Цікаво, але ця подія так і не стала резонансною. Всюдисуща Тінь Ющенка раптово і бурхливо розчарувалась в особі, яку вона відтворює, і це при тому, що буквально до останніх днів публічно гордилася своєю нелегкою, але унікальною місією. БАЛОГА ПРО ПРИЧИНИ СВОЄЇ ВІДСТАВКИ З ПОСАДИ ГЛАВИ СЕКРЕТАРІАТУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Quote
"Переконаний, що Ви не маєте морального права йти на президентські вибори. Принаймні, у цьому я Вам не соратник"
“український народ на хвилі нечуваного досі піднесення довірив Вам долю своєї країни. Вам повірили. Мільйони українців у кожному рядку інавгураційної промови бачили надію на те, що з новим Президентом постане нова Україна – без цинічної влади, горда і заможна. Вас наділили усією повнотою влади, щоб Ви здійснили такі необхідні для держави перетворення. Вас були готові підтримати у всіх найсміливіших починаннях”.
Як написано у заяві, “нічого з тих сподівань не справдилося, час незворотньо втрачений. “Десять кроків назустріч людям” так і залишилися красивим міфом, не здійснено жодної системної реформи. Корупція та кумівство у владі, подвійні стандарти при прийнятті державних рішень стали буденністю. Прикро усвідомлювати, але Ви нічого не зробили для очищення влади”.
Отак от. Але Тінь - вона на те й Тінь, щоб на її тупотіння ніжками ніхто особливо уваги не звертав. А голосні заяви про корупцію в оточенні Президента, звинувачення в бездіяльності і подвійних стандартах взагалі виглядають дещо абсурдними у вустах особи, про яку свого часу сам Ющенко сказав: "Балога - це Я".
З Балогой асоціюються найбільші пороки Банкової. З нього зробили монстра - квінтесенцію усього найгіршого в Ющенку-політику. Але, насправді, Балога просто був на своєму місці. Який хазяїн - такий і пес, яке обличчя - таке і віддзеркалення. А паралелі потрібно проводити інші - згадайте попереднього Президента і його "сірого кардинала". А тепер задачка на надлюдську уважність - "знайдіть 10 відмінностей". Між Балогою і Медведчуком, звичайно. Хоча, між Ющенком і Кучмою їх ще теж треба старанно пошукати.
Але відмінності є. Медведчук виявився справнішим менеджером, принаймні для Леоніда Даниловича. Та й його проект СДПУ(о) непогано себе почував, доки був обласканий царскою ласкою. ПоПЄЦ виявися куди унилішим, і тільки відвернув від Першої особи частину старих камрадів з табору НСНУ. Ніякою стартовою площадкою для Ющенка-2 "Єдиний Центр" так і не став, недивлячись на всі сподівання карманних політологів типу Карасьова. Сама ж Тінь занадто часто світилася (як це не парадоксально звучить) демонструючи й так не найкращі і миловидні сторони власника Банкової.
Ну ніччо, зате хоч на казьонних літачках встиг покататися і братву із Закарпаття по-ближче підтягнути. Вже непогано.
В принципі, Тінь все вірно сказала, єдине але - на оригінальне викриття такі відвертості вже не тягнуть - баян-с. Так й говорити потрібно було не "він такий-сякий гавнюк", а "він такий-сякий гавнюк, а я був його маленьким гавнючком, а якщо без зайвої сором'язливості - то дуже навіть великим гавнючком".
Ця історія знаменна тим, що демонструє один із найкращих (хоча й не найперших) своїх прикладів вже історичної закономірності, що "Ющенка зливають всі". Тотально.
Але якщо в одних випадках - щоб публічно оголосити "іду на ви" минулому однодумцю, в інших - щоб виступити в ролі Понтія Пілата, змивши від оточуючого гадства руки, то в нашому конкретному випадку кращою характеристикою буде - "щурі тікають з корабля, коли розуміють, що він тоне".
Помахаємо ж щуру ручкою: па-па!