Так вийшло, що, закінчивши найліпшу на той час школу рідного міста, я поїхав вчитися до Москви, яка на той час від нас не встигла відділитися 
Оскільки моя родина правильно навчила мене використовувати час, окрім навчання і роботи, в мене завжди було достатньо часу файно порозважатися. З 1997 року, коли Київське Динамо, за яке я вболівав з дитинства, почало пристойно грати на Євроарені, ми почали творити в Москві Клуб вболівальників ДК. На початку 1999 року, я повернувся до Києва, де потрапив до уряду, отже часу на спорт стало менше, а Клуб шанувальників українського спорту донині лишається найдієвішою українською організацією в Москві.
Інтернетом я почав користуватися в 1996 році, в чому мені допомогла шкільна освіта ;), бо тоді він був фактично лиш англомовний. З того часу, мені довелося прикласти свої теплі волохаті лапи до створення низки українських ресурсів. На одному з таких ресурсів я нещодавно знайшов свої опуси, про які давно забув, перечитав і посміхнувся.
Сьогодні викладаю перший. Обіцяю тому, хто перший скаже, де це опубліковано вперше, літр Старопрамена. Решта, сподіваюсь, просто отримає задоволення.
Добавлено (04/03/2007, 13:01:39)
---------------------------------------------
ДК-Панатiнаiкос (2:1): Як це було в Москвi.
(Отчет о просмотре матча в Москве.)
Автор опуса: McSym
Минулий тур ЛЧ запамятається нам не тiльки славною вольовою перемогою наших хлопцiв над гречкосiями, яле й тим, що була проведена перша акцiя "Граємо за Украiну разом" серед наших вболiвальникiв у Москвi. Ейфорiя повна, причоме не тiльки через феєрiчну перемогу Динамо, але й через те, як це вiдбувалося серед наших уболiвальникiв. Отже звiт на тему "Як в Москвi вшанували Динамо". Зiбралися ми подивитися футбол в одному спортивному барi, котрий знайшов наш славний Krep ака Олег, з яким ми це все бєзобразiє i органiзували.... Перезвонювалися по кiлька разiв, купу е-мейлiв одне одному послали. Збиралися в метро, всi фактично прийшли вчасно, i зiбралися в такому складi : я, Олег (Krep), Алекс Гутник (AG), Вадим (Vadim MK), Денис (Depipp), Сашко (нiк забув), а також кiлька людей, до цiєi сторiнки вiдношення не маючих, але Динамо люблячих - один мiй приятель, з яким ми ще Ланс дивилися, i троє друзiв Олега. На мiсцi зустрiчи стояв мужнiй Олег в майцi з немiряною емблемою Динамо, бо живцем ми збиралися вперше. Аборигени хрiнiли вiд нашоi розбещенноi нахабностi : в центрi Москви Динамiвськi болєли. Зiбралися ми у кiлькостi 10 осiб та пiшли до бару. По дорозi побачили хлопця у футбольному синьо-жовтому шарфiку, i пiдiйшли спитати чий. Виявилося, що то є кольори Челсi, а шкода, було б ще одного нашого прихопити. Вийшовши на вулицю забрали ще одного нашого колєгу Андрiя (Drogoba, можете знайти його на vv.cn.ua в рубрицi "гiтарнi акорди"). Андрiй був машиною, в якiй ми вiдправлии частину людей до бару, а самi пiдтягувалися пiшки. І тут нас розчарували : виявилося, що в барi якись проблеми з антеною, i прямоi трансляцii не буде. Мовляв вiд холоду тарiлка злиплася, але нам запропонували вигiднi умови на перегляд iнших матчiв. Порадившись вiрiшили роздiлитися : Олег з друзями залишився в барi, а решта людей поiхали до мене. В мене зараз родичi гостюють, але я, нiби серцем вiдчувши, сплавив iх на нiч до iнших родичiв. Короче поки доiхали, закупилися i залiзли в Інет, вже йшла 30 хвилина зустрiчи. Пили пиво "Балтiка" (бо Вел зажав Оболонь, ги-ги). Розлили по дрiбнiй горiлцi i випили. Всi облiпили монiтор i читали мiсцевий чат та Стiнку. Коротше, тiльки взнали склад, подивувалися, як нам забили. Всi жахливо розстроiлися, але тут нас порадувала народна команда, котра у принциповiйшому матчi вирвала таки нiчию в Штурма. І зiйшлися ми на думцi, що в цiй Лiзi, якщо Спартак летить - ми виграємо i навпаки. Але мандраж був сильний, всi нервово пили пиво, сидячи в бiльшостi навколо монiтору. В перервi погомонiли про те хто i як давно вболiває за Динамо, i почався другий тайм.
Добавлено (04/03/2007, 13:02:37)
---------------------------------------------
Чат був супер : "блiн наши знов не забили", "нашi згаяли чергову можливiсть". Якась падла в чатi сказала, що Динамо не вiдiграється, ii одразу ж зацькували, але й ми почали вже рахувати варiанти, що буде, якщо нiчия, бо в поразку нiхто не вiрив. Потелефонували по мобiльному в бар хлопцям сказали сумний рахунок, засмутили iх. І тут в чатi проскочило "ГООООЛ", всi скочили, давай кричати i радiти, але я оскiльки трохи затримався побачив наступну реплiку "Не зарахували!". Пiв хвилини я всiх заспокоював, поки всi зрозумiли, що зарано торжествували, i знову сумно посiдали навколо монiтору, розмовляючи про суддiв-падлiв. Всiх бив мандраж, але тут Алекс Гутнiк сказав, що бувши на Динамо 20 рокiв тому (здається на кубковiй грi з нiмцями), коли нашi програвали, вони кричали одну кричалку, пiсля якоi наши подерли ворогiв на шмаття. Оскiльки кричати ми могли тiльки в чатi, ми цю кричалки одразу ж вкинули тудi.... i о чудо!!!... за нею одразу ж вискочили "ГОООЛ!!!!", "Ребров". Ми давай скакати, обiйматися, лякати воплями сусiдiв, щось навiть заваляли на пiдлогу, здається CD, ну i випили пiсля цього за Реброва по маленькiй. Звичайно за чудесну кричалку Алекса найменували Почесним Оракулом нашоi болiльницькоi братii, а мене, як набиральника кричалки - Шаманом. Тут загалом вже всi сiли навколи монiтору, а хатка в мене маленька - i було кумедно, як 7 здорових молодих чоловiкiв зюрбилися на майданчику в 1 кв.метр, i загалом було враження загального молебну. Напевно всi ми не дуже забобоннi, але тодi сидiли, боялися наврочити i одразу ж спльовували, якщо хтось казав щось не те. З другом голом вийшло загалом смiшно. Ми за цю хвилину ледь не посивiли. Бо перше повiдомлення в чатi було "Греки забили", потiм "Греки забили собi", i тiльки за хвилину стало ясно, що то є автогол. Тут таке почалося !!!!
Добавлено (04/03/2007, 13:04:38)
---------------------------------------------
Супермассове братаня, крики все стрибали так, що пiдлога в мене до сих пiр гойдається. Але найсмiшнiше, що ми знову за пiвхвилини до голу кинули в чат нашу шаманську кричалку. Цiкаво, що пiсля цього Алекс сказав, що досить, i бiльше ii сьогоднi не використовуємо. Я правда самостiйно ii ще раз кинув, але без згоди Алекса Шева влучив тiльки в штангу. Далi була, звичайно, повна чума. Всi сидiли як на голках, поки не випустили ДiДу (Дiму Дубового). Звичайно, ДiДу одразуж заваляв грека ледь не в наший штрафнiй, чим примусив нас понервуватися. Всi ми стрешенно ДiДу лаяли, але греки не скористалися дарунком долi. Матч закiнчився, ми ще раз перервали мирний сон сусiдiв воплями i танцями, стукотом у стiни, я, аби нiкого не образити, постукав навiть у стелю. Вирiшено було переглянути цим же складом матч з Лансом, бо склад фартовий. Прикiнчили горiлку, i вирiшили поiхати в бар, де сидiли Креп з друзями, котрим одразу ж потелефонували порадувати. По дорозi нас залишили сiмейнi та робочi люди Алекс Гутник Вадим та Вiталiк. Андрiй, котрий довiз нас до бару, теж поiхав додому.
Добавлено (04/03/2007, 13:05:06)
---------------------------------------------
В барi нас засмутили друзi Крепа, котрого забрали мусори, за те що вiн почав скандувати на вулицi Динамо-чемпiон. Я одразу ж кинувся до мусарнi вiдмазувати, але Олега вже повезли кудись на "асвiдетельствованiє". Подивилися Интер-Реал, пючи при цьому пиво, а в 0-45 почали показувати Динамо у запису. В той час бар вже було зачинено, в ньому сидiли тiльки ми, i нас дуже просили не волати голосно, бо нiч i люди сплять. Динамо було звичайно супер - шкода, я б цей матч дивився б i дивився, але не записали. Пiд кiнець першого тайму зявився Креп, котрого менти таки випустили, при чому цiлого i навiть гроши не забрали. Мiж iншим було десь близько трьох ночi, а ночувати ми збиралися в Дениса, котрий на радощах запросив нас до себе, бо живе поруч. В серединi другого тайму приiхав Денисiв батько, старий шанувальник Динамо. Вiн оглянув сумним поглядом нашу нетверезу, але веселу гоп-компанiю, зрозумiвши, що усi цi варвари ночуватимуть в нього, лякаючи Денисову маму та вагiтну кицьку. Матч додивилися разом, завантажилися в машину, на котрiй приiхав батько Дениса i поiхали. Вдома ще раз бахнули горiлки за перемогу, i нарiд повалився спати. Не спалося тiльки нам з Денисом - ми зганяли в магазин, взяли ще пляшку i тихо ii розпили. Вона, звичайно, була зайва, але в такий день (тим бiльш була глуха нiч) не випити за Динами було неможливо. Короче вгомонилися з Денисом пiд ранок, вiн здається забив на залiк, а менi пощастило, що я на роботi все переробив вчора, тому, прийшовши ранком додому не зовсiм тверезим потелефонував, i домовився про вiдгул. Нда, давно я не мiшав горiлку з пивом. Отже, Динамо перемогло, ми навболiвалися, висновок такий : Ланс Ланс ми дивимося разом, i взагалi всяко звязок пiдтримуємо. Хочеться наостанок дуже подякувати за терпiння батьковi Дениса, котрий, незважаюче на тлєтворний вплив нашоi компанii на печiнку сина та його iнститутську успєваємость, приютив нас злодєiв. За два тижнi всi на Ланс !!!!!
Добавлено (06/03/2007, 02:50:14)
---------------------------------------------
Щось неясно, агов, ніхто не хоче літрик Старпрамена?
Аргентина, Хухуй
Украина, Житомир
