Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Пятница, 22.01.2021    15:07:46
Житомир » Мой блог » Motrya » 2011 » Ноябрь » 16
Motrya Оптимізм та українська література

Motrya


Оценка: 4.3/5 Голосов: 12

Оптимізм та українська література

15.11.2011, 23:51:45 5254 4.3 6

            Я пішла в перший клас в 1993 році. Не знаю коли і хто складав і затверджував набір творів, які ми вивчали на уроках української літератури, але тоді вони справили на мене значний вплив. Я б сказала дуже песимістичний, депресивний вплив. Якщо на зарубіжній літературі ми читали про гулівера, острів скарбів, гаргантюа і пантагрюеля, айвенго, тома сойєра і т.д., тобто пригодницькі, казкові твори, то українська література знайомила нас із суворими реаліями життя українців на протязі довгого історичного періоду (принаймні так я тоді все це сприймала).
            Можливо причина в тому, що я вчилась в перші роки становлення незалежної України. А програма була складена за радянських часів, коли діти могли порівняти своє безтурботне життя з тим, яке описане у творах, і сказати "спасибі" радянському союзу.
Для моїх батьків це були нелегкі часи і тому легко було проводити паралелі. Не знаю напевне. Але читаючи горпину, джерю, кайдашеву сім,ю, гайдамаки та інші я сильно розчарувалася в житті, зневірилася. Мені було дуже прикро за долі героїв. І хоч в багатьох творах зображена боротьба народу, його відвага, незламне прагнення бути вільним, долі окремо взятих людей були нещасливими м*яко кажучи. Всі їхні старання здавалися марними. Годі було й думати про якийсь хепіенд. І це ніби тиснуло, пригнічувало, боліло, заставляло задуматися. Під впливом таких творів я стала песимісткою, але не надовго. На щастя мені потрапляли до рук інші книги (звісно не з шкільної програми). Вони витягнули мене з того "безвихідного" положення (як я тоді думала).
           І тепер, коли ми щодня відчуваємо "покращення свого життя", мені стало цікаво що ж зараз вчать діти? Можливо в українську літературу треба додати більше позитивних творів, адже депресивних тем вистачає в житті.

Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.
Комментариев: 6
Aziat
1 Темуджин (Aziat)   • 11:18:46, 16.11.2011 [Материал]
-3

Правильно, я тоже считаю, что розовые очки надо прибивать к голове гвоздями еще в детстве.
SteamRoller
2 Михаил (SteamRoller)   • 12:44:39, 16.11.2011 [Материал]
-2

>>Можливо причина в тому, що я вчилась в перші роки становлення незалежної України.

А я учил украинскую литературу в конце 90-х.
Что запомнилось - это какие-то безвестные писаки, во всех подробностях смаковавшие, как кого-то "мордували в застинках НКВД". Кровь, пытки, знущання - всю дорогу. Отаке читала нам учителька вслух (новых учебников с "великими творениями" хватало только на учителей).
Причём, судя по описанию, из застенков эта жертва наверняка не вышла.
Одно непонятно - выходит, сам автор этой жертвой быть не мог.
Откуда же ему известны такие подробности?

Короче, по сравнению с той писаниной - "горпина, джеря, кайдашева сім,я, гайдамаки та інші" выглядят сплошным позитивом.
БандЕрос
3 ЕросБандерос (БандЕрос)   • 13:23:08, 16.11.2011 [Материал]
+5

Для української літератури притаманна тяглість традицій. Мотря, мене теж у свій час дратувало "соплежуйство" вітчизняної літератури. Особливо, коли треба було писати якусь характеристику головного героя. Більш цікавіше було вивчати шкільні твори вже у ВНЗ.
Motrya
4 Motrya (Motrya)   • 13:50:09, 16.11.2011 [Материал]
+5

коли писала, то хотіла просто викласти свої враження на той час. закінчила, перечитала і подумала "зараз мене педагоги яйцями закидають)))) ну і нехай". я розумію, що вини авторів творів немає, таким було їхнє життя; через сприйняття трагедії відбувається катарсис і т.д. Але дітей треба вчити любити життя і водночас бути життєстійкими, вони мають розуміти, що життя це не лише страждання, і не лише свято. Воно багатогранне
БандЕрос
5 ЕросБандерос (БандЕрос)   • 15:56:01, 16.11.2011 [Материал]
+5

ну от я - педагог за освітою))), а вашу позицію цілком поділяю
Сашко
6 Alex (Сашко)   • 21:36:37, 16.11.2011 [Материал]
0

Ми, пам'ятаю, Остапа Вишню читали- вже щось веселіше і з гумором (хоча він теж в лагері відсидів), Котляревського "Енеїду"...мабуть, все. Все інше було про тяжку долю.


Объявления:

Читайте ЖЖ.инфо