Живий Журнал
 
Модератор форума: Admin, kefir  
Форум Житомира » Бизнес и политика » Политика и Общество » События в Украине (часть 4)
События в Украине
pushistik13Дата: Пн, 14.06.2021, 14:30:43 | Сообщение # 8601
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -195
Награды: 4

Габон, Житомир
Цитата ker4 ()
руду придется с Курска катать
не получицца по многим причинам....
там или дожимать смотрящих за "линией фронта" или на металл
Offline ()  
  Блог пользователя pushistik13   
prediДата: Сб, 19.06.2021, 20:46:34 | Сообщение # 8602
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Росія своїх не "бросает", вони їх кидає, реально і жорстко.
Колаборантські дебіли, котрі привели "руський мир" вже або лишились всього, або сіли за грати.
Але житомирським блюдолизам пупкіна це не зайде в голову, бо здатність до мислення у них нульова.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
Юрий1962Дата: Сб, 02.10.2021, 07:37:55 | Сообщение # 8603
Рядовой
Сообщений: 17
Репутация: 0
Награды: 1

Соединенные Штаты, Житомир
Дума про десять братів-українців, що воювали з фашистами та усі повернулися додому

Ти, моя нещасна земля України, рясно полита кров’ю, 80 років тому чобіт нацистського ката вступив на тебе.

Та полетіли у небо мільйони невинних душ дітей, жінок і людей похилого віку.

Та запалали полум’ям сотні міст і сіл.

Та не побачили своїх дружин солдати.

Та не зустрілися зі своїми чоловіками дружини.

І не народилися на світ діти.

Нескінченні три роки страждала під окупацією ти, моя бідна українська земля…

Страшну картину побачили визволителі, що вигнали восени 1943 року фашистів: України не стало.

Попелища, зруйновані заводи, фабрики і шахти. І незліченні братські могили.

Здавалося, немає в світі сили, щоб змогла все це пережити, та й відновити зруйноване. Але знайшлася така сила. Це змогли зробити воїни-переможці, які повернулися з фронтів і перемогли фашизм.

Про одніх з них ця оповідь.

Минулого століття в селі Бровахи, що під Корсунь-Шевченківським, в родині Лисенка народилося 16 дітей – 11 синів і 5 дочок.

Батько Макар і мати Євдоха нескінченно любили їх.

Але помер Макар. І на руках у Євдохи Залишилося 16 дітей, але у важку голодну годину вона не втратила жодного. Упросила залишити їй корову, вдову пошкодували. А в 1936 році старший син Явтух поїхав на Далекий Схід на заробітки, але пропав у тайзі…

Коли почалася Велика Вітчизняна, з материнського дому пішли на фронт всі 10 синів: Хтодось, Петро, Іван, Василь, Михайло, Степан, Микола, Павло, Андрій та Олександр.

Першим у 1944 році повернувся син Микола. Вижив він дивом в бою, де втратив усіх своїх товаришів. До війни він був трактористом, а перед тим, як потрапити на фронт, йому довелося пережити німецькі табори в Корсуні і в Києві. І щоразу він тікав додому, до мами, до рідної землі. Восени 1943 року багатьох людей зібрали в Дарниці у величезний сарай, але знищити не встигли – прийшли радянські війська. Тоді став Микола до гармати і пішов на захід.

Степан перший свій бій прийняв під Смоленськом. Був він танкістом, правда, без танка, не вистачало на початку війни танків на всіх. З того бою його винесли через 2 тижні з важким пораненням в голову. У госпіталі провів 1,5 року і повернувся до своєї 83-ї гвардійської танкової дивізії. А коли війна закінчилася поїхав добивати фашистів на Далекому Сході. Додому повернувся в 1947 році.

Павло Лисенко, війна для якого почалася під Корсунем, теж повернувся додому тільки в 1947. Була у нього після закінчення війни справа в Карпатах-в лавах Червоної Армії чистив ліси від банд. А коли прийшов додому, мама його не визнала. У неї в цей час квартирували новобранці, яких відправили рубати ліс. Постукав у вікно Павло, а мама почула, та рукою тільки махнула: «Іди, йди, солдатик, повний будинок…”Потім визнала, довго плакала.

Найрадіснішою подією для Павла на війні, за його словами, стала випадкова зустріч з братом Михайло. Полковий розвідник Михайло Лисенко йшов (сам, правда, того не знаючи) за орденом Слави, в цю ніч вони з товаришем в тилу у німців захопили бронетранспортер і сім солдатів з офіцером. День Перемоги він зустрів у Єреванському госпіталі, куди потрапив з угорського міста Мішкольца.

Хтодось прийшов з фронту без ноги – під Будапештом напоровся на міну. Дивізійна розвідка, в якій воював брат Хтодось, нарвалася на мінне поле. Згадував, що коли його пораненого везли на возі, кричав він від болю і страху криком. І тут підійшов до нього літній дядько та й каже: «Ти що? Без ноги і кричиш. І жити, і працювати можна. Он у людини обидва ока випалило, нехай він кричить». Подумав Ходось: «А вірно. Йому ж гірше». Та замовк.

Василь Лисенко був єдиним офіцером серед братів, війну пройшов комвзводу у мінометної батареї. Війну закінчив у Будапешті, де втретє був важко поранений. Потрапив до шпиталю в Єревані. Звідти і повертався додому до матері.

Для Івана війна стала «кружлянням»: з дому на північ, на лінію Маннергейма і знову додому. Обороняв Черкаси, Лубни, Ромни, Київ. Під польським містом Треблінка потрапив у полон, втік (звичайно, додому, до мами). А потім з радянською танковою частиною дійшов до самого Відня, щоб вже назавжди повернутися додому.

Петро теж пройшов всю війну, додому не писав: куди писати, якщо рідне село під німцями. А після війни стіл листоношею, ніби покриваючи свою провину за ті, ненаписані, листи.

Андрій був піхотинцем, в кінці війни під Яссами був важко поранений. Додому повернувся без ноги, але як раділа мама! Після війни став пічником. А в селі казали: «Ой і теплі в нього печі! Сам більше всіх на маму свою, Євдокію Данилівну, схожий і тепло її людям несе.»

А найбільше раділа родина, коли повернувся з війни останній брат – Сашко.

У 1944 роцi йому виповнилося лише 18 років, штурмував Берлін. Згадував потім, що хотів розписатися на Рейхстазі, та посоромився – почерк неважливий. Звідки було взятися почерку, якщо з восьми років пас худобу, а в п’ятнадцять років війна почалася. У Берліні, залишився дослужувати свій армійський термін після війни, посилаючи матері і п’яти сестрам (брати сім’ями обзавелися вже) посилки. А повернувшись, одружився, став у колгоспі працювати теслею, шорником, мельником.

У шкільному музеї бровах дбайливо зберігаються особисті речі та фронтові спогади братів Лисенко:

Феодосій:

— Пам’ятаю, як мені ногу відірвало. З мінного поля на возі вивозили, я кричав від болю і від страху. Підійшов лікар: “чого кричиш? Без ноги жити і працювати можна. Он солдату очі випалило, нехай він кричить”. А я подумав тоді – дійсно, комусь адже гірше, ніж мені. Більше не кричав, терпів мовчки – соромно було. Заплакав тільки раз – коли з фронту повернувся без ноги, мати мене побачила калікою і плакати почала, обіймати, і я заплакав..

Микола:

— Запам’яталося, як ми стиглу пшеницю тракторами вминали, щоб ворогові не дісталася. Страшне було видовище. Ми, хлібороби, навіть плакали-такий урожай… Трактори потім переганяли в тил через Дніпро. Я свій перегнати не встиг-міст був уже підірваний. Тоді розігнався, вискочив з кабіни, і трактор в Дніпро впав на повному ходу. А я лежав на землі і плакав – і за пшеницею, і за трактором.

Олександр:

–– Справа була вже в Берліні, я помічник командира взводу управління батареї. Сіли, розклали нехитрий перекус-хліб, тушонка. І раптом перед нами дівчинка з’явилася. Німкеня, зовсім маленька. Стоїть і очима голодними на мене дивиться. Взяв я свій пайок та й віддав їй. Вона бігти кинулася. Мені, старшому сержанту, довелося пояснювати підлеглим, що вона ні в чому не винна. А солдати обурилися: “та ти що, командир, що кажеш таке, хіба ми не люди?!

І народилося потім, після війни, в сім’ї багато-багато дітей, онуків і правнуків.

А яка у їх була мама і бабуся Євдоха! Худенька, Весела, співуча, привітна та турботлива.

Працювала без кінця до самої своєї останньої години, до 77 років, як бджола.

На початку 80-х років про сім’ю Лисенка написали в газетах. І запропонували поставити пам’ятник героїчній матері. Голова колгоспу пошкодував, що немає в селі бронзи, і вирішив вже було ставити пам’ятник з гіпсу.

Але втрутився директор Дніпровського заводу Леонід Стромцов, який сказав, його підприємство готове безоплатно відлити скульптуру матері. А скульптор Костянтин Чеканов з Дніпропетровська зробив модель. Через два роки бронзову фігуру Матері Євдокії Данилівни привезли в Бровахи і встановили на в 1984 році на високому схилі.

За пам’ятником люди висадили десять тополь і п’ять плакучих верб по числі синів і дочок Лисенка.

Немає в світі такої сили, щоб могла побороти материнську любов та кохання до своєї землі, люди…
Offline (Украина)  
  Блог пользователя Юрий1962   
prediДата: Пн, 04.10.2021, 09:01:44 | Сообщение # 8604
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Гарна змістовна пісня:
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
autodatheДата: Пн, 04.10.2021, 09:53:19 | Сообщение # 8605
Подполковник
Сообщений: 105
Репутация: 0
Награды: 0

Украина, Киев
[quote=predi;629913]Гарна змістовна пісня:[/quote]
Война - это плохо. Восхваление ее тоже.
Offline (Российская Федерация)  
  Блог пользователя autodathe   
prediДата: Пн, 04.10.2021, 11:34:07 | Сообщение # 8606
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата autodathe ()
Война - это плохо.
Вата, передай ці слова пупкіну.
Цитата autodathe ()
Восхваление ее тоже.
А де ти бачиш "восхваление" війни в цій пісні пупкініст?
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
pushistik13Дата: Пн, 04.10.2021, 20:37:25 | Сообщение # 8607
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -195
Награды: 4

Габон, Житомир
Цитата predi ()
Гарна змістовна пісня:
сегодня автора карикатур на пророка Мухаммеда переехал грузовик
карму, пёсик, не обманеш....
Offline ()  
  Блог пользователя pushistik13   
prediДата: Вт, 05.10.2021, 07:17:42 | Сообщение # 8608
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата pushistik13 ()
карму, пёсик, не обманеш....
То це тому фашист х-ло заліз в бункер і рахує що таким чином карма його не наздожене?
Він що не знає історію з його кумиром Гітлером ? 
А ти кудись теж заліг?
Краще повзи прямо на цвинтар бо очумілі державні істоти кацапії вже відкрито заявляють що по Україні буде нанесений удар на всю глибину.
Чи ракети кацапів і їх дітей не знищать?
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
TerminatorUAДата: Вт, 05.10.2021, 18:04:37 | Сообщение # 8609
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -73
Награды: 1

Украина, Житомир

Цитата
То це тому фашист х-ло заліз в бункер і рахує що таким чином карма його не наздожене?
Да никуда он не залез. Сегодня вон с президентом Израиля встречался
Offline (Украина)  
  Блог пользователя TerminatorUA   
prediДата: Вт, 05.10.2021, 19:20:07 | Сообщение # 8610
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата TerminatorUA ()
Да никуда он не залез. Сегодня вон с президентом Израиля встречался
Не спокушай вата шкарпетки скабеївой своїм дивним примітивом, краще прийми таблетку, авось полегчает.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
TerminatorUAДата: Вт, 05.10.2021, 19:26:58 | Сообщение # 8611
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -73
Награды: 1

Украина, Житомир

Цитата
Не спокушай вата шкарпетки скабеївой своїм дивним примітивом, краще прийми таблетку, авось полегчает.
Ты лучше думай про трусы Стрильчика, укртормоз, когда постишь свои фантазии.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя TerminatorUA   
prediДата: Ср, 06.10.2021, 06:58:33 | Сообщение # 8612
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата TerminatorUA ()
Ты лучше думай про трусы
Судячи з твоєї симптоматики не марно тебе всі звуть галаперідол. Нав'язливі ідеї навколо трусів, вигідно тебе виводять в ранг найбільш отупілого поносника скабеевої.
Галаперідол, ти і твої діти безсмертні, чи може кацапські ракети будуть вбивати вибірково і лише українців коли начнуть обстріл одурманені державні істоти поребриковської сатани? Тут тоді буде пустеля.
Ти цього хочеш пропагуючи тут ідеї російського фашизму?.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
autodatheДата: Ср, 06.10.2021, 08:48:31 | Сообщение # 8613
Подполковник
Сообщений: 105
Репутация: 0
Награды: 0

Украина, Киев
[quote=predi;629925]А де ти бачиш "восхваление" війни в цій пісні пупкініст?[/quote]
Іди воюй, а не на форумах сиди і огризатися.
Offline (Российская Федерация)  
  Блог пользователя autodathe   
prediДата: Ср, 06.10.2021, 10:03:09 | Сообщение # 8614
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата autodathe ()
Іди воюй, а не на форумах сиди і огризатися.
Вата, не істери і не збуджуйся наче тобі сам пупкін запропонував любовну інтригу!
Тобі задали конкретне питання, де ти бачиш "восхваление" війни в цій пісні, обоснуй свої слова і не сповзай з теми!
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
pushistik13Дата: Ср, 06.10.2021, 11:16:34 | Сообщение # 8615
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -195
Награды: 4

Габон, Житомир
Цитата predi ()
обоснуй
великолепный Стерненко с ножом в руках тебе плохо обосновал, пёсик?
Offline ()  
  Блог пользователя pushistik13   
prediДата: Ср, 06.10.2021, 13:15:15 | Сообщение # 8616
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Покойники голосують чтоб политические покойники дорвались до кормушки. Прогноз.

Добавлено (06 Октября 2021, 15:48:41)
---------------------------------------------
Мародер із складу "ихтамнет" приземлився на підвал. Оце такий "внутренний кофликт", де балом правлять чистокровні кацапи.

.

Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
TerminatorUAДата: Ср, 06.10.2021, 17:26:33 | Сообщение # 8617
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -73
Награды: 1

Украина, Житомир

Цитата
Галаперідол, ти і твої діти безсмертні, чи може кацапські ракети будуть вбивати вибірково і лише українців коли начнуть обстріл одурманені державні істоти поребриковської сатани? Тут тоді буде пустеля
Релиф, давай по порядку. С чего ты решило, что тебя будут обстреливать ракетами?
Offline (Украина)  
  Блог пользователя TerminatorUA   
prediДата: Ср, 06.10.2021, 18:37:10 | Сообщение # 8618
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата TerminatorUA ()
тебя будут обстреливать ракетами?
То ти навіть солов'я пупкінського не дивишся котрий пропагандон х-ла?
Ось свіже відео де він відкрито заявляє про ракетний удар на всю глибину.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
TerminatorUAДата: Ср, 06.10.2021, 18:49:44 | Сообщение # 8619
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -73
Награды: 1

Украина, Житомир

Цитата
Ось свіже відео де він відкрито заявляє про ракетний удар на всю глибину.
Аааааааа, ведущий телешоу заявляет, это да, это серьезно. А ты сразу с пэрэляку в штаны наложил, сыкун окраинский biggrin
Offline (Украина)  
  Блог пользователя TerminatorUA   
prediДата: Ср, 06.10.2021, 19:09:44 | Сообщение # 8620
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата TerminatorUA ()
Аааааааа, ведущий телешоу заявляет, это да, это серьезно
Ткі заяви повинні спростувати державні органи параші, якщо ця заява не має під собою підстав.
Ти чув офіційні спростування чи ні? Якщо не чув, то це і є офіційна політика москви і пролунала вона з вуст кремлівського геббельса не випадково.
Але є іще вагоміший аргумент. Ці ж слова неодноразово повторює і жирик, котрий вже є державною посадовою особою.
Зрозуміло що ти не повіриш тепер, а повіриш лише тоді, коли від тебе і твоєї сім'ї залишаться одні шкарпетки і в цьому буде і твоя заслуга..

Добавлено (06 Октября 2021, 20:13:55)
---------------------------------------------
До речі. Курсанти ракетних військ вже тренуються наносити удар по цілям в Україні. Якщо ти не повний дебіл, то тоді може щось і зрозумієш.

Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
TerminatorUAДата: Ср, 06.10.2021, 19:27:17 | Сообщение # 8621
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -73
Награды: 1

Украина, Житомир

Цитата
Ткі заяви повинні спростувати державні органи параші, якщо ця заява не має під собою підстав.
Дурашка, тебе никто ничего не должен.

Цитата
Ти чув офіційні спростування чи ні?
 Я росТВ не смотрю

Цитата
Але є іще вагоміший аргумент. Ці ж слова неодноразово повторює і жирик, котрий вже є державною посадовою особою.
У тебя тоже "посадова особа" сказала, что у тебя некачественные дети и что? 

Цитата
Зрозуміло що ти не повіриш тепер, а повіриш лише тоді, коли від тебе і твоєї сім'ї залишаться одні шкарпетки і в цьому буде і твоя заслуга
Та да, уже прям завтра. Тут уже твой собрат по умственной неполноценности Стрильчик "авторитетно" заявлял лет 7 назад, что вот прям на днях нападут со стороны Беларуси, даже эскиз шеврона для "волынськых стрыльцив" выгадав))) Ой, и ты такой же дебилойд как и он... Свистнешь, как будут обстреливать ракэтамы
Offline (Украина)  
  Блог пользователя TerminatorUA   
prediДата: Ср, 06.10.2021, 19:43:35 | Сообщение # 8622
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
TerminatorUA
Відомо, що твої розумові здатності відсталого в розвитку ватника прирівнюється до нуля, тому вступати в дискусію з тупим-не поважати себе. Дуркуй і далі, пропагуй поребриковський фашизм і зви сюди руцький мір, котрий тебе і відправить в свій час на ешафот.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
TerminatorUAДата: Ср, 06.10.2021, 19:59:13 | Сообщение # 8623
Лейтенант
Сообщений: 45
Репутация: -73
Награды: 1

Украина, Житомир
predi, ну а ты обтекай от страха дальше, как положено обычному окраинскому дурбэлыку. Потешь своими фантазиями о "умственных способностях" себя, укрдебила и помни, имбецильность - генетический код твоей нации.
Offline (Украина)  
  Блог пользователя TerminatorUA   
prediДата: Чт, 07.10.2021, 07:18:46 | Сообщение # 8624
Генерал-лейтенант
Сообщений: 744
Репутация: 218
Награды: 15

Канада, Москва
Цитата TerminatorUA ()
имбецильность - генетический код твоей нации.
Від недорозвиненого почути щось інше годі і чекати. Ти сприймаєшся як пацієнт, а не як оппонент, тому пиши ісчо, доктор дасть таблетку.
А чому ти такий тормоз? А, ти з цих приматів що в відео? Тоді все зрозуміло.
Подивившись відео, хто скаже що кацап людина? Це не людина, це нелюдь. Посмійтесь з кацапських ідіотів, бо таке стадо неадекватних баранів є лише у них:

Добавлено (07 Октября 2021, 08:32:23)
---------------------------------------------

Добавлено (07 Октября 2021, 08:33:34)
---------------------------------------------
Це про код твоєї нації

Offline (Украина)  
  Блог пользователя predi   
Юрий1962Дата: Вс, 24.10.2021, 06:19:42 | Сообщение # 8625
Рядовой
Сообщений: 17
Репутация: 0
Награды: 1

Соединенные Штаты, Житомир
Герої не вмирають: 25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ (нині Дніпро) був звільнений від фашистів
22.10.2021
Герої не вмирають: 25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ (нині Дніпро) був звільнений від фашистів

Два з половиною роки свята українська земля стогнала і стікала кров’ю під гнітом проклятих фашистських окупантів. 790 днів Дніпропетровськ перебував під фашистським ярмом.

Захопивши місто, окупанти знищили понад 30 тисяч військовополонених і майже стільки ж мирних жителів.

75 тисяч осіб було відправлено до Німеччини. Населення міста скоротилося у кілька разів. На початку 1942 року становило менше 200 тисяч осіб. Майже всі промислові підприємства були зруйновані, знищено понад 40% житлового фонду , випалені парки та сквери.
Вид на зруйнований Дніпропетровськ після його звільнення

Дніпропетровськ став центром одного з шести округів «Рейхскомісаріату Україна».

Після завершення Курської битви Червона армія почала свій переможний наступ на Захід. До початку жовтня 1943 року її частини увійшли в межі Дніпропетровської області.

У боях за визволення Дніпропетровської землі радянські воїни проявляли масовий героїзм та мужність.

Ще в середині вересня полки 236-ї Червонопрапорної, ордена Суворова стрілецької дивізії вийшли до Дніпра.

Командир дивізії полковник І.І. Фесін наказав командиру взводу розвідників з українським прізвищем Шпаковському переправитися на правий берег Дніпра, захопити та утримувати плацдарм до підходу підкріплення.

В ніч з 24-го на 25-е вересня 1943 року в північній частині дніпровської закруту в районі села Аули Криничанського району група розвідників і саперів (48 осіб) на чолі з лейтенантом С. П. Шпаковским на 5-ти десантних човнах попрямувала на правий берег.

Проявивши величезну витримку, не давши виявити себе, вони подолали Дніпро і безперешкодно причалили до берега, а човни відправили назад.

Радянські воїни, немов примари, з’явилися над окопами гітлерівців під Сошинівкою і аулами. Пішли в атаку. Знищивши ворога в рукопашній, вони захопили невеликий клаптик правого берега. Закріпившись на ньому, вони дали можливість форсувати Дніпро іншим підрозділам.

Однак панівні висоти перебували в руках ворога, і це не дозволяло переправити радянські війська і техніку.

Зі світанком переправа стала зовсім неможливою. Усе, що з’являлося на річці, ворог знищував прицільним артилерійсько-стрілецьким вогнем, бомбовими ударами.

Противник зробив спробу відтіснити захисників плацдарму до Дніпра.

Підтримувані з Лівобережжя артилерією і авіацією бійці на плацдармі мужньо відбивали контратаки. Боєприпаси швидко розходилися, а гітлерівці впритул наближалися до позицій десанту. Доходило до рукопашної. І так було до самого вечора 25 вересня.

Мужність і героїзм при форсуванні Дніпра і в боях на аульському плацдармі проявили воїни 1-го батальйону 248-го стрілецького полку, яким командував капітан С.А. Долженков.

Слідом за групою Шпаковського вони переправилися через Дніпро, окопалися і закріпилися неподалік від розташування противника. Для гітлерівців це було великою несподіванкою.

8 разів фашистські танки і піхота атакували гвардійців капітана Долженкова. Всі атаки ворога були відбиті.

Багато бійців 248-го стрілецького полку впали тут смертю хоробрих. Капітан Долженков в цих боях був 16 разів поранений, втратив обидві ноги і лише дивом залишився живий.

До ранку 27-го вересня на плацдарм переправилися всі стрілецькі полки, артилерія і міномети 236-ї Стрілецької Дивізії 46-ї армії (командувач генерал-лейтенант В.В. Глаголєв).

Вони оволоділи східною околицею Сошиновки. Німецько-фашистське командування прийняло рішення за всяку ціну ліквідувати Аульський плацдарм. Спішно були кинуті в бій підтягнуті з Дніпродзержинська резерви піхоти, танки, авіація.

Але всі спроби німців скинути до Дніпро частини дивізії виявилися марніми.

Після кількох днів жорстоких боїв воїни 236-ї дивізії звільнили ряд сіл Правобережжя.

Майже місяць тривали запеклі бої на аульському плацдармі. Ці бої наближали довгоочікуване звільнення Дніпропетровська.

Бої за нього були важкими і кровопролитними. У ніч на 2 жовтня 1943 року десантний загін у кількості 52 людини під командуванням старшого лейтенанта Стародубцева переправився через Дніпро в районі Річпорту. Загін висадився на правому березі і протягом декількох діб вів смертельну сутичку з ворогом. Майже всі з десантників загинули. Вціліли тільки ті поранені, яким вдалося повернутися на лівий берег в першу ж ніч.

А 25 жовтня 1943 року вийшло офіційне повідомлення Радінформбюро. Ось що воно свідчило:

“Оперативне зведення за 25 жовтня.

… Наші війська сьогодні оволоділи обласним центром України містом Дніпропетровськ. Одночасно зайнятий інший великий вузол оборони на правому березі Дніпра – місто Дніпродзержинськ. Противник протягом ряду місяців зміцнював Дніпропетровськ. На західному березі Дніпра були побудовані численні бетоновані доти і дзоти, відриті окопи повного профілю. Місто обороняли великі сили німців, які мали потужну військову техніку. Бійці Н-ського з’єднання, форсувавши Дніпро і обтікаючи Дніпропетровськ із Заходу, після запеклих боїв вибили німців з населених пунктів Сухачівка, Діївка 1-А і Діївка 2-а.

В цей же час наші гвардійські частини переправилися через Дніпро на південний схід від Дніпропетровська, зайняли населені пункти Кайдаки, Лоц-Кам’янка і, наступаючи з півдня, створили загрозу повного оточення міста. Німці не витримали зосереджених ударів радянських військ, і їх оборона була деморалізована. Сьогодні наші бійці штурмом зайняли міста Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ. Захоплені величезні трофеї: багато гармат, кулеметів, мінометів, рухомий склад, велика кількість складів з боєприпасами, продовольством, інженерним та іншим військовим майном».

Бої за місто йшли близько місяця. За форсування Дніпра і звільнення Дніпропетровська звання Героя Радянського Союзу було удостоєно 27 осіб.

Одним з учасників боїв за Дніпропетровськ став його уродженець, командувач 17-ю повітряною армією, генерал Володимир Олександрович Судець, який став потім маршалом авіації, Героєм Радянського Союзу, народним героєм Югославії, Командувачем дальньою авіацією ВПС СРСР (1955-1962), головкомом ППО, заступником Міністра оборони СРСР (1962-1966).

В ознаменування звільнення Дніпропетровська були присвоєні почесні найменування «Дніпропетровськіх» та «Дніпродзержинськіх з’єднанням і частинам, які брали активну участь у взятті міст.

Ними стали: 152-а стрілецька дивізія, 236-а стрілецька дивізія, 3-я гвардійська авіаційна дивізія дальньої дії; 11-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія. Крім цього, на честь міста отримали це звання 58-й гвардійський мінометний, 8-й механізований понтонно-Мостовий, 518-й гарматно-артилерійський, 1114-й зенітний артилерійський полки, а також 4-А і 5-а понтонно-мостові бригади.

На території міста 307 братських і 143 індивідуальних могил радянських воїнів, в яких поховано понад 5 тисяч загиблих в ході оборони і звільнення міста.

Вічна пам’ять і вічна слава героям-визволителям Дніпропетровська від фашистських окупантів!
Offline (Украина)  
  Блог пользователя Юрий1962   
Форум Житомира » Бизнес и политика » Политика и Общество » События в Украине (часть 4)
Поиск: