом, перед тою "родіною".

Для європейців і для громадян всіх частин світу (крім СРСР) дивно й незрозуміло, як-то може людина утікати від своєї Вітчизни і не хотіти вертатись на неї. То, мабуть, великі злочинці, що бояться кари за великі гріхи перед своєю Вітчизною?

Мабуть, тому до нас ставляться з такою ворожістю.

Дійсно, тут є чому дивуватися для тих, для кого слово "Вітчизна" наповнене святим змістом. Що може бути милішого за Вітчизну, за ту землю, де народився і ходив по ній дитячими ногами, де лежать кості предків, де могила матері.

Для нас слово "Вітчизна" також наповнене святим змістом і може більшим, як для будь-кого іншого. Але не сталінська "родіна". Мені моя Вітчизна сниться щоночі. Вітчизна моя, Україна, одна з "рівноправних" республік в федерації, званій СРСР.

Я не тільки не є злочинцем супроти своєї Вітчизни, а, навпаки, я витерпів за неї третину свого життя по радянських тюрмах і концтаборах ще до війни.

Вона мені сниться щоночі, і все ж я не хочу нині вертатись до неї.

Чому?

Бо там більшовизм.

Цивілізований світ не знає, що це значить, і може навіть не повірити нам. Та, слухаючи нас, мусить поставитися до того уважно. Ми прожили там чверть століття, а, говорячи тепер страшну правду про тамтешній світ, ми робимо це з повною свідомістю, що ставимо під загрозу смерті-терору і каторги всіх наших близьких і рідних, що ще залишилися там і що на них Сталін буде виміщати свою ненаситну злобу і кровожерну зненависть до нас, українців.

Одначе це не спиняє нас від бажання розказати світові хоч частину тієї страшної правди, що жене нас по світах крізь нужду, холод і голод геть далі, як страшна примара, - правди про "родіну", про країну сталінського соціалізму і про нашу українську трагедію в ній.

1946.
http://starog1.ucoz.ru/news/bo_tam_bilshovizm_civilizovanij_svit_ne_znae_shho_ce_znachit/2011-03-16-184

На № 17 Шановний пане. Якщо Ви наберетесь терпіння та дочекаєтесь наступних публікацій на цю тему, запевняю, що і Ваша точка зору кардинально зміниться. Зараз же це називається "комуняцька агонія". Матеріали викладаються без виправлень, подається точка зору пересічного українця того періоду. А думку складати Вам - хочете читайте, хочете - ні. Запевняю Вас, історія не така беззаперечна, як уявляєте Ви. Я вам даю факти - наведіть мені протилежне, і ми сформуємо думку. Як би я міг викласти всі матеріали того періоду! Далі буде!

Варто пам'ятати, що прем'єр І. Я. Падеревський вів загарбницьку війну проти Західно-Української Народної республіки в 1919 році. Нехай його шанують в Польщі!
"Житомирского периода жизни" Падеревського не було! Він просто купив в 1890 році будинок для свого батька на вулиці Подільській. Може вшануємо всіх, хто купив будинки в Житомирі?

Безумовно, найкращого розвитку і найбільшої милозвучності досяг "расєйскій мат"!

Все це не більше, ніж гра - на носі парламентські вибори.

А, взагалі, нам необхідно в місцях, де продається алкоголь, байдуже який - слабкий, сильний, ставити у вітрини фото наслідків вживання алкоголю - аварії, смерті, бомжування, алкашів у калюжах. І етикетки на спиртному мають бути такими ж. І по телебаченню... Уявляєте - співає "Наша марка" і під цю музику всі славні діяння в стані алкогольного сп'яніння - бійки, грабунки...

Бачите, німець з росіянином порозумілись. А чому б українським ветеранам з обох воюючих сторін не визнати, що то була війна, переможців там не буває та примиритися?

Я вам дякую за пораду, але туди необхідно відправити також обласних обранців.

Так це ж і є братні обійми по-російськи! І при владі не ми, та й ніколи не були - це Ви мали би знати.Керують ті самі комуністи - Рижуки, Запаловські, Азарови та ці блюдолизи-посіпаки-пофігісти Дебої. От в чому справа.

Дякую. Ви точно дали собі оцінку і не відповіли на мої питання про газ, бензин, борошно, телеком, "Криворіжсталь", гречку, доплати ветеранам та інше - Вас воно не цікавить. Вас цікавить одне-єдине ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР! Признайтесь собі, може Ви просто ненавидите все, що пов"язане з Україною?

А знаєте чому так? Не повірите. Тому що там сильна нація, тому, що вони господарі своєї землі. Я багато спілкувався з тим, кого Ви називаєте Лиса, і ми порозумілися. А історики підростають. Ви що ж хотіли, старі вимруть, а нових не буде? Ні.Так не буває. Не вірите молодим - читайте архіви КГБ, які відкриті.

В тому то й справа, що всім пофіг, скільки їх є - гроші отримає литвин як учасник бойових дій. А прапор маленький коштує 60 гривень, на адмінбудівлю - великий потрібен, це мінімум 120 . Для кожного ветерана по сотні хоча б - це було би краще.

Ви не хочете зрозуміти того, що відбувається. Газ, бензин, гречка, борошно, електрика - прапор, тримайте. А є кому? Де ветерани? Як вони живуть? Скільки їх? Ніхто не знає.