|
ВДВ - радянська хибна концепція легкої піхоти, яку українська армія успадкувала без критичного осмислення
В СРСР наприкінці 80-х років ХХ ст. було, якщо не помиляюсь, 7 (!) повітряно-десантних дивізій. При цьому вся військово-транспортна авіація СРСР не могла підняти одночасно у повітря навіть однієї дивізії: не вистачало бортів. Всі дивізії були озброєні спеціальною авіадесантною технікою: АСУ-85, БМД-1, БМД-2 тощо. Ця техніка була легкою, тісною і значно поступалася мотострілецькій техніці за своїми ТТХ, Наприклад, у БМД влазить лише 7 бійців і лише через верхні люки (у БМП - до 11 бійців + кормовий вхід); броня БМД легко пробивається штатною бронебійною 7,62-мм кулею. Запитання - навіщо наклепали стільки цього мотлоху, якщо він все одно не літав би у реальній війні? - риторичне.
Зараз у ЗСУ 1 повітряно-десантна бригада і 4 (!) аеромобільних. Вгадайте з одного разу, скільки з них може реально піднятися у повітря? Досвід війни на Донбасі чітко показав: озброєння таких бригад абсолютно недостатнє для протидії рашистам, озброєним за штатами мотострілецьких підрозділів РФ. Аеромобільні бригади почали підсилювати важкою технікою, в тому числі основними бойовими танками. Ще одне риторичне запитання: навіщо називати бригади, у складі яких 45-тонні танки - аеромобільними?
Американці у В'єтнамі активно використовували бойові та транспортні вертольоти, тому числі для маневру піхотних підрозділів. Але вони не називали таку піхоту "аеромобільною". В США ніколи не було 7 фіктивних дивізій ВДВ. Їхні ВДВ завжди мали достатню кількість бортів, відповідну техніку та підготовку. Сьогодні у США, окрім ВДВ, є повноцінна легка піхота - так звані бригади "Strуker", озброєні лише колісною швидкісною технікою, без важких танків. Україна не має достатніх коштів, аби розробити та випускати лінійку колісних бойових машин для таких бригад. На даному етапі бригади лігкої піхоти Збройних Сил України можуть мати техніку та озброєння з-поміж тих, що є в наявності, але за особливою організаційно-штатною структурою. Бригада легкої піхоти має бути "легшою", ніж механізована, але "важчою", ніж аеромобільна. Батальйон легкої піхоти має включати, окрім піхотних, одну елітну єгерську роту - відповідно навчену та озброєну для ефективного винищення живої сили та техніки ворога.
Час порожніх повітряно-десантних фантазій минув. У ЗСУ має залишитися лише 1 бригада - повітряно-десантна або аеромобільна, яка реально може десантуватися з повітря на літаках та гелікоптерах, хоча б частково. Решта мають бути переформовані. Українській армії потрібні ефективні бригади легкої піхоти - а не бригади сухопутних десантників. Справжні десантники та "спецура" мають носити крапові берети. Легкі піхотинці - темно-зелені берети.
До речі, у складі ССО є два полки спеціального призначення та інші підрозділи, бійці яких мають парашутну підготовку. Це нагадування для тих, хто вважає, що однієї десантної бригади буде замало.
Сообщение отредактировал TarasS - Ср, 03.08.2016, 13:54:08 | 
Украина, Житомир
