|
Вірші, проза. Твори форумчан
|
|
| Artmaker | Дата: Ср, 06.02.2013, 16:19:24 | Сообщение # 151 |
Генералиссимус
Репутация:
1743
Награды: 222
 Украина, Житомир
|
Цитата (Ofelia) Artmaker, тонко підмічено...)
ДякуYOU,Ofelia - майстриня вишуканого компліменту!:)
Добавлено (17 Ноябрь 2012, 19:01:52)
---------------------------------------------
Наука Любви
Хочешь в сердце чувствовать Блаженство,
И Любви дыханье ощущать?
Научись прощать несовершенство.
Научись обидевших прощать.
Эту нелогичную науку,
Одолеть душе своей позволь.
Путь к Любви проходит через муку,
Сквозь сомненья, жертвенность и боль.
Жертвенность в Любви, как в лампе масло,
В темноте не полно ли блуждать?
Ну, а чтоб Любовь в душе не гасла,
Никого не нужно осуждать!
Добавлено (29 Ноябрь 2012, 04:27:27)
---------------------------------------------
Лестница в небо
Преодоленья
звёздный
миг
скачок
движение
тупик
недоумение
томленье
страданье
горечь
пустота
и
снова
миг
преодоленья
ещё
одна
ступень
взята...
Так шаг за шагом, понемногу,
По лестнице, ведущей к Богу
Нам подниматься суждено.
Иной и рад взлететь бы, но...
Добавлено (12 Декабрь 2012, 00:14:49)
---------------------------------------------
Не дальше вытянутой руки
Время неумолимо
Счастье земное рушит.
Но, если нету фальши,
Времени вопреки,
Вымытые от грима
Светлые наши души
Будут всегда не дальше
Вытянутой руки.
Добавлено (06 Февраль 2013, 15:19:24)
---------------------------------------------
Красота
Мы часто красоту боготворим,
О ней стихи слагаем, говорим.
Мечтаем, восторгаемся, поём,
И красотой пленить себя даём.
Хотим быть теми, кто её несёт,
Твердим вокруг, что мир она спасёт.
Что жить красиво, мол, не запретишь.
Прекрасные слова! Вот только лишь…
За красотой в погоне иногда,
Мы совести не знаем и стыда.
Пересекаем нравственности грань,
К чужому алчно простираем длань.
Кричим - не постоим, мол, за ценой!
Исходим желчью, давимся слюной...
........................................................
А красота глядит на нас с креста,
И шепчет, умирая, - "красота"!
Сообщение отредактировал Artmaker - Ср, 06.02.2013, 16:19:56 |
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Странник | Дата: Сб, 09.02.2013, 08:10:04 | Сообщение # 152 |
|
Подполковник
Репутация:
-332
Награды: 3
Украина, Радомышль
|
НЕПАРОДИЯ-ОТВЕТ - 3
ВИНОВАТА ОСЕНЬ ГДЕ-ТО… /Т. Е./.Осень –рыжие ресницы,
Осень – синие глаза.
В золотую колесницу
Вдруг вскочила, егоза!
И помчалась листопадом
По поляне с сон-травой,
С ручейком хрустальным рядом,
И рассыпалась листвой…
Осень – рыжая подружка,
Ярких красок балаган,
Бересты тончайшей стружка
И предутренний туман…
Осень – пёстрая одёжка,
Краше платья не найти!
И пусть так, но жаль немножко:
От зимы нам не уйти…
Осень – рыжая сестрица,
Осень – клёна кружева…
Птицы к югу вереницей…
Осень, ты всегда права…!
ОТВЕТ СЛЕЗЫ С НЕБА БРЕДЯТ ДУШУ… /В. Озерянко/.
Осень – слезы льются с неба. Осень – в сердце пустота…
Нас ресницы позабыли И, конечно же, - глаза…
Пал – весною пред тобою: Ниц – с невинной головою…
Отказала мне в ответе: Растворилась в интернете…
И промчались сердцепадом Май, …….., июль, …….., сентябрь - сяк-так…
Вот и осень наступила – Душу бредит так и сяк…
Вдруг, - о, чудо! – сайт открылся!В нём - предутренний туман:
В сердце – как бы отразился Старых сказокбалаган…
Стала осень вдруг пестрее -Ярче красок не найти:
Получил письмо от феи, Жаль, что к ней мне не дойти…
Листопад к зименам гонит - Расставанья кружева…
А скажи мне, дева-осень, - Разве ты, - всегда права?
<b>Добавлено (09 Февраль 2013, 07:10:04)
---------------------------------------------
ОТВЕТ-НЕПАРОДИЯ – 7.
Поэт.Есть то, что есть, а то,что быть не может...
ВикторБайгужаков.
Есть то, что есть, а то,что быть не может
На свете, то не будет никогда.
Не может правда обернуться ложью,
Не может, как дрова, сгореть вода.
Не может у великого Поэта
Быть мерзкий нрав, хотя, пожалуй, тут,
Не так бесспорно всё, а, впрочем, это
Неважно - ведь существенней статут.
Вот я Поэт: великий или просто
Обычный стихотворец – рифмоплёт,
Но дух мой бесконечно рвётся в звёзды,
Как птица, устремлённая в полёт.
Она сумеет долететь навряд ли –
Скорей, подстрелят птицу на лету….
А жизнь Поэта в Мире – рай ли, ад ли? –
Не разберу, врезаясь в высоту.
Все тексты автора ВикторБайгужаков
Врезаясь в высоту НЕ МЕРЗКИМ нравом…В. Озерянко.
Врезаясь лично в высоту стихов творенья,
Поэта праведная лира Мир ведет кдобру…
Не думай о своём величьи иль забвеньи:
Здесь чужд и рай, и ад: Поет творит в МирУ!
И не зачем Поэту в мыслях рваться к Звёздам!
В МирУ - великолепье бесконечно!
Отдай талант Народу и Природе -
И будешь для людей кумиром вечно!
Ты не бичуйся мнимым «рифмоплётством»:
Читатель - разрешит Перу волнение…
Но и не мни себя крутым поэтом:
Твори для Лиры, - не для восхваленья!
А что касаемо поэта нрава, -
Нрав может быть крутым и дерзким!
И всё ж, коль ты Поэт, - ты не имеешь права
Позволить, чтобы нрав был мерзким!
27.05.2012г.
Сообщение отредактировал Странник - Сб, 09.02.2013, 08:28:09 |
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| MOKRIZZONNI | Дата: Сб, 09.02.2013, 19:48:02 | Сообщение # 153 |
Генерал-лейтенант
Награды: 49
Украина, турклуб "Поліське Джерело"
|
Кста на поетичних сайтах є таке -поетична дуель.... 
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Artmaker | Дата: Вс, 10.02.2013, 00:52:55 | Сообщение # 154 |
|
Генералиссимус
Репутация:
1743
Награды: 222
Украина, Житомир
|
Цитата (MOKRIZZONNI) Кста на поетичних сайтах є таке -поетична дуель....
На ЖЖ тоЖЖ є! Запрошую "к бар’єру")))))))))))))))
http://zhzh.info/forum/26-8473-1
Самогубство раба
Раб убив в собі раба,
і від радості стриба!
Та всередині у нього
Якось "все не слава Богу".
Бо крім того, що убив,
Він нічого не зробив...
Не утік, не стер відбитки,
Тіло геть не закопав.
А, бувай, найдуться свідки?
«Настучать» – і все, пропав! |
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Странник | Дата: Вс, 10.02.2013, 06:01:06 | Сообщение # 155 |
|
Подполковник
Репутация:
-332
Награды: 3
Украина, Радомышль
|
Цитата (Artmaker) На ЖЖ тоЖЖ є! Запрошую "к бар’єру")))))))))))))))
Добавлено (10 Февраль 2013, 05:01:06)
---------------------------------------------
Непародія12 Спокій душі.
Бросала меня жизнь…
ДараХристан
Бросала меня жизнь -
На острие утесов,
На скалы зла, измен,
На клевету и ложь...
Переносила все,
Хотя седели косы,
Стояла, как стена,
А стену не пробьешь.
Переносила все:
И горе, и несчастья,
Не знаю, где брала
Я силы на борьбу.
Светило солнце всем,
А для меня - ненастье,
Завидовала тем,
Кто почивал в гробу.
Я знала, что не все
Бывает в жизни, право
У каждого свое
Бывает на веку...
Но жизнь все бьет и бьет...
То слева, а то справа.
И только успевай
Я подставлять щеку.
Но вот опять удар!!!
Из сил держусь последних...
Невыносима боль
Печет меня в груди.
Перед судьбой своей
Стою я на коленях.
Устала жить уже...
О, Господи, прости!
О, Господи, дай мне
Терпения чуть больше,
Смирения души,
Перенести обман.
Рассудок сохрани...
Ведь жизнь все хуже, горче...
И сзади гарь да дым,
И впереди туман.
ТИ МАЄШ СПоКІЙ У ДУШІ? – ЦЕ СХОЖЕ НА ОМАНУ…
В. Озерянко
Коли життя кидає нас в завіяні тороси,
На скелі зла, наклепів, зрад і на брехні хотіння, -
Не можна нам стіной лише стояти, поки посидіють коси,
З обличчя ледь зриваючи тремтіння…
Ми перенЕсли все: ігоре, і незгоди,
Поклавши безліч сил у праведній війні!
Хай буде сонце всім, а для мене –негоди,
Я - аж ніяк недам скластИ себе в труні!
Всі знають, що не все в житті буває право.
Та й в кожного своє буває на віку.
Але як тебе хтось таки і вдарив в праву, -
Не вздумай підставляти ще і ліву ти йому щоку!
І знову доля б’э!!! Чекати ще ударів?
Чим стримується біль? - Геть мужністю весь час!
Під долю не спрямуй свої коліна старі!
Удар по злидням сам! О, Боже, ти ж за нас!
О, Господи, дай ти - мені рішучості побільше:
Бо спокій у душі, - це ж схоже на обман…
Я силу збережу, - хоч буде жити й гірше:
Нехай позаду гар та дим, а з переду - туман…
Сообщение отредактировал Странник - Вс, 10.02.2013, 06:14:55 |
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Artmaker | Дата: Пн, 30.12.2013, 01:46:44 | Сообщение # 156 |
|
Генералиссимус
Репутация:
1743
Награды: 222
Украина, Житомир
|
В розрізі останніх подій)))
[size=12][/size]Еuro Мy Dan
"На майдані коло церкви
революція іде.
— Хай чабан! — усі гукнули,—
за отамана буде..."
Павло Тичина
Майдани, майдани, майдани...
Намети, менти, гоп-ца-ца...
Донбас, помаранчі, банани,
Троянди, ялинки, маца...
Плакати: «Дайош!», «Хрест на пузі!»...
Барани, вовки, чабани...
А в мене до вас, любі друзі,
Питання: «Чи ви – не вони?»Добавлено (05 Декабрь 2013, 01:26:59)
---------------------------------------------
Тесть як завжди бранив кацапів, а в мене оце таке навіршувалося:
Вогонь українцям приніс Прометей!
«За очі» вогонь ми отримали тей.
А кляті кацапи примушують нас,
Щороку дорожче платити за газ!))) Добавлено (30 Декабрь 2013, 00:46:44)
---------------------------------------------
Love is...
Мир - порожденье двух начал,
По сути, противоположных.
Кто этого не замечал,
Живёт в плену понятий ложных.
По ходу жизни вновь и вновь,
Подъём падение сменяет,
Страданье радость. А Любовь
Есть то, что их объединяет.
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Light | Дата: Ср, 17.06.2015, 09:48:08 | Сообщение # 157 |
|
Сержант
Репутация:
-12
Награды: 0
Украина, Киев
|
Да тут полно талантов!
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Ozuna | Дата: Чт, 16.07.2015, 09:38:50 | Сообщение # 158 |
|
|
***
у тамбурі
грає тамбурин
значить їдуть додому
неформали
попри певну відсутність рим
їх ще досі приймають вокзали
де можна
вживати алкоголь
ховати голос
ховати волосся
у капюшони
грати на гітарі
давати цигарки циганам
спати у спальниках
тож поруч нікого нема
тільки в тамбурі
грає тамбурин
і я курю з неформалами
попри певну відсутність рим
вони вийдуть у Волочиську
і це не може не подобатися
Григорій Семенчук, «MORE віршів і пісень»
http://starylev.com.ua/more-virshiv-i-pisenДобавлено (16 Июль 2015, 10:38:50)
---------------------------------------------
***
Артикуляція формує чіткий чи млявий овал
обличчя; як акваріум, розбита твоя голова,
нічними рибами розпливаються по всьому тілі стигмати
зісподу шкіри. Ти нічого не матимеш,
окрім промовленого. Димно в слові «Нічого».
Ворушить зябрами ґрат брудна порожня тюрма
на розі вулиць. Усі із неї пішли,
підваживши двері, вдягнувши справжні обличчя,
як одяг навиріст, час якого прийшов.
Уздовж хребта лягає колючий шов,
тебе обплітають міцними стеблами спогади:
дитяча щічка, персиковий пушок,
біле каміння, золоте піднебіння
склепіння церковного, молитва пече тобі,
бо кожна правда формує живі роти
глиняним лялькам безликим.
І чуєш ти,
як смерті залізна вишня співає з горл.
Гумовий і непродишний дим здіймається вгору –
і раптом хтось починає вірити з висоти.
Катерина Калитко, із поетичної збірки «Катівня. Виноградник. Дім»
http://starylev.com.ua/kativnya-vynogradnyk-dim
|
|
(Украина)
|
|
|
| gaya | Дата: Пн, 30.11.2015, 22:50:56 | Сообщение # 159 |
|
|
Сучасні українські автори публікуються тут:
http://www.dnipro-ukr.com.ua
Проза та поезія, драма, інтерв'ю з відомимидраматургами,
режисерами і акторами, критика та творчістьнайкращих митців світової
літератури – все це знайдеться на сторінках журналу«ДНІПРО».
До того ж молоді автори мають нагоду опублікувати свої твори.
|
|
(Украина)
|
|
|
| amberis | Дата: Сб, 30.01.2016, 22:40:10 | Сообщение # 160 |
Генералиссимус
Репутация:
240
Награды: 30
Украина, Житомир
|
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| elizaveta | Дата: Вс, 31.01.2016, 10:19:17 | Сообщение # 161 |
|
|
класс
|
|
(Украина)
|
|
|
| Tatyanka) | Дата: Чт, 28.07.2016, 16:20:32 | Сообщение # 162 |
Сержант
Репутация:
1
Награды: 0
Украина, Житомир
|
Вона любить дощі і грози,
коли блискавка й грім гуркоче,
вона так ненавидить сльози,
але часто плакати хоче...
В ній щось є не від цього світу-
чи то посмішка, чи то очі...
Вона просто обожнює літо,
коли вітер тіло лоскоче.
Вона часто в житті вагається,
аж душа виривається з тіла.
В ній дві сили великі змагаються-
вольова і водночас несміла...
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| amberis | Дата: Ср, 25.01.2017, 23:05:24 | Сообщение # 163 |
|
Генералиссимус
Репутация:
240
Награды: 30
Украина, Житомир
|
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Douglasodoky | Дата: Пт, 03.02.2017, 17:40:04 | Сообщение # 164 |
|
|
Опубликовано видео, в котором демонстрируется «объективность» наблюдателей миссии ОБСЕ в Донбассе.
Лучше всего о результатах работы миссии сказал один из местных жителей, чей разговор с наблюдателем попал на видео.
«Вы ездите туда-сюда, смотрите, а смысл какой?», — задал он риторический вопрос.
Источник http://top-n.ru/vse-novosti-dnya/politika/5159-vsya-pravda-o-rabote-obse-na-donbasse-video.html
|
|
(Российская Федерация)
|
|
|
| amberis | Дата: Пт, 10.03.2017, 03:14:51 | Сообщение # 165 |
|
Генералиссимус
Репутация:
240
Награды: 30
Украина, Житомир
|
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| amberis | Дата: Пт, 10.03.2017, 03:15:22 | Сообщение # 166 |
|
Генералиссимус
Репутация:
240
Награды: 30
Украина, Житомир
|
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| Nila-O | Дата: Ср, 19.04.2017, 09:30:45 | Сообщение # 167 |
|
Лейтенант
Репутация:
10
Награды: 2
Украина, Житомир
|
Коли буду я навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Ліна Костенко
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| mouzmaza | Дата: Ср, 10.05.2017, 11:57:05 | Сообщение # 168 |
Сержант
Репутация:
0
Награды: 0
Украина, Вишневое
|
в детстве писал стихи
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
| pasenyuk1 | Дата: Пт, 08.02.2019, 11:50:58 | Сообщение # 169 |
|
Рядовой
Репутация:
0
Награды: 0
Украина, Житомир
|
Хочу представити на Ваш розсуд вірші моєї мами Пасенюк Світлани Михайлівни
МОЯ ЗЕМЛЯ
Іду я луками, між трав
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити.
Цю землю хочу обіймать,
Гриби збирать, траву косити
Нічого кращого не знать,
А лиш її весь вік любити.
Ти друже, скажеш: - Тут не рай
І зовсім тут не легко жити.
-Це так. Та мене не питай
Чому я десь буду тужити.
Я й сам не знаю. Та ношу
Оцю любов вже довгі роки.
І вірність їй я збережу
Доки живу і мислю доки.
ГІМН ВЕСНІ
В прозорому небі дзвенить мов струна
Весняної радості пісня одна.
Струмочком дзюрчить, а то дзвоном заб'ється.
Все вище у небо, все вище несеться.
Ту пісню співає пташина одна
Така непримітна, сіренька вона.
Ще сніг не розтанув увесь на полях,
А весну вже славить сіренький той птах.
Гімн сонцю й теплу, що оновлює світ
Летить в небеса, сотні, тисячі літ.
І люба та пісня старому й малому,
Бо радість приносить до кожного дому.
То жайворон любий над нивою в'ється
Дзвінка його пісня до нас з неба ллється.
ЖУРАВЛІ
Вже осінь прийшла золота, синьоока.
Схилилась берізка сумна й одноока.
Принишкла земля. Натомившися – спить.
І золото листя додолу летить.
У небі курликають десь журавлі.
Вітання сумні посилають землі.
Землі, де родились і виросли де.
Куди їх життя ще не раз приведе.
Далеко, внизу, залишились поля,
Біленькі хати і пожовкла земля.
І зовсім не хочеться їм відлітати
Усе таке близькі і рідне кидати.
Та все ж – відлітають, махають крильми
Сумують вони і сумуємо ми.
І знаємо ми, що недовга розлука.
Та все ж у душі і печаль, і розпука.
Їх в путь проводжають тумани кошлаті
Димками махають білесенькі хати.
І шепіт гаїв їм навдогін летить:
- Вертайтеся швидше й весну принесіть.
Кому сподобалися, можна почитати багато інших красивих
віршів написаних моєю мамою на http://virchi.zzz.com.ua
|
|
Offline
(Украина)
|
|
|
