Добавлено (04 Декабрь 2010, 00:21:58)
---------------------------------------------

А везде обрезания делают, только там побаиваются народ, делают всё с оглядкой, а тут сразу серпом под корень... Все скоро будут дискантом друг другу жаловаться.

""...должен изменить ситуацию и другой законопроект, утвержденный в предварительном чтении. Речь идет о предпринимателях, работающих в сфере услуг. Очень часто оплату за оказываемый ими сервис они получают отсроченными на два, а то и на три месяца чеками, однако налоги с них снимают, несмотря ни на что, раз в месяц. Инициатива, с которой выступил Миллер, говорит о том, что владельцы малых и средних бизнесов (чей годовой доход не превышает 15-ти миллионов шекелей) должны будут платить налог на добавленную стоимость (МААМ) только тогда, когда деньги за оказанные услуги не «виртуально», а реально окажутся у них на счету.
"Существующая система взимания НДС несовершенна, она зачастую лишает предпринимателей возможности маневра, не дает им развиваться, создает проблему притока денежных средств. То, что я предлагаю, не только освободит малые и средние бизнесы от лишней "налоговой удавки", но и придаст им мощный деловой импульс", – заявил депутат. ""

Мелочь - а реально облегчит жизнь и работу предпринимателям.

Не обязательно. Начисления и удержания можно в конце месяца. Налоги и ЕСВ в трудовом кодексе не оговариваются.

Добавлено (04 Декабрь 2010, 17:11:11)
---------------------------------------------
http://censor.net.ua/ru....ayidane

Далі йде утримання з самого авансу:
ПФ 500*2 = 10
ТВП 500*5 = 5
Безробіття 500*0.6 = 3
ПДФО (рахуємо грубо для авансу) 500 * 15 = 75
Ітого 93

Всього 294грн тре перерахувати податків нашій коханій державі. Небагато, немало. Це щоб видати аванс 400грн. Людині з нього дістанеться 500-93 = 407грн.

Далі, коли в кінці місяця виплачується вся ЗП, тоді нараховуються ці самі податки, але на повну ЗП і віднімається уже сплачені податки за перші 15 днів, і це буде дорівнювати те, що тре заплатити. Там ще виходить нюанс, коли з аванса може бути нараховано менше податок (1% або 0.5%), а з загальної суми (яка більше) буде рахуватись більше податок (1%). Тоді сума податків взята окремо за перші 15 днів і за другу половину місяця не зійдеться з загальною сумою за весь місяць Тому рахується саме так, як я писав вище. Окремо за перших 15 днів, потім за всі 30 днів мінус те, що було заплачено за перші 15 днів Отакі пироги. А, ну і ще додайте, те що тре буде банку заплатити вдвічі більше, так як кожне платіжне доручення коштує грошів (електронкою правда менше, але все-рівно вдвічі більше). Сума незначна, але штрих до портрету нашої влади додається, ну і звісно, гарно "спрощують" нам життя...

Насчет хорошо или плохо обязательные авансы платить...
В принципе данное постановление больше защищает права рабочих, а для предприятия вопрос только в том, чтобы перестроить движение денежных потоков.
И интересно, оговаривается в поправке размер аванса или нет? Если нет, то те, кто не хочет платить авансы, будут перечислять по 1грн. и это все бестолку.

Добавлено (05 Декабрь 2010, 17:58:34)
---------------------------------------------

То ли еще будет...

Почему хуже? У них тоже сумма выплачиваемой зарплаты не увеличится.
Выплачивать какую-то часть на 15 дней раньше может составить проблему для предприятий, у которых не налажено денежное планирование. Но у таких предприятий всегда проблемы с выплатами, даже при выплате обычной зарплаты.

А людям так лучше - более гибко можно планировать семейные расходы, а не ждать конца месяца.

Это вы о банковском обслуживании? Ну это к защите прав рабочих отношения мало имеет. Это больше проблемы предприятия. Ну заложат чуть больше в цены или увеличат обороты продаж. Эти мелочи с лихвой отбиваются. На них даже никто не смотрит.

В национальном масштабе - ну хорошо наверное. Будет больше поступлений в бюджет. Главное, чтобы их правильно расходовали в бюджете.
На подходе бюджет 2011. Новая тема для дискуссии.

Через 2 (!) месяца собираются вернуться к Нал. Код.

На практиці у бухгалтерів виникає цілий ряд запитань, пов'язаних із виплатою авансу або точніше – зарплати за першу половину місяця. Розглянемо найбільш актуальні з них. На підприємстві встановлено неповний робочий тиждень. У зв'язку з цим місячна зарплата працівників менша від мінімальної. Чи можна не виплачувати аванс, якщо працівники не заперечують? Ні, не можна. Згідно з нормами трудового законодавства роботодавець зобов'язаний виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, установлені в колективному договорі (тобто дати виплат указуються в колдоговорі), і при цьому – не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не повинен перевищувати 16 календарних днів (ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР). Якщо день виплати авансу збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, то аванс, як і заробітну плату, слід виплатити напередодні. Висновок. Незважаючи на те що працівники згодні отримувати зарплату один раз на місяць, роботодавець зобов'язаний виплачувати зарплату мінімум двічі на місяць. У якому розмірі нараховувати аванс, якщо всі працівники отримують мінімальну зарплату? У якому розмірі роботодавець повинен виплачувати аванс – законодавством не встановлено. Водночас КЗпП (ст. 97) передбачено, що форми та системи оплати праці підприємства госпрозрахункової сфери можуть установлювати самостійно в колективному договорі, але з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Тобто при укладенні колективного договору роботодавець сам визначає розмір зарплатного авансу. Аналогічну думку викладено в листі Мінпраці та соцполітики від 29.05.08 р. № 347/13/84-08. На практиці підприємства найчастіше виплачують аванс у процентному співвідношенні авансу та нарахованої зарплати, наприклад 40 % від місячного окладу. Можна виплачувати аванс і у фіксованій сумі. Як правило, така виплата здійснюється на прохання самого працівника, викладене в заяві. Які нарахування та утримання слід здійснювати при виплаті зарплатного авансу? Слід утримувати ПДФО, внески до Пенсійного фонду та до ФСС. Тепер докладніше. ПДФО. Об'єктом обкладення ПДФО є загальний місячний оподатковуваний дохід (п. 3.1 Закону від 22.05.03 р. № 889-IV, далі – Закон № 889). Такий дохід складається, зокрема, із зарплати, інших виплат і винагород, виплачених працівнику відповідно до трудового договору протягом такого місяця (п. 4.2 Закону № 889). Як було вже сказано, аванс – це зарплата за першу половину місяця, тому його сума підлягає обкладенню ПДФО. Висновок. При виплаті авансу роботодавець зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету ПДФО. При цьому якщо грошові кошти на виплату авансу підприємство отримує в банку, то ПДФО сплачується одночасно з отриманням грошей (пп. 8.1.2 Закону № 889). Якщо аванс виплачується з виручки або у негрошовій формі, ПДФО слід сплатити протягом наступного банківського дня (пп. 8.1.4 Закону № 889). Зверніть увагу! Хоч аванс і є заробітною платою, до його суми ПСП не застосовується. Адже вказана пільга повинна застосовуватися до нарахованої місячної зарплати, що не перевищує в 2010 році 1 220 грн. Тобто остаточно визначити працівників, які мають право на ПСП, можна буде тільки за зарплатою за весь місяць. При визначенні бази для обкладення ПДФО сума авансу не зменшується на суму утриманих страхових внесків. Внески до Пенсійного фонду. Якщо роботодавець у поточному базовому періоді здійснював виплати, на які нараховуються страхові внески, то при виплаті він зобов'язаний сплачувати авансові платежі (у розмірі 33,2 у вигляді страхових внесків (п. 6 ст. 20 Закону від 09.07.03 р. № 1058-IV). Висновок. Внески до ПФ, розраховані від суми авансу, треба нараховувати та перераховувати одночасно з отриманням грошей у банку для виплати (перерахування на картрахунки працівників) авансу. Остаточний розрахунок за внесками проводиться до 20-го числа місяця, що настає за звітним. Внески до страхових фондів. При виплаті авансу страхувальник (роботодавець) зобов'язаний одночасно з отриманням указаних сум у банку сплатити страхові внески до ФСС на випадок безробіття та до ФСС від нещасних випадків на виробництві (п. 3 ст. 17 Закону від 02.03.2000 р. № 1533-III; п. 4.12 Інструкції, затвердженої постановою правління ФСС від нещасних випадків на виробництві від 12.07.07 р. № 36). Що стосується внесків до ФСС з ТВП, то згідно із Законом від 18.01.01 р. № 2240-III (ч. 1 ст. 23) страхувальникам-роботодавцям дозволено перераховувати внески до Фонду один раз на місяць – у день, установлений для отримання в банку коштів на виплату зарплати. Розмір внеску дорівнює різниці між нарахованими (утриманими) страховими внесками та витратами на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам – працівникам підприємства. А Інструкцією, затвердженою постановою правління ФСС з ТВП від 26.06.01 р. № 16 (п. 4.4), установлено, що в разі виплати зарплати за першу половину або іншу частину місяця нараховані внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, установленого для виплати зарплати за другу половину місяця. Висновок. При виплаті авансу внески до ПФ та ФСС на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві перераховуються в обов'язковому порядку, а ось внески до ФСС з ТВП можна поки що і не перераховувати. Проте, щоб уникнути додаткових проблем і непорозумінь у банку при отриманні авансу, рекомендуємо одразу перераховувати всі страхові внески. Коли складатимете звіти до ПФ та до ФСС і заповнюватимете форму № 1ДФ, суму зарплатного авансу включіть до складу загальної суми заробітної плати за повний місяць, яку буде відображено у звітності як складову частину нарахованого фонду оплати праці. Колективним договором установлено виплату авансу у фіксованій сумі – 900 грн. У якому порядку обкладати аванс ПДФО, нараховувати та утримувати страхові внески? Можна вчинити за всіма правилами оподаткування зарплати. Тобто із суми авансу, належної кожному працівнику, утримати ПДФО та внески до страхових фондів, а потім врахувати ці суми при нарахуванні заробітної плати за другу половину місяця з повним утриманням ПДФО та внесків. Хоча на практиці застосовується інший варіант. Визначається сума авансу в цілому по підприємству, на яку нараховуватимуться та з якої утримуватимуться внески до ПФ та ФСС за формулою Аванс (база) = (Сума авансу на руки х 100 : 81,6 %, де 81,6 % = 100 % – 2 % (ПФ) – 1 % (ФСС з ТВП) – 0,6 % (ФСС на випадок безробіття). Наприклад, 20 працівникам підприємства виплачується аванс у сумі 18 000 грн. (900 грн. х 20 чол.). Визначимо базу для обкладення ПДФО та нарахування (утримання) внесків: (18 000,00 грн. х 100 : 81,6 % = 22 058,82 грн. 1. Здійснимо нарахування: до ПФ – 7 323,53 грн. (33,2 %); до ФСС з ТВП – 308,82 грн. (1,4 %); до ФСС на випадок безробіття – 352,94 грн. (1,6 %); до ФСС від нещасних випадків – 220,59 грн. (1 % умовно). 2. Здійснимо утримання: до ПФ – 441,18 грн. (2 %); до ФСС з ТВП – 220,59 грн. (1 %); до ФСС на випадок безробіття – 132,35 грн. (0,6 %); ПДФО – 3 308,82 (15 . Усього до перерахування ПДФО та внесків – 12 308,82 грн. При нарахуванні зарплати за другу половину місяця суми нарахувань та утримань повинні бути відкориговані.