Да, стадион Спартак у меня под носом, а в горы - 500 км а те что лучше - еще дальше. Но вы правильно подметили - я люблю экстремальные виды спорта - кто знает английский - adrenaline junkies- это те люди, кто попал в зависимость от скачков андреналина и уже не могут жить нормально, без риска и острых ощущений!
кто попал в зависимость от скачков андреналина и уже не могут жить нормально, без риска и острых ощущений
Ніколи не розуміла такої залежності - стрибки адреналіну були в справді ризикових для життя ситуаціях і я нізащо не захочу, щоб такі ситуації повторилися. Тому головне для мене це безпека. Якщо спорт хоч трішки може загрожувати життю, моєї ноги в ньому не буде
Vanda, Интересно, а вообще у вас ест какая-нибуд "залежнiсть". Если честно, я таких людей не встречала- каждый на чем-то подцеплен....Если не хотите отвечать правдиво, то можете вообще не отвечать
Згубної, шкідливої залежності немає ніякої Втім, це не тема цієї гілки.
Що ж стосується екстремальних видів спорту, просто я вважаю, що в сучасному повсякденному житті екстриму і без його пошуків вистачає blond, ви думаєте, я не люблю лижі?? Ще й як! З самого дитинства їжджу на бігових, по рівнині і бажано по прокладеній кимось лижні. Коли я була взимку в Карпатах у справах у мене чомусь не виникло жодного бажання взяти на прокат лижі і спустися. Можливо тому, що напередодні єдиний 18-річний син знайомої загинув в Буковелі, зламавши під час спуску шию. Чи варте задоволення такого ризику? Чи взагалі воно варте будь-якого ризику, який може позбавити людину життя?