Quote (Passionar)
Но плечи у нас одни - Украина. Так что шановный пан в огороде отсидется не получиться.
Повторюсь - відповідайте за себе. Патетика типу "Я люблю Україну" від людини, яка спить і баче її колонією нашого північно-східного сусіда щонайменше викликає усмішку. Щодо, власне, виборів - цілком погоджуюсь з
Quote (жЫдобандЕровец)
пока мы будем иметь среди политической элиты представителей "партий имени КОГО-ТО", нечего нам надеяться на то, что кто-то из НИХ за что-то будет ратовать больше остальных.
Найгірше, що цей вождизм вже стає частиною нашого менталітету.
Останнім прикладом, який мене у цьому переконав була стратегічна гра на Всеукраїнській студентській республіці. Сотні студентських лідерів зі всієї країни мали змогу самі собі створити правила (Конституцію), за якими вони і будуть жити ці дні. Але натомість вони захопились виборами студентського парламенту і Президента, наданням їм важелів впливу на республіку. Коли ж дійшло до виборів, то основним мотивуючим фактором для голосування були особистості, а не реальне бажання/спроможність щось покращити. Хоча б у ігровому форматі.
Як один з небагатьох позитивів гри є те. що переміг не той, хто 3 місяці до республіки домовлявся про підтримку, а той, хто брав активну участь у конституційних процесах.
Украина, Житомир
