Сімейна історія

Гордість країни 2009 року

У настоятеля Свято-Вознесенського монастиря – 250 дітей. І що з того, що лише троє з них – рідні. Запаси співчуття в серці священика з села Банчени, що на Буковині, невичерпні. А тому любить усіх дітей однаково – і рідних за кров’ю, і названих, яких у батька Михайла - 29, і 218 діточок, що перебувають під його опікою.

Утім сам батько Михайло зізнається, що улюбленці в нього все ж є: серце особливо щемить, коли бачить дітей, обділених здоров'ям. З цього, майже фізичного, страждання, коли бачить хвору дитину, колись усе й почалося: 1992 року в чернівецькому будинку маляти отець Михайло помітив недужого на ДЦП Іванка, дізнався, що ніхто не хоче всиновляти хлопчика, й умовив дружину забрати дитину.
Від тоді сім'я Михайла Жара постійно зростає. Священник часто забирає з дитячих будинків тих, кого доля образила особливо, – безруких, сліпих, з тяжкими ураженнями нервової системи. А торік оформив опіку над 50 ВІЛ-інфікованими дітлахами.