Як рядовий Кондратенко в розвідку ходив. - Рядовий Кондратенко! - Слухаю вас, друже полковнику. - Твій взвод сьогодні ходив в розвідку? - Так точно, взвод старшого… - Я в курсі хто командир взводу. Ви часом не проходили повз такий собі завод імєні Ільіча? - Було діло… - Так-так. Завдання було яке? - Шо кажете, друже полковнику? - Завдання яке було?! - Завдання, як завдання. Розвідати шо там, де там, скіки там і таке інше… - Розвідали? - А як же ж. Не було ще ніколи такого, шоб ми завдання командування не виконали… - І перевиконали? - Не розумію, друже полковнику… - Не розумієш? - Якось так не дуже. - У тебе завжди виходить якось так. Розповідай вже… - Шо ви кажете? Я перепрошую, кажіть трохи голосніше, бо я ще погано чую. - Кажу розповідай детальніше, як діло було! - На територію заводу ми пройшли по нагляку, разом із сепарами. Вони на той завод звідусіль з’їхалися. От ми і загубилися в натовпі. А на території, вони вже там кучкувалися по своїх підрозділах. - А ви… - А ми на дах якого-то цеху вилізли, зняли двох вартових і почали рахувати. - Багато нарахували? - Там, друже полковнику, була така двіжуха, як на Червоній площі на дев’яте травня. Я такого ще не бачив. Білого конвою більш, ніж п’ять десятків машин. І ще їхали і їхали. «Градів» не менш тридцяти підтягнулося. Тягачів артелерістських - десь чотири десятки. Пяток танкеток. А народу… - На заводі був замаскований склад? - Не зрозумів, який за Москвой клад? - Склад, питаю був чи ні?! - Складу не було. Усе, шо привезли в конвої, перевантажували відразу с колес на колеса. Тому і з’їхалися такою шоблою. Ми усьо, шо двіжється порахували. Коордінати скинули і пішли собі звідтіля. - Пішли звідтіля і нічого не чіпали? - Нє, ну як же ж… стіко добра… Треба було прихопити щось… на згадку. Та й вертатися з пустими руками - якось не дуже геройські. - І вам спало на думку прихопити танк! - Ну, так. Але біля танків там було дуже людно і ми зупинилися на «Граді». - Зупинилися? - Так, майже на виході, зупинилися біля одного, водію дали закурити… - Прикурити, мабуть, дали, а не закурити… - Можна і так сказати. - А потім просто сіли і поїхали? - Та ніякої сілі ми не нюхали! - Я кажу поїхали! - А, ну так. Хто розмістився, ті поїхали. А ми із Петровичем трошки почекали і пішли собі «колеса» шукати. - І ніхто на вас не звернув уваги? - Там всі були при дєлах. Не до нас їм було. - І на чому зупинився ваш невибагливий погляд? - На бензовозі. - Десь тут я починаю розуміти, звідкіля ростуть ноги… - Вуілля під ноги? - Не звертай уваги, це я так - Ну, шо нам було робити - цей бензовоз сам до рук йшов. Як було повз нього пройти? - І ви його конфіскували? - Петрович сів до кабіни, а я пішов перевіряти чи є бєнзо в цістерні. Бо стояв він біля купи бочок якихось. Міг бути порожнім. - Методом простукування перевіряв? - Відкрутив кранік… - А звідтіля полілося! - Ще й як полілося! - І ти його не закрутив? - Та тут якихось два лося підійшли. І поки я з ними грав в боулінг, Петрович потихеньку вже почав від'їжджати. Я страйканув, та бігцем наздогнав його. - Так і поїхали собі? - Так і поїхали потихеньку. - І всьо? - І всьо. - І більш нічого не було? - Нічого, крім того, шо я сказав Петровичу, шоб він свій недопалок викинув, бо я ж не палю, а він вже задимів усю кабіну. - І він його… - В вікно і кинув. - Ну, і? - А через хвилинку позаду почало щось рватися. Петрович газу. Я дивлюсь назад, - наш бензовоз палає. Ми з Петровичем в різні боки з нього. Тіки-но встигли сплигнути, він рвонув. Підіймаємось із землі, тут на заводі як бабахне, - нас з Петровичем позносило, нафіг. Обидва оглухли… До тями хвилин тридцять приходили. Прийшлось пішкодралом повертатися в розташування… На заводі, мабуть, все вщент… - Кажуть, шо так… - От молодці наша арта! Відпрацювали, як завжди! Точнісенько. - Так в тому й річ, шо не встигли відпрацювати… - Шо кажете? - Йди відпочивай, кажу, солдате… Відсипайся…
Ситуация остается тяжелой, но контролируемой. Все дискуссии про американское оружие и чудо-гранатометы «Дротики» остаются в рамках психологического давления — прерогативе политиков. Ну, смогут взводы ПТО вывести из строя на 50 танков больше. Ну, на 100. Это будет означать, что на блок положат не три пакета «Града», а пять. Все эти модные средства третьего поколения работают в условиях идеального управления частями, цифровой связи, изоляции поля боя, превосходства в воздухе, исключительной мобильности. Даже если поставить сюда сотни «Хамви» или «МРАП» на завтра у нас в ремонтных частях массово найдутся люди, которые смогут перебрать им коробку или восстановить движок? Запчасти, расходная амуниция, системы связи, боевые модули? Доктрина применения? То есть, мы просим поток помощи на миллиарды, боеприпасы, готовые решения по логистике и связи, программу обучения на годы и надеемся, что это поможет отбить наступление на Донбассе на вчера? А тем временем, 44 артиллерийская бригада прошла обучение и уже как две недели вполне эффективно наносит удары из своих «Гиацинтов». Потихоньку начала возвращаться в небо авиация. Формируются новые части, включая аэромобильные. Дивизионы «Пионов» бросают свои стокилограммовые снаряды по врагу. Войска насыщаются тепловизорами и современными снайперскими винтовками. Принято правильное решение формировать основу армии, опираясь на ресурсы страны и ближайших соседей, приобретая или получая амуницию, которая перекрывает узкие места. Ни один союзник не насытит группировку в 250 тысяч человек «Джавелинами» до такой степени, чтобы повлиять на исход боев на огромном фронте. Оружие союзников — только вишенка на торт, который мы должны испечь сами. Это знает Корея, это знает Израиль, это знает Малайзия – осталось осознать это здесь.
И еще раз по ситуации с техникой: Он также отметил: "Работает наша артиллерия. По хорошему, штабных мудаков, проспавших вход противника в Лоскутовку в 6-00 и начавших телиться только после обеда надо расстрелять. Отдельный разговор про внезапно ломающиеся наши танки. Короче. Сепары в Лоскутовке пережали трассу. ВСУ и противодиверсионная группа Донбасса отошли на исходные. Остальное - не для фб. Стратеги, вашу мать!", - отметил Семенченко. Источник: http://censor.net.ua/n323878
Говорят, что наши пошли в контратаку на Мариупольском направлении, отбили близлижащие села и восстановили границу, которая на момент перемирия там была.
В Азове даже пошутили, что Российский СУ-25 сбили... И уже Ростов на горизонте видят...
Добавлено (10 Февраль 2015, 16:51:23) --------------------------------------------- Поп поводу Мариуполя.
«Торнадо-С» (С - Смерч) — модернизированная РСЗО 9К58 «Смерч». Система включает в себя модернизированную боевую машину, оснащённую АСУНО и новые неуправляемые реактивные снаряды калибра 300-мм с максимальной дальностью полёта до 120 км.
Сообщение отредактировал KAPJICOH - Вт, 10.02.2015, 17:54:36
"Проблема в том, что боевики вели огонь не просто по военному объекту – аэродрому, они стреляли целенаправленно по городу. И использовали при этом РСЗО не "Торнадо", а "Смерч". По обломкам, торчащим из земли в городе, четко видно, что там калибр намного больше, чем калибр ракеты от "Града". Это "Смерчи", - рассказал Селезнев." http://korrespondent.net/ukraine....matorsk
Россия готова подписать в Минске новое соглашение по Украине. Оно будет содержать пошаговый план выполнения сорванных сентябрьских договоренностей, заявил Bloomberg источник в российском правительстве...