Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Воскресенье, 07.03.2021    05:27:33
Житомир » Мой блог » MOKRIZZONNI » 2012 » Май » 8
MOKRIZZONNI Пам`яті Жори Козака (Георгія Коржа)

MOKRIZZONNI


Оценка: 4.7/5 Голосов: 14

Пам`яті Жори Козака (Георгія Коржа)

08.05.2012, 11:53:06 1806 4.7 0

Кілька днів назад не стало кращого житомирського велотуриста, мого напарника по походам, недописаній книжці, велопроектам -Жори, дядь Жори, Георгія Коржа якого всі знали як Жора Козак.

Як в калейдоскопі оці дні згадуються найяскравіші моменти з наших спільних днів.

Для мене це був самий перспективний велотурист нашого краю -в нього була і мудрість, і відповідальність, і виваженість, і роботящість-все що треба щоб разом шось втілювати ..свої плани, ідеї, мрії... При цьому все було гармонічно виважено.

Він не зраджував сім`ю заради походного життя -що мало хто вмів сумістити...Жора хапав дєтішек і свою дружину яка так само і саме з ним причастилась до велотуризму і їхав по паркам Вкраїни, музеям, виставкам, концертам....

В ньому уживались і матеріалістичні прояви як чоловіка та спеціаліста з радіоелектроніки-він любив всякіми іграшками велосипед обвішувати, але при цьому він був тонкою і дуже чутливою натурою...тому що він зраджував всі вільні дні, які він міг нашкрябати на своїй

роботі і здавав їх в обмін на виїзд в красиві місця..Він стільки нового відкрив для нас...

Актовий каньйон, оз.Нобель на Рівненщині.Саме він започаткував і я потім підхопив і разом з ним ми почали проводити безкоштовні краєзнавчі велоекскурсії по Житомирщині...все так красиво починалось.І на цей рік у нас були серйозні плани щодо цього. Саме він за всіма ознаками й був Центром Розвитку Туризму в Житомирі..велотуризму.Я вам розкажу...ми маєм знати і пам`ятати. Тільки Жора зміг одночасно бути в добрих стосунках зі всіма нашими роз`єднаними ідеями-принципами та купою іншого турклубами та рухами.Тому він просто заходив якось кудись чи вживу чи на форуми їхні, і казав: "А давайте поедем..."

І всі на нього дивились довірливо, бо він був "свій" для всіх.Всі-превсі житомирські туристи його дуже поважали...Він обдумував трансфер зі всіма варіантами, вишукував красивості,і їхав...і з ним їхали цілі толпи як правило.Він був душею компанії -за ним не водилось меркантильності чи егоїзму як у інших організаторів велоподій-тому йому довіряли.Все просто.Оце і є справді розвиток туризму, без оглядки на свої інтереси.

Це була єдина людина з наших велотуристів якій і я повністю довіряв-тому він єдиний хто бував у мене вдома і кому я показував свої готові чи незавершені поїздки в різних формах, розказував про плани.Він був єдиний. І він готовий був прийняти участь, хоч то й важко-нудно, в розробці веломаршрутів по Житомирщині, підготовці проекта "Велодороги Житомирщини" , на що він просто казав "Да, это нужно сделать" , ми з ним зустрічались у мене і обмінювались написаним,обговорювали, коректували.Ніхто з житомирських велорухівців не став приймати в тому участь, і навіть більше -всяго намагались засудити та знецінити наші потуги.Тому що...

Тому він був єдиний зі всього житомирського велоруха, якого я запросив до своїх у видавництво "Волинь", де разом з краєзнавцем і його тезкою Георгієм Мокрицьким ми всі разом обговорили майбутню книжку.Це мала бути перша книжка від реальних туристів про реальні туристичні маршрути....Не ті брошури від паркетних краєзнавців...а від тих, хто реально цікавиться де він живе і з боєм занурюється в великий світ свого краю.....І ми почали робити над нею...Нами було відкатано-розроблено-вивчено три маршрути за листопад...а більше він не встиг...Ось такий він був, із великою внутрішньою відповідальністю -ніхто йнший з велотуристів не став напрягати себе і свій моск!

"Да!Это нужно сделать"

Він був і водником, і велотуристома колись до того парапланеристом, тому приймав посильну участь в туристичному рухові турклуба "Полісся", членом якого він і був.

  Жора був багатогранним та все ж із прихованими сторонами своєї внутрішності...він так і казав: "Паша, я когда с тобой езжу я новые грани в себе открываю". Однією з них і свідоцтвом його великої культури та чутливості, є його захоплення музикою, живою, академічною.Він не пропускав анонси-прем`єри-відкриття сезону в філармонії всіх нас сповіщав і намагався підсадити на відвідання концертів.

По пальцям можна підрахувати хто з туристичного руху ходив на концерти..з ним чи без нього...

Особливо запам`яталась його пристрасть до хору "Орея" яку от я не сприймаю через пафосність-роздутість та заангажованість її керівника а він йшов всоте на той самий репертуар, також його дуже вразив свого часу отой рідкісний виступ нашої землячки Н.Матвієнко в драмтеатрі того року,такий живий голос..такий ніжний і сильний, такі відтінки.

Жора дуже любив красу природи.Він дуже любив тихі заповідні місця де мінімум людей.

Тому коли дізнавався що я тудись кудись зібрався то не зважаючи що він не в фотоформаті їде він завжди приєднувався і терпляче чекав поки я шось віднайду крізь окуляр фотоапарата...а я ж його навіть не завжди в тих поїздках фотографував(((

Йому просто подобалось тихо їздити по казковим хащам...

І тиждень назад він просився зі мною по "Дерев`яним храмам Львівщини.Бескиди"...але

Бескиди важкі..і я його відмовив....А він ще так давно хотів побачити Великі Зимові Карпати...але я його відмовляв.

Жора став для мене величезною втратою.З ким тепер можна щось серйозне робити?

Він був людиною з якістю, а не з цифрами попереду...він був духовним туристом.Він не питав "Для чого?" як інші, він казав: "Да! Это надо сделать"

Хай у нього там, будуть самі кращі краєвиди..і квіти

Позатого року Жора розриваючись подався у Звягель на фестиваль "Лесині джерела" в гості до Л,Українки,після якого зійшовши перед Житомиром ще лісом в темряві викручував в Дениші на фестиваль "Мі-Сі-Соль"...отака була людина..не пропускала живих і теплих подій нашої землі....



Завжди терновий вінець буде кращим ніж царська корона

Завжди величніше путь на Голгофу ніж путь тріумфальний

Так з передвіка було і так воно буде довіку....

....

Але стане вінцем лиш тоді плетениця тернова

Коли вільна душею людина по волі квітчається терном,

Гордо й одважно скидаючи з себе квітчасті покраси,

Тямлячи вищу красу ніж ту що кричить на майданах.... Л.Українка

1.Жора в пошуках каньйону при розробці маршрута для книги "Веломаршрути Житомирщини..."

2.Дружба ще й велосипедами

3.Жора в проекті "Велодороги...."





Прикреплённые изображения:
MOKRIZZONNI Пам`яті Жори Козака (Георгія Коржа) MOKRIZZONNI Пам`яті Жори Козака (Георгія Коржа) MOKRIZZONNI Пам`яті Жори Козака (Георгія Коржа)
Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.
Комментариев: 0


Объявления:

Читайте ЖЖ.инфо