Журнал → Онлайн → Видео ролики → Житомир

---

Обращение супруги Игоря Коктыша житомирянки Ирины Тютюнник

---

1 2 3 4 5

Рейтинг кино: 5.0/5 Всего голосов: 2

Просмотров фильма: 3036 Комментариев про кино: 0

---

Кадры из фильма Обращение супруги Игоря Коктыша житомирянки Ирины Тютюнник

---

Звернення дружини Ігоря Коктиша
Вітаю кожного, хто приділяє свою увагу ситуації білоруського опозиціонера, нині українського в'язня сумління, Ігоря Коктиша.

Мене звати Ірина Тютюнник, і я маю честь бути дружиною героя, справа якого знімає маски з облич українських компетентних органів, викриває катастрофічну недосконалість українського законодавства, та небажання працівників Генеральної прокуратури дотримуватись ратифікованих Україною міжнародних угод.

Ігор Коктиш - це активіст демократичного руху Білорусі, який тривалий час переслідувався диктаторським режимом, та врешті решт потерпів від сфабрикованої кримінальної справи. Його було звинувачено у вбивстві родички його близького друга, яке сталося в той час, коли Ігор, на щастя, був у зовсім іншому місті в університеті, в якому тоді навчався, що було письмово підтверджено чималою кількістю людей.

Важливо розуміти, що це звичайна практика, коли білоруська влада, намагаючись уникнути появі нових в'язнів сумління, звинувачує опозиціонерів у кримінальних неполітичних злочинах. Наприклад, зараз в білоруській тюрмі знаходиться відомий опозиціонер-підприємець, лідер деяких неурядових організацій, Микола Автухович, якого звинуватили у плануванні вбивства. Задля такого заходу, білоруські правоохоронці навіть вирішили знайти гранатомет, який просто лежав собі на шкільній клумбі, присипаний листям, неподалік від гаража Автуховича.

Матеріали справи Ігоря Коктиша відзначилися ще більшою абсурдністю, тому навіть Брестський обласний суд, а також Верховний суд Республіки Білорусь через відсутність доказів та залізне алібі виправдали опозиціонера. В Україні це вже був би щасливий кінець. Проте, в Білорусі передбачена процедура подання протесту прокурором навіть тоді, коли виправдальні судові рішення вступили в законну силу.

25 червня 2007 року за запитом білоруської сторони Ігор Коктиш був затриманий в Україні, де проживав легально, і був направлений в СІЗО з метою його подальшої видачі до Білорусі. Вчасно втрутився Європейський суд, призупинивши екстрадицію до свого кінцевого рішення.

Відома правозахисна організація Міжнародна Амністія, яка є лауреатом Нобелівської премії миру, і налічує більше двох з половиною мільйонів членів у всьому світі, визнала Ігоря Коктиша в'язнем сумління, і вимагає від України його негайного і беззаперечного звільнення.

За офіційним визначенням Міжнародної Амністії, дослівно, "в'язень сумління - це людина, фізична свобода якої обмежена тюремним ув'язненням або іншим способом через його політичні, релігійні чи інші переконання…" Визначення закінчується фразою: "При цьому в'язнями сумління не вважаються люди, що вдаються до насильства або пропагують насильство і ворожнечу."

Першим українським в'язнем сумління був визнаний в 1962р. священик зі Львову Йосип Сліпий. Востаннє в Україні в'язнями сумління стали активісти організації "Пора" в 2004 році. Ігор Коктиш є першим в'язнем сумління в нашій державі за останні 5 років.

Важливо знати, що Міжнародна Амністія не керується голосом власної совісті, який може бути необ'єктивним. Натомість, ця організація використовує чіткі визначення своїх термінів, а рішення про надання статусу "в'язня совісті" приймається лише після всебічного розгляду багатьох критеріїв.

Справжнім передноворічним подарунком для прихильників демократії стала подія 10 грудня 2009 року, коли Ігор Коктиш виграв справу проти України в Європейському суді.

Цей суд визнав, що у разі екстрадиції Ігорю Коктишу реально загрожує смертна кара, несправедливий судовий розгляд, тортури і нелюдське поводження, що є порушенням Конвенції.

Суд не знайшов законних підстав для тримання Ігоря Коктиша під вартою і визнав таке більш ніж дворічне ув'язнення порушенням Конвенції.

Згідно з рішенням Європейського суду, Україна зобов'язана звільнити Ігоря Коктиша з-під варти, відмовити Республіці Білорусь в його екстрадиції та виплатити Ігорю сатисфакцію в розмірі 7000 євро.

Проте, виконувати своє міжнародне зобов'язання Генеральна прокуратура України не поспішає. Рішення суду набирає чинності лише через 3 місяці. На особистому прийомі в Генеральній прокуратурі мені було повідомлено, що Ігоря збираються тримати під вартою до останнього (тобто ще 3 місяці), продовжуючи порушувати його права і міжнародні угоди. На моє питання, що збирається прокуратура робити протягом цього часу, мені відповіли: "Нічого".


Звертаюсь до кожного свідомого українця, кожного свідомого білоруса, до кожного справжнього представника своєї нації.

Зрозумійте, що проблема не в Україні, і не в українському менталітеті, в чому мене багато хто намагається переконати. Навпаки, ми є чудовим народом, єдиним, могутнім, цілісним організмом. Це доведено історією.

Натомість, Європейський суд визначив, що порушником прав людини є саме український уряд. У даному конкретному випадку - це Генеральна прокуратура України.

Справа Ігоря Коктиша є не першою подібною справою в Україні. Закликаю вас не залишатись осторонь проблеми, інакше ця справа буде ще й не останньою.

Якщо ви є керівником громадської чи політичної організації, будь-ласка, влаштовуйте інформаційні кампанії, головною метою яких має бути донесення до відома високих посадовців інформації про те, що громадськість не погоджується з їхньою позицією. Громадськість не згодна з тим, що Україна має бути тюрмою для визнаних світом в'язнів сумління.

Якщо ви є представником засобу масової інформації, прошу, підтримайте нас інформаційно. Від людей не повинен приховуватись той факт, що Україна не звільняє білоруського дисидента навіть під шаленим тиском міжнародної спільноти.

На офіційному сайті Ігоря Коктиша, на спеціальній сторінці розміщена моя особиста контактна інформація. Будь-ласка, пропонуйте свої ідеї щодо вирішення проблеми.

Нас із чоловіком чекає величезна кількість суспільно-корисних справ. Варто лише розв'язати йому руки.

Не вірте тим, хто каже, що від окремої особи в нашій країні нічого не залежить. Мій досвід показує що це не так. Кожен з нас має власну думку і певні можливості. Нам потрібна допомога кожного з вас.

Тримання під вартою Ігоря Коктиша - це чорна пляма на репутації нашої держави. Допоможіть відновити авторитет України перед лицем міжнародної спільноти.

На останок хотілось би озвучити фразу мого чоловіка, яка допомагає мені жити вже багато років: "Хто за свободу, той непереможний!".

Смотреть трейлер фильма Обращение супруги Игоря Коктыша житомирянки Ирины Тютюнник

---

Всего комментариев: 0