Той час, в який ми зараз живемо спокійно можна назвати кінцем спекулятивного бізнесу в Україні під назвою капіталізм. Кінцем тих - хто маючи можливість впливати на законотворення (чи власноручно, чи дією на своїх ляльок у Верховній Раді) встановлювали вигідні для себе чи свого бізнесу оборудки. Кінцем аксіоми про «справедливе серце економіки» - банківську сферу, яка на даний момент для українського народу перетворилась в не доведену ( і надовго) теорему. Кінцем міфу та масового психозу довіри до нашої т.н. політичної еліти, що зганьбила себе вовтузінням та боротьбою між собою, як павуки в банці - за посади, повноваження, близькість до годівниці – до всього, тільки не роботою на країну та її народ.

Процес знищення політичної довіри почався в період піднесення самосвідомості та організованості українського народу під час подій осені-зими 2004 року. Процес знищення економічної довіри відбувається зараз на наших очах. Та й яка може бути довіра до «економічного серця», коли маючи певну обмежену кількість грошей, що знаходиться в постійному русі ці банкіри-бандити накрутили собі мільярдні активи. І дуже просто це робиться, коли над банкірами стоять особи, що також являються реальними (але не публічними) керівниками компаній, які займаються наданням різних послуг населенню – від будівництва до продажу. І всі ці послуги, будь-ласка кредитуються. І нікого не повинно цікавити, що накручені послуги в пару раз. А раптом, якщо виникнуть проблеми з налом то всі потуги бюджету і Національного Банку будуть йти на задоволення цих проблем.

Добавлено (22/11/2008, 20:42:10)
---------------------------------------------
Ще раз наголосимо – до т.н. «кризи» комерційні банки висмоктували з економіки України значну долю прибутків. Всі ці цінності йшли куди завгодно тільки не на розвиток країни-донора з якої комерційні паразити висмоктували всі можливі статки. А тепер (УВАГА) ці ж комерційні паразити присвоюють левову частину коштів, що країна кинула на зменшення впливу спеціально спровокованої цими ж банками. Так де ж логіка. А логіка в тому, що вся державно-корупційна машина трансформувала та використовувала свої потуги через комерційні банки. От чому не було жорсткого контролю над ними зі сторони НБ, от чому всі дії по отриманню багато мільярдного траншу списувались на зобов`язання комерційних банків. От чому ігри з доларом та євро. От чому і використали світову кризу для прикриття своїх оборудок. От чому ця криза стала манною для наших бандо-політиків від влади та опозиції – їм не потрібно рятувати український народ. Головне для них – збагачення і тільки збагачення на крові, на майбутньому поколінь. І ця проблема не тільки у нас.

От чому не зникла, а тільки набула більшої ймовірності загроза зникнення незалежності України. Знову піднімаються вислови про втрачене покоління. Знову звинувачують народ в небажанні працювати, а жити тільки на кредити. Так, Ми забули, що «безкоштовний» (хоча написав не правильно – процентно-кредитний) сир буває тільки у мишоловках. Так, ні одна з політичних сил, що позиціює себе за право народу /маючи грошових донорів – реальних власників життя/ навіть не намагалась роз`яснити своїм виборцям істинне положення речей. А для чого – головне щоб раби голосували.

Розглянувши це – ми також можемо бачити єдиний сценарій дій комерційних світових і місцевих банків в Україні по закабаленню населення за рахунок боргових кредитних зобов`язань.

А тепер поглянемо на все ці зі сторони пересічного громадянина України. Які у Вас виникають запитання чи не в резонансі з моїми дивними запитаннями?

Чи не дивна роль у всьому цьому Національного Банку України, який своїми діями повинен був стояти на сторожі інтересів держави і українського народу, а в реальності – послідовно і жорстко розхитував монетарну політику держави, йдучи на поводу власників банків та дотуючи їх.

Чи не дивна роль у всьому цьому Кабінету Міністрів з ПМ Тимошенко Ю.В., які маючи всі важелі – займались простим популізмом і протекціоністською економічною та законотворчою політикою для «своїх» та дотуючи їх з бюджету.

Чи не дивна політика президента, який чомусь зайняв просту політику споглядання за діями, які поступово країну затягнули до чорної прірви кризи та рецесії.

А саме більше – чи не дивовижні наші бажання постійно приймати якусь із сторін цього загального корупційного шабашу на виборах.

Вже зрозуміло, що в першу чергу, потрібно встановити жорсткий контроль за діями комерційних банків. Дивлячись їх хижацьку політику з депозитами простих українців, дивлячись на їх оборудки з валютними коштами та майже повним ігноруванням приписів НБУ (хоча вже писали вище – там рука руку миє), також знаючи їх головну роль в обвалі стійкості економічної системи в державі - призупиняти, а по потребі – відбирати ліцензії. Також заставити ці банки спокійно відтерміновувати боргові зобов`язання населення по кредитам – народ виплатить не хвилюйтесь. Дайте знову на ноги стати після ваших оборудок, що набагато завищували реальну ціну.

В подальшому потрібно займатись зменшенням кількості недержавних комерційних банків – цих паразитів, що вбивають країну. Треба розібратись з усіма позиками, що брались у МВФ та інших фондів – доцільність та правильність використовування з точки зору безпеки та надійності існування країни і українського народу. А тут дуже велике поле по надходженню і поверненню вкрадених траншів. Але все це повинно йти в комплексі. Потрібно повністю змінити політичну еліту країни. Повернути законність в країну та навести порядок в судовій системі. Зміцнити армію. І не лякатись змінити себе.

Бо хто ж як не Ми все це можемо зробити.

Владу – народу!

Вепр, 21.11.2008 року

[www.ukrsprotyv.kiev.ua]
8-097-549-8129

Вот оригинальная и полная цитата Ленина. Вчитайся в смысл.
"Мы не утописты. Мы знаем, что любой чернорабочий и любая кухарка НЕ СПОСОБНЫ сейчас же вступить в управление государством. В этом мы согласны и с кадетами, и с Брешковской, и с Церетели. Но мы отличаемся от этих граждан тем, что требуем немедленного разрыва с тем предрассудком, будто управлять государством, нести будничную, ежедневную работу управления в состоянии только богатые или из богатых семей взятые чиновники. Мы требуем, чтобы обучение делу государственного управления велось сознательными рабочими и солдатами и чтобы начато было оно немедленно, т. е. к обучению этому немедленно начали привлекать всех трудящихся, всю бедноту.

Мы знаем, что кадеты тоже согласны учить народ демократизму. Кадетские дамы согласны читать, по лучшим английским и французским источникам, лекции для прислуги о женском равноправии. А также на ближайшем концерте-митинге, перед тысячами людей, на эстраде будет устроено целование: кадетская дама лекторша будет целовать Брешковскую, Брешковская бывшего министра Церетели, и благодарный народ будет обучаться таким образом наглядно тому, каково республиканское равенство, свобода и братство..."

Главный смысл цитаты Ленина в том, что по происхождению государственные деятели НЕ ОБЯЗАТЕЛЬНО должны быть из привилегированных слоев. А как не допустить подонков к власти это другой вопрос. Этим, например, тов. Сизиф занимается.

Источник: "Удержат ли большевики государственную власть", В.И. Ленин, Полное собрание сочинений, издание пятое Изд-во политической литературы, 1978 г. т. 34, с. 315.

Так что точнее нужно быьт, а остальное - интерпретация слов!

В школьном сочинении для старших классов:" Что вы сделаете хорошего для страны ,если станете президентом".
Заканчивалось у всех примерно одинаково: "Хрен меня потом найдут!"