Сучасна молодіжна політика:
діалог сліпого з німим чи яке майбутнє ми програмуємо? Молодіжна політика – це інструмент, який має забезпечити у комплексі стратегічного розвитку країни конкурентоспроможність Української нації, а також розвиток суспільства протягом наступних 10-15 років. Різноманітні дані аналізу визначають, що найбільш важливими змінами майбутнього є перехід до самоорганізації суспільства.
Одночасно, вже традиційна система освіти та виховання молоді, як і державна молодіжна політика та громадські організації, не здійснювали цілеспрямованого виховання самостійної, відповідальної молодої людини та її підготовки до життя у самоорганізованому суспільстві.
Держава наразі бореться з наслідками, а не з причинами. В Україні існує широка мережа соціальних, волонтерських, благодійних центрів, які працюють з соціально незахищеною і неблагополучною молоддю. На перший погляд – це корисна й суспільно значима діяльність. Але це лише на перший погляд. Одним з найбільших зол совєцької системи, які ще потрібно подолати Україні є прищеплення сильного соціального наркотику у вигляді різноманітних пільг, пенсій, доплат та субсидій. Громадян з самого дитинства привчають до того, що держава їм щось винна. Пільги, пільги і ще раз пільги – ось чого прагне кожен пост-совєтікус. Молодь не привчають самостійно приймати рішення, відповідати за своє життя. Нас годують байками про безкоштовну освіту й гарантоване робоче місце, замість того, щоб забезпечити прозорий доступ до системи освіти і якісно конкурентний ринок праці.
Водночас, увесь комплекс проблем та протиріч, із якими зіткнеться Україна у найближчі 10-15 років, формує достатньо жорсткий набір вимог до нових поколінь. Нові умови потребуватимуть від кожної молодої людини мобільності, пошуку нових нестандартних варіантів побудови власного життя. Пріоритетними мають стати такі напрямки молодіжної політики, реалізація котрих надасть молоді можливості для самостійного вирішення власних проблем. Тільки такий підхід буде сприяти взаємоув’язуванню поліпшення якості життя переважної більшості молоді та розвитку країни в цілому.
Треба визначити, що ефективна практична реалізація може відбуватися насамперед на рівні місцевих громад, що наближені до реальних потреб та участі молоді. Розбудова молодіжної політики «знизу догори» має збалансувати державну політику та стати її пріоритетом.
Добавлено (23/02/2007, 17:11:12)
---------------------------------------------
В січні цього року у Житомирі відбулась презентація моделі муніципальної молодіжної політики її автором Вадимом Георгієнко (м. Одеса). Перш за все, модель радикально змінює традиційний підхід створення та спрямованості міських молодіжних програм, наслідки реалізації котрих протягом 15 років довели їх недоцільність та неефективність. Замість відокремлення проблем молоді у міську молодіжну програму, реалізація яких не призвела до вирішення жодної суттєвої проблеми молоді, модель визначає за доцільне спрямувати зусилля на активізацію та залучення молоді до вирішення проблем місцевої громади. Ці проблеми визначаються у відповідних цільових місцевих програмах, а підтримки потребує саме життєздатна система залучення молоді до вирішення проблем громади. Це є метою моделі муніципальної молодіжної політики, яка складається з 4-х взаємозалежних систем, послідовна реалізація яких призводить до впровадження сучасної муніципальної політики відносно молоді.
1. Система постійного громадянського представництва молоді на місцевому рівні.
2. Система залучення молоді до формування міської політики, що впливає на її життя.
3. Система залучення молоді до безпосередньої реалізації міської політики.
4. Система розвитку компетентності молоді у формуванні та реалізації міської політики.
Добавлено (23/02/2007, 17:11:27)
---------------------------------------------
Перша система розкриває механізм забезпечення врахування думки молоді, її проблем та ініціатив при прийнятті рішень на місцевому рівні, що впливають на її життя. Зокрема, перша система обґрунтовує та визначає основні принципи створення представницького органу молоді на місцевому рівні - Молодіжної ради, тобто процесу колегіальних обговорень при прийнятті рішень, а також визначає обсяг матеріально-технічного забезпечення цієї діяльності.
Друга система визначає "законодавчу гілку", тобто повноваження та процедури впливу молоді на процес прийняття владних рішень. Ця система створена на чотирьох основних компонентах: аналіз проектів та вже прийнятих владних рішень, нормотворча ініціатива, партнерська участь у прийнятті рішень та громадський контроль.
Третя система визначає "виконавчу гілку", тобто систему поетапного залучення молоді до вирішення проблем місцевої громади. Основні етапи: міська волонтерська програма (перший досвід громадської участі), міні-гранти для ініціативних груп без статусу юридичної особи (перший досвід вирішення проблем однолітків), гранти на соціальне замовлення міста для громадських об’єднань (вирішення проблем місцевої громади).
Четверта система моделі забезпечує розвиток компетентності молоді щодо основ місцевого самоврядування, молодіжної участі та використання можливостей моделі. Ця система реалізується у трьох основних напрямках: 1) спеціальний учбовий курс для учнів загальноосвітніх установ із основ місцевого самоврядування та молодіжної участі, який викладається підготовленими вчителями; 2) тренінги для студентів ВНЗ із основ місцевого самоврядування та молодіжної участі, який може викладатися як підготовленою молоддю, громадськими організаціями, так і фахівцями державних установ (наприклад, ЦССМ чи діючий у Житомирі проект "Школа місцевого самоврядування" - ГО "Срібна Вежа"); 3) неформальна освіта молоді – шляхом створення та розповсюдження серед молоді інформаційних матеріалів за тематикою стосовно моделі та її можливостей.
Добавлено (23/02/2007, 17:11:38)
---------------------------------------------
Впровадження моделі на місцевому рівні відбувається наступним шляхом:
1. Затвердження на сесії міської ради перспективної Концепції розвитку участі молоді у вирішенні проблем місцевої територіальної громади. Основна мета цього етапу – визначення перспективної цілі та завдань, структури молодіжної політики та 4-х вищезазначених систем, основних принципів їх створення та реалізації, а також перелік основних міських програм для практичної реалізації Концепції, принципів фінансування, та систему проведення моніторингу та оцінки виконання Концепції. Концепція є стратегічним документом, який має прийматись на 10-15 років, тобто протягом цього терміну відбувається послідовна практична реалізація через щорічні міські програми.
2. Затвердження на сесії міської ради міської щорічної Програми розвитку участі молоді у вирішенні проблем місцевої територіальної громади. Основна мета цього етапу – забезпечення практичної реалізації завдань Концепції із відповідним фінансуванням конкретних заходів за рахунок коштів місцевого бюджету. Щорічний аналіз виконання Програми є інструментом корегування та створення наступної щорічної Програми відносно реалізації завдань Концепції.
3. Затвердження на сесії міської ради Положення про Молодіжну Раду. Положення має визначати змішані принципи створення, що забезпечують незалежне формування персонального складу самою молоддю (прямі таємні вибори учнівською та студентською молоддю бюлетенями на виборчих дільницях своїх представників у Молодіжній Раді, а також система рейтингу громадських організацій, що об’єднують молодь поза межами учбових установ, та прагнуть бути представленими у Молодіжній Раді), демократичні принципи парламентської діяльності Молодіжної ради, її мету, завдання, повноваження та обов’язки Молодіжної ради та її членів для ефективного впровадження моделі.
Наразі у Житомирі триває формування ініціативної групи з представників активних МГО, органів студентського та учнівського самоврядування. Надалі ініціативна група візьметься за розробку та вдосконалення основних документів, необхідних для легітимізації моделі у місті.
Треба відзначити, що йдеться не про створення державного чи місцевого монополіста у сфері молодіжної політики (орган громадянського представництва молоді не є юридичною особою, і фізично не може отримувати кошти). Молодіжна рада стане своєрідним майданчиком для співпраці ще слабких і розрізнених ініціативних молодіжних середовищ міста та неформальних груп. Лише принцип самоврядності та відповідальності за власні дії і власне майбутнє має стати наріжним каменем молодіжної політики міста Житомира зокрема та України в цілому.
Влад Пучич,
координатор впровадження моделі муніципальної молодіжної політики у м. Житомирі
Украина, Житомир
Аргентина, Хухуй
Можно еще пионеров к этому делу приобщить.