Ось у записі Олени Пчілки:
Ой в ліску-ліску, та й на моріжку, Рай-Рожество! (после каждого стиха) - після кожного рядка, тобто.
Ой там Гануся волики пасе.
Прийшло до єї три пахолики:
Одно пахоля – конем виграє,
Друге пахоля – золоті дає,
Третє пахоля – за ручку бере.
Одному коня та й завернула,
Другому дару назад вернула,
Найкращому перстеник дала,
Перстеник дала, поцілувала.
Ще:
Ой там на горі світлонька стоїть.
Ой дай Боже!
А в тій світлоньці троє віконців:
В першім віконці – яснеє сонце,
В другім віконці – ясненький місяць,
В третім віконці – дрібненький дощик.
Чим ся похвалить яснеє сонце?
– Ой як я зійду рано на зорі,
Та врадуються гори, долини,
Гори, долини й весь мир на землі.–
Чим ся похвалить ясненький місяць?
– Ой як я зійду темної ночі,
То врадується весь звір у лісі,
Весь звір у лісі і гість в дорозі,
Гість у дорозі і риба в морі.–
Чим ся похвалить дрібненький дощик?
– Ой як я впаду три рази на яр,
То врадується жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця.–
Ой дай Боже!
Ще:
й сів Христос та вечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Прийшла до його та Божая мати.
Ой сину мій, сину милий!
Прошу ж тебе ключі дати. –
На що, мати, ключі дати? –
Грішні душі випускати,
На світ божий погуляти.
Тільки ж теї не пустити,
Що тяженько зогрішила
І покути не зложила:
Що батенька не слухала,
Рідну неньку зневажала
І простити не вблагала,
Що п’яниці не гляділа,
Що сироту окривдила.
Шукайте ще!