Українська мова - дивовижна мова. Барвиста та мальовнича, чаруюча та легка, вона немов той струмок, що весело тече, виблискучи на сонці сліпучими зайчиками, шліфуе камінчики слів, щось несе на своїй поверхні, викидае на берег та знову підхоплюе; крутить у водоворотах необережних комах, зваблених його безперервним гіпнотичним бігом, проносить усе це повз незлічені поля, ліси, села та міста де хтось зачерпне а хтось поверне, через які він брудниться та очищуеться набираеться сили та перетворюеться у могутню ріку, яка у кінці своєї довгої подорожі, неначе речення отого класика, впадає у безкрайній океан, що поглинув вавілонську вежу.
Добавлено (24/01/2009, 23:34:44) --------------------------------------------- Кстати о культуре. Щелкал пультом и случайно попал на канал 1+1. Был неприятно поражен убожеством культурного наполнения. Замшели вы там ребятки. Даже не знаю, что вам поможет.
Добавлено (24/01/2009, 23:43:20) --------------------------------------------- Главный художественный приём - расфокусированая картинка и съемки с длинной выдержкой при плохом освещении. Наблюдал три раза подряд в разных передачах.
Могу себе представить как великолепно телевиденье в Улан-Батор. Я против того,чтоб обо мне судили по тому,что и как показывают на 1+1. Не путайте тёплое с мягким..
Сообщение отредактировал Mein_Teil - Вс, 25.01.2009, 20:14:18
Послухав по СТБ новини - і зробив висновок, що або я дебіл, або зовсім не знаю рідної мови - евро, европа, міліціянти, студеї, евреї та ще багато чого ріжучого вухо. Люди звідкілля це в українській мові? Чи можливо я щось пропустив в цьому житті?
>>У радянській Україні, за якою я не тужу, було багато кращого, ніж тепер. Тоді на радіо було далеко менше української мови, бо часто вмикали Москву. Та коли передачі були українською мовою, ця мова була вже добірна. Працювали редактори, дикторів навчали й карали за помилки.
О ужас! Так в проклятом тоталитаризме, оказывается, не "зныщувалы и заборонялы" мову, а и передачи на ней вели, да ещё и лучше, чем сейчас! Жаль, пан не сравнил в абсолютных числах количество изданных на украинском книг тогда и сейчас - может, и "затужил" бы слегонца.
>>Скажімо, в четвертому томі одинадцятитомника є слово «містянин». Прекрасне слово з цитатою з твору шанованого письменника Юрія Яновського, але з позначкою «рідковживане». А тепер ту позначку треба було зняти і все.
Да, да - оно не редкоупотребительное, совсем нет - каждый день его от людей слышу!!!)) Дайошь запихнуть его в каждую передачу!!! Вроде "мовознавец", а не понимает, или делает вид, что не понимает значения того, как важно следить за фактическим появлением/умиранием слов в живом языке, а не выдумывать/откапывать и навязывать слова со всех экранов. Вот решил он, что оно "прекрасное" - и вперёд, насаждаем.
>>Або таке: «Футбольний чемпіонат двадцять дванадцять». Це ж якийсь жах! «Двадцять дванадцять» кажуть у тих мовах, де немає відмінків. Треба казати «дві тисячі дванадцятого року» або, принаймні, «дві тисячі дванадцять».
О, первые признаки опасения, что угроза языку не только из Московии, а скорее из англоязычных стран.
>>5-й канал дивлюся, звичайно. Там більш-менш об´єктивні новини і програми.
ЫыЫ)))
>>Хоча чому «Мосейчук»? Треба «Мосійчук» за українськими нормами.
Они там с Фарион не родственники? Может, и мне фамилию "поправит" "за українськими нормами"?
а и передачи на ней вели, да ещё и лучше, чем сейчас!
не нада Йорнічать! Передачі вели на такій солов`їній мові, шо счаз слухачі і не втямили б До чого тут мовна політика того часу загалом? Дальше мені не цікаво вас читати -варто просто послухати наші ( в біьлшості) новини на западному діалекті та з новотвореними словами та запозиченнями (не затвердженими та й просто несприйнятними) шоп погодитись з єнтім прохвєссором . А літрредактори все ж ще є -послухайте деякі теле-радіо компашки , типу Жит.Обл.Телеб.
Передачі вели на такій солов`їній мові, шо счаз слухачі і не втямили б
А вот прохвесор считает иначе. "Та коли передачі були українською мовою, ця мова була вже добірна." Честно говоря, я вас не понимаю "шо счаз слухачі і не втямили б". Это в смысле сильно чистая, или сильно русифицированная(и её не проняли бы???)?
У написанні слова «галянтерія» на вивісці помилки немає. Так, за тодішнім українським правописом-«скрипниківкою», передавали м’яке «л» в іншомовних словах. Іще приклади: капсуля, лябораторія, бльокада, кольорит, льомбард, фльора. Зрештою, французькою, звідки запозичено це слово, воно звучить «ґалянтері». Означає «галантність», «витонченість». У торгівлі ж ним позначають предмети туалету й особистого вжитку. Коли ж 1933 року «скрипниківку» заборонили — була задалека від російської, а тому націоналістична, — в українську мову негалантно прийшла «галантерея». «Тканина, на одну або обидві сторони якої нанесено водонепроникне покриття», — пояснює тлумачний словник тепер майже загублене в українській мові слово «церата». Це при тому, що більшість словників ХІХ-ХХ століть так перекладають російське «клеёнка». Деякі ще подають українське «вощанка» — як відповідник латинського сеratа — воскована, вкрита воском. Відповідно «клеёнчатый» — «цератовий», «вощанковий».«Пан Пшестшельський довго ще сидів нерухомо і думав. Сльози давно перестали плисти з очей, тілько спора калюжка їх ясніла перед ним на цераті», — пише Іван Франко. Академічний словник української мови, що його в 11 томах видали на зламі 1970-1980-х, подає і свіжіші приклади з української літератури. «Кумпан сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою», — це в Павла Загребельного. Або ще: «Крізь подвійні, оббиті цератою двері чулося дедалі густіше гудіння голосів», — є в одному з оповідань Семена Жураховича. Але це слово в тому словнику пояснили вже так: «Церата — те саме, що клейонка».
Лайтесь українською! Пропонуємо вашій увазі невелику збірку колоритних українських прокльонів та лайок, які замінять нам матюки, бо мат — це все таки прерогатива російської мови
Щоб тебе Бог любив Бий тебе сила божа Щоб тобі добро було Щоб тебе в прецель скрутило Абись розпався на кавалки, а інакше зрісся Бодай ти скис Щоб ти з глузду зсунувся Щоб тебе качка копнула Бодай тобі абищо Щоб тобі булька з носа вискочила Щоб тебе муха вбрикнула Щоб тобі рачки лазити Сто чортів тобі в печінку Бодай тобі лиха година Колька тобі в печінку Шляк би тебе трафив
А я как то все время это знала как "шлях би тебе трапив" ) И про
Цитатаamberis ()
Колька тобі в печінку
есть интересная история из семейных баек: както немецкие солдаты ходили по хатам в селе, где жила бабушка во время окупации и собирали яйца, молоко и т.п., а бабушка им: "а колькі тобі в печінку...", на что немецкий солдат ответил: "А колькі есть, колькі давай.." (в смысле, что "сколько есть, столько и давай") ))
В ці останні грудневі дні привітання з Новим роком – невід’ємна й така приємна частинка нашого життя. І тут зробимо невеличкий філологічний екскурс. Одразу зазначимо, що не так легко розмежувати привітання й побажання, інколи навіть побажання використовують одразу і як привітання.
З чим нас вітають? Звичайно, що зі святом Нового року, а також частенько ще й з Різдвом Христовим. Зупинимося поки на першому святі.
НОВИЙ РІК – це, передусім, свято, яке традиційно святкуємо в ніч з 31 грудня на 1 січня (з великої літери пишемо лише перше слово – Новий рік); – це частенько й весь наступний рік, тобто 365 (у високосний – 366) днів (у такому разі це не свято й тому пишемо з маленької літери – новий рік), як-от у привітанні: Хай буде рік новий не гірший, ніж попередній… ; – це такий собі хтось (чоловічого роду, інколи із точною вказівкою – чоловік, хлопчак, хлопчина), наділений людськими рисами, який може ходити, носити, будити, як-от: Хай Новий рік у вишиванці розбудить Вас щасливо вранці і принесе у Вашу хату усмішку й радощів багато!
Або
Хай Новий рік загляне у віконце, відчинить двері щастя і добра… Звичайно, тут маємо справу з такими стилістичними фігурами, як метафора та уособлення.
З яким Новим роком? Досить часто нас вітають з наступаючим Новим роком. Але ця його ознака геть нам не підходить… Чому?
По-перше, наступаючий як дієприкметник активного стану теперішнього часу із суфіксом -юч- НЕ відповідає нормам сучасної української мови.
По-друге, помізкуймо над прямим значенням цього слова. А тут, як виявляється, іронії не оминути: на кого цей рік наступає? На мене, на Вас чи на всіх нас гуртом? - Краще не треба на мене наступати, – скажете Ви, про який би наступ – військовий чи той, що нас приплющує або розплющує, – не йшлося б.
По-третє, наскільки важливо в привітанні підкреслювати те, що це рік, який надходить? Адже й так зрозуміло, як білий день, що вітаємо один одного з цим ось роком, що стоїть уже на порозі, а не якимось подальшим, тобто на сьогодні це 2015.
По-четверте, варто пам’ятати нормативний відповідник, як-от: рос. наступающий – русизм наступаючий – укр. прийдешній. Тож вітаємо з прийдешнім Новим роком! У запропонованому варіанті слово «прийдешній» має прозоре походження – «той, що прийде». Хоча більш природно, самобутньо й по-українськи – не вживати цього слова-ознаки. Натомість є купа всіляких варіантів
Як вітаємо? (Форми привітань з Новим роком)
1) Привітання від мене улюбленого чи від нас: Вітаю/вітаємо Вас з Новим роком! Щиро/сердечно/щиросердечно вітаю/вітаємо Вас з Новим роком!
2) Офіційні привітання від нас: Прийміть наші сердечні вітання з Новим роком! Шановні колеги! Прийміть найщиріші вітання з Новим роком!
3) Привітання зі звертанням: З Новим роком, добрі люди! З Новим роком, дорогі друзі, радісно вітаєм вас.
4) Привітання-побажання (два в одному, майже, як… шампунь)! Щасливого Вам Нового року! Веселих свят! Гарно зустріти/відсвяткувати Новий рік!
5) Пропонують ще такі форми привітань: Будьте здорові з Новим роком! (Мовне кліше: будьте здорові з… (неділенькою святою)).
З передноворіччям! Або вітаю з передноворіччям! (Щоправда, не знаю, навіщо з цим передноворіччям вітати, адже це не свято?!) З настанням Нового року! (Як на мене, то теж не дуже).
Висновок
З усіх сил уникаймо калькованого ненормативного на сьогодні в українській мові дієприкметника наступаючий. Вживаймо природні мовні звороти! Тож я щиро вітаю вас, дорогі друзі, з Новим роком! Хай прийдешній новий 2015-й рік буде мирніший і спокійніший, ніж торік! Веселих свят!
І насамкінець гарненьке привітання Хай пісня лунає від краю до краю, Із роком Новим тебе я вітаю!!!
Чад, Гдетотамстан
Украина, Житомир
Монголия, Улан-Батор
До чого тут мовна політика того часу загалом? 
