Комментарии пользователя Юрко на ЖЖ.инфо

Звичайно, гордимось. І не проголошенням Незалежности, а проголошенням відновлення Незалежности. І не лише у Львові, а і в Києві.

Не маю ні найменшого сумніву.

Владу в Афганістані знищили Совєти. А Кургінян біснується - раби виходять з під контролю.

Звичайно, це ж споконвічні русссскіє слова. І такі старославянські.

О, Михайлик став до праці. Там механізм трішки инший. Україна не була суб'єктом в тій війні, а була почергово, а, подекуди, одночасно, окупована кількома окупантами. Ну і ярликів на царювання лідери України не отримували - лише концтабори.

Ну, "фрахт" та "бульон" вже стали ваші?

Що є "адекватність"?

А це йде нав'язування власної думки иншим - "авось" спрацює. Нема аргументів - обзивай опонента. Це методика "мачіть хахлов".

А по суті "сити", "ланч" - російські слова?

А що я зроблю? Тут діє команда Кургіняна. Видаляти не буду.

Здивований. Але зрозумів, що значення слова Ви не знаєте - випадково ляпнули.

"Для прикладу: цар Борис Годунов – татарин, князі Хованський, Юсупов, Урусов, Салтиков, Ордин-Нащокін, Мансуров та багато інших теж були татарами. В.Ключевський писав, що в 16-18 століттях 57% московської провідної верстви були татарського походження, тому їм була чужа українська мова, культура, традиції. З цієї причини московські правителі пішли на культурний та мовний розрив з Києвом."
Назвіть татарів - українських князів чи гетьманів.

Ви ж піддали це сумніву.

Дивно.

Яким перекладом?

То що, не була Московія в Золотій Орді?

І все ж таки, незважаючи на те, що стародавні літописці писали церковнослов’янською, вони часто вставляли в текст розмовні слова та навіть цілі фрази. Так от прискіпливе дослідження київських і галицьких літописів, а також світської літератури XI — XIII століть, розпочате ще А. Кримським і продовжене сучасними лінгвістами, відкрило в цих текстах чималий пласт української лексики. Ось лише деякі слова, що зустрічаються там: парубок, окріп, глум, вежа, батіг, оксамит, бунчук, матиця, недбальство, віття, гілля, колода, cтpixa, жито, стегно, лiчбa, коло, яруга, кожух, оболонь, гай, полонина, веслування, рілля, джерело, глечик, багаття, криниця, збіжжя, лазня та багато інших. А в «Слові о полку Ігоревім» автор вживає навіть цілі вирази, такі, наприклад, як «бicoвi діти», «туга ум полонила», «прадідня слава», «ничить трава жалощами».
http://www.slovoidilo.com/kultura/ukrayinska-mova-bilsh-davnya-za-svogo-pobratyma-rosijsku-movu.html

Україна в Европі.

Вимагають другу державну турецьку?

Щодо творень прізвищ я б з Вами посперечався. Чиї прізвища, для прикладу, Чоботарьов, Четвертаков, Ходаківський, Скуратівський?

Ви язичник?

Читайте уважно http://zhzh.info/blog/2011-12-11-3375

Ось http://zhzh.info/blog/2011-12-11-3375

Рижук??!!)))

Але переважна більшість населення Московії була угро-фінно-татарського походження, для якого українська мова була чужа. До того ж, живучи сотні років відокремлено в непрохідних болотах та лісах угро-фінни, мали небагату мовну культуру. До речі слово "Москва" перекладається з фінської як "гниле болото". Вже після занепаду Орди татари масово почали переходили в християнство, часто примусово. Для прикладу: цар Борис Годунов – татарин, князі Хованський, Юсупов, Урусов, Салтиков, Ордин-Нащокін, Мансуров та багато інших теж були татарами. В.Ключевський писав, що в 16-18 століттях 57% московської провідної верстви були татарського походження, тому їм була чужа українська мова, культура, традиції. З цієї причини московські правителі пішли на культурний та мовний розрив з Києвом.
Єдине, що їм було потрібне, – це спадщина Київської Русі та її славна історія, щоб оправдовувати свої загарбницькі походи під виглядом об'єднання слов'янських земель та продовжувати ідеї Орди, але тепер вже під назвою Московія, а пізніше Росія. Тобто шлях до ідеї московітів – "Москва є ІІІ Рим" – лежав через Київ. Тому підкорення Києва за всяку ціну було і залишається основним завданням як минулих, так і сучасних московських правителів. Без Києва не може бути Росії. Московія – так, але не Росія. За словами Бабуріна, Україна – це єдине джерело генетичного і інтелектуального потенціалу Російської імперії."
http://nnm.ru/blogs/Chukvunya/pro_slov_yanske_pohodzhennya_moskovsko_movi_ta_dom_nuyuche_stanovishe_sered_slov_ yanskih_mov/

"Як ми вже знаємо, Московія протягом сотень років була одним із улусів Золотої Орди, в якій спочатку панував світогляд китайської філософії, поширювалося християнство, існував іслам. Але коли пізніше татари прийняли магометанство, вони все одно ще деякий час продовжували дотримуватись толерантності китайського релігійного світогляду, в тому числі і старого язичницького світогляду, який їм велів боятись помсти чужих богів. Тому вони пітримували та захищали християнську церкву та священиків у Московії, де вживалась староукраїнська (руська) мова. (Навіть з 1250 р. по 1320 р. Митрополит московської церкви тримав свою катедру в столиці Золотої Орди Сараї, поруч зі ставкою Хана). Це дало змогу зберегти серед провідної верстви населення українську мову ще довгий час (звідси ці 30% українських слів).
Але переважна більшість населення Московії була угро-фінно-татарського походження, для якого українська мова була чужа. До того ж, живучи сотні років відокремлено в непрохідних болотах та лісах угро-фінни, мали небагату мовну культуру. До речі слово "Москва" перекладається з фінської як "гниле болото". Вже після занепаду Орди татари масово почали переходили в християнство, часто примусово. Для прикладу: цар Борис Годунов – татарин, князі Хованський, Юсупов, Урусов, Салтиков, Ордин-Нащокін, Мансуров та багато інших теж були татарами. В.Ключевський писав, що в 16-18 століттях 57% московської провідної верстви були татарського походження, тому їм була чужа українська мова, культура, традиції. З цієї причини московські правителі пішли на культурний та мовний розрив з Києвом.
Єдине, що їм було потрібне, – це спадщина Київської Русі та її славна історія, щоб оправдовувати свої загарбницькі походи під виглядом об'єднання слов'янських земель та продовжувати ідеї Орди, але тепер вже під назвою Московія, а пізніше Росія. Тобто шлях до ідеї московітів – "Москва є ІІІ Рим" – лежав через Київ. Тому підкорення Києва за всяку ціну було і залишається основним завданням як минулих, так і сучасних московських правителів. Без Києва не може бути Росії. Московія – так, але не Росія. За словами Бабуріна, Україна – це єдине джерело генетичного і інтелектуального потенціалу Російської імперії."
http://nnm.ru/blogs/Chukvunya/pro_slov_yanske_pohodzhennya_moskovsko_movi_ta_dom_nuyuche_stanovishe_sered_slov_ yanskih_mov/

Чого не залишився там, а приперся в Европу? Там же краще.

Саме тому вони й "найщасливіші" - мультикультурність їх знищила.

Ну й що? Це ознака мультикультурної країни: хозяїн - турок, і магазини турецькі? Посміховисько. То ти ще й раб - хазяїн буває лише в собаки.

Ну а як? Ви не розумієте, не говорите - треба другу державну.