Але збулося! Олігархи та інші мільйонери з клубу «Верховна Рада України» через чотири місяці цей надзвичайно корисний закон прийняли. Та й потужно проголосували – 359 голосів при необхідних 226.

Пиво юридично стало вважатися алкогольним напоєм. І з 11 лютого пиво (принаймні те, що у нас пивом називають) вже не можна було продавати немовлятам та іншим дітям до 18 років.

Дав місяць на «розкачку» впровадження антиалкогольних норм в життя. І ось 7 березня виходжу на центральні вулиці Чернігова, прихопивши 20 гривень, фотокамеру і неповнолітню особу. Об’єктами для іспиту було обрано кіоски, адже у магазинах знімати не дадуть.

Без будь-яких заминок вдалося придбати першу пляшку пива у кіоску на розі вул. 1-ї Гвардійської армії та вул. І.Самострова. Наступну – в кіоску на зупинці громадського транспорту поблизу міської лікарні. Наступна спроба, тут же поруч, стала провальною. Втім, є обґрунтована підозра, що продавця вже попередили про наші «маневри» з камерою. Дві наступні пляшки неповнолітній люб’язно вручили під запис у кіосках на зупинках під «Мегацентром» і за рогом, на вул. Київській.

Як показало дослідження, на придбання алкоголю в порушення закону потрібно всього лиш 30-40 секунд. Основна частина цього часу витрачається продавцем на підрахунок і видачу здачі із зароблених батьками грошей... Максимальною незручністю цього процесу для головної дійової особи виявилося усне запитання про вік в одному з кіосків.

За продаж спиртного неповнолітнім відповідає продавець. 44 таких торговців виявила міліція за час оперативно-профілактичного відпрацювання з 25 березня до 8 квітня. Їм доведеться сплатити штраф у розмірі до 340 гривень. Якщо підлітки вдруге придбають випити чи покурити, власник закладу відповість за це своєю ліцензією і викладе 6800 гривень штрафу.

Про це повідомив Сергій Бриль, керівник ЦЗГ УМВС України в Чернігівській області. Він також додав, що відпрацювання було продовжене і після 9 квітня. Але й по завершенні відпрацювання міліція «тримає руку на пульсі». Справді, неодноразово доводилося бачити робочі прогулянки трійки у синьому на центральній парковій алеї.

Другий пивний похід припав приблизно на третій тиждень міліцейського відпрацювання. Контрольні закупки виконувались 17 квітня там же, в самісінькому центрі міста. Якщо коротко – краще, але погано. У двох кіосках запитали паспорт: на зупинках біля міської лікарні та «Мегацентру». Саме під «Мегацентром» біля відомого алкогольного гадючника з народною назвою «квадрат» стояли троє кремезних хлопців з дубинцями.

Проте варто було лиш зайти за міліцейські спини, як мета була досягнута. Тут же за рогом, у кіоску на зупинці на вул. Київській, без жодних запитань неповнолітній вручили пляшку. По результатам журналістського відпрацювання ця «точка» вже наторгувала на 6800 грн. в бюджет і позбавлення ліцензії.

Другу пляшку неповнолітня дістала з віконця кіоску на перехресті вулиць Київська і П’ятницька. На цей раз продавець засумнівалася, але чомусь «прокотив»... студентський квиток. Хоча вік там жодним чином не вказано.

«Есть у них праздник «великого октября», но празднуют они его в ноябре, – казав один сатирик. – И так у них – все!»

Чому закон не працює, а якщо працює – то «з-під палиці»? Справа в тому, що навіть правильні рішення впроваджуються у нас часто-густо не через те місце. Робота над впровадженням законів в Україні починається вже після їх прийняття.

Керівники від найширшого крісла до найменшого стільчика мають знати пріоритети засобів управління. Паперова вказівка серед них знаходиться найнижче. Саме тому потрібна якась «палиця», в даному разі – загроза штрафу. Дію закону таким чином змушені запускати дещо ефективнішим засобом управління – силою.

Аби закон діяв, він має збігатися з уявленнями про поведінку і неписаними нормами суспільства. Випадків крадіжок куди менше ніж куріння чи розпивання алкоголю на вулиці, чи не так? Перше для всіх є усвідомленим порушенням, а друге ще для багатьох залишається нормою. Отже забезпечення тверезості громадських місць мало би початися з чогось іншого.

На економічному рівні можна вплинути на ситуацію відносно швидко за прийнятної ефективності. Саме ціна в першу чергу визначає доступність. Цінники під пивними півлітрами з цифрою в 3-4 гривні не відлякують сьогодні жодного школяра.

А хто здійснює управління молоддю на ідеологічному рівні? Зі зникненням «керівної ролі партії» і за відсутності її заміни? Голлівудські студії та місцеві рекламні «креативщики»? Де наш, власний популярний фільм, у якому пити можуть хіба що лохи?

На історичному рівні управління здійснюється «переписуванням» минулого. Начебто на свята (а то й просто так) наші предки обов’язково пиячили. А як настійно зв’язують поняття пияцтва з козацтвом! Між тим, шановні читачі, можете самі поцікавитися, з якого часу в Україні з’являється горілка. Озброюйтесь, адже наш час – час війн інформаційних.

Найефективніший засіб управління, хоч і найповільніший – формування світогляду, виховання. За наявності совісті навіть відпадає необхідність у паперових заборонах. Ще задовго до юридичного віднесення пива до алкоголю довелося стати свідком сцени у магазині:

– Дайте «Бонакву» и пиво.
– Пива не дам!
– Чого?
– Восемнадцати нету.
– Ой, ну я на улице куплю! Дайте «Бонакву».

Придбані у першому рейді чотири пляшки пива знайшли своє застосування – проміняв їх на деякі б/в деталі. А дві пляшки з останнього рейду стояли німим запитанням. Використати їх за призначенням не давала наявність алкоголю. Справа в тому, що алкоголь вбиває клітини мозку. Це підтвердив зокрема і головний лікар Чернігівського обласного наркологічного диспансеру Петро Михайлович Седень.

Я вже вирішив, що своїми мозковими клітинами розкидатися нерозумно. Згодяться у житті, та й за плечима мозок не носити. А пляшки приймають тільки порожні. Отже, що робити з пивом? Напевно кожен першокласник визначиться без ускладнень, маючи на озброєнні вищенаведену інформацію і простий вибір: що спустити у каналізацію – майбутнє чи пійло?

Весело пішло, з бульбашками. Шкода тільки, що мало хто з дорослих має правдиву інформацію і достатньо сильний, аби звільнитися від стереотипів та міфів. Адже депутати і закони приходять і відходять, а дітей виховувати своїм прикладом саме нам.

Матеріал