Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Среда, 01 Декабря 2021    12:45:33
Житомир » Мой блог » MiroSlaVira » 2013 » Июнь » 25
MiroSlaVira Купало. Погляд із сьогодення в минуле

MiroSlaVira


Оценка: 3.0/5 Голосов: 6

Купало. Погляд із сьогодення в минуле

25 Июня 2013, 16:33:27 1779 3.0 1

                        Купала. Погляд з сьогодення в минуле

 

  - А хто в Купальську ніч знайде дерево папороті та опівночі зірве з нього квітку, той не знатиме смерті і буде жити вічно, - розповідав дітям столітній дід Шипрук, які оточили його півколом.

  Ці розповіді я зберігаю в своїй пам’яті як найцінніший скарб, як щемливу згадку про своє дитинство.

     … В цьому році найкоротша ніч припадає на 21червня, це час, коли рік ділиться навпіл, час, коли сонце повертає на зиму. Це літнє сонцестояння – прадавнє, величне і споконвічне  свято Купала. Наші Предки жили в гармонії з природою, тонко відчували її божественні ритми. Їм не потрібні були камінні храми, вони глибоко вірили, що природа, серед якої жили, і є той храм, збудуваний  і  подарований їм самим Дажбогом. Для них псувати природу – значило псувати храм, збудований Всевишнім. А це - святотатство, найтяжчий гріх перед Господом.

      Якраз в цей день разом з громади рідновірів виїзджаю на найдивовижніше свято – свято Купала.  

    …Ліс, тихий Тетерів, зелені дерева, під якими приємна прохолода. Розташовуємось під велетенським дубом. Предки вважали його сакральним деревом, навколо якого існує, сучасною мовою, позитивна енергетика.

Нас трохи більше 30 людей. Багато молоді, старших віком, сивочолий дідусь. Більшість в національному вбранні. Поруч з місцем, яке вибрали для жертовника, розгортається прапор громади рідновірів «Оріяни» - синьо-жовті кольори зі «Знаменом Дажбожим» або «Трисуттям» - Тризуб в  променях Сонця. Дівчата та жінки із зеленої трави та польових квітів плетуть Купальські вінки, хлопці збирають хмиз та сухі гілки дерев. Від променів Сонця запалюється Купальське вогнище. Чоловіки «виготовляють» Купала і Морену, «одягають» їх. Чути сміх, жарти.  Хлопці відволікаються від своїх обов’язків і бігають в Тетерів купатися. З’являються місцеві жителі, зав’язується розмова. Люди цікавляться святом Купала, значенням «жертовника», «Мага Врат». Розпитують, хто такий Купала, Морена, про значення «дерева життя», «високих вогнів».

Продовжую спілкуватись з керівником громади Богданом  :

-   Громада Рідної Української Національної Віри (РУНВіри) «Оріяни» зареєстрована в 2004 році. Ідейною основою рідновірів  є вчення Лева Силенка про єдиного і всюдисущого Бога українців, ім’я якому - Дажбог. Дажбог -  головний в Пантеоні Богів стародавньої язичницької віри українців. «Язичники» - значить язик, мова, мова роду, племені, мова народу, - це слово не має і не несе в собі негативного змісту.

Учитель Лев Силенко  стверджує, що «…Бог кожному народові дав талант мати свою рідну віру, своє рідне розуміння Бога, свою культуру (обрядність), свою мораль (звичаєвість). Жодний народ не має права своєю свідомістю поневолювати свідомість іншого народу. Ніяка релігія не має права домінувати над іншою релігією. Протилежності в розумінні Бога лише звеличують духовне життя людства. Бог один, а релігій багато тому, що є багато неодинакових розумінь Бога».

   -  А яке у вас ставлення до християнства, інших релігій?

Здивовано почув:

- Наше ставлення до інших релігій можна висловити словам

             В житті я власний принцип маю,

                    На ньому твердо і стою.

                   Я кожну віру поважаю

                   Але сповідую свою.

 

- Пане Богдане, а чому ви святкуєте Купала 21 червня, а не 7 липня, як християни?

-  Дата 21червня  визначена самим Дажбогом. Людина, перенісши свято на 7 липня, втрутилась у справи Господні, спотворила його суть. Це неприпустимо, гріховно. 

...Ми повертаємось на свято. Горить Купальське вогнище. Чекають своєї участі Морена, Купала. Прикрашено «Дерево життя», «Мага Врата», «Високі Вогні». Уже облаштований жертовник -  стіл, на якому стоїть Трисуття, в чаші - Вода з Дніпра, в іншій - Земля з Трипілля. Горить свіча. На вишитому рушнику лежить Святе Письмо «Мага Віра» - Вчення про РУНВіру, хлібина, у невеликій вазі - сім житніх колосків.

Настає урочиста мить. Присутні стоять навколо Купальського вогню обличчям до жертовника. Розпочинається свято молитвою до Дажбога. Серед цілковитої тиші, яку порушує лише шепіт листя,  лунають  натхненні слова:

      -Дажбоже, Ти Святий Дух Народу мого.

       Ти єдиний, моя віра в Тебе єдина.

       Ти Могутній, моя віра в Тебе могутня.

       Ти Безсмертний, мій Народ безсмертний!...

Такі, здавалось, прості і знайомі слова в цю мить набувають особливого значення,  легко лягають на душу.

      - Дажбоже, люблю Тебе, щоб в моєму Народі була любов.

Обожнюю Тебе, щоб мій Народ мав Рідну Віру,

       Обороняю Тебе, щоб мій Народ мав волю.

       Ти і я - Одна сутність Духа і Тіла,

       Ти і я - Одне Минуле, Сучасне й Майбутнє.

            Слава Тобі, Дажбоже наш!

   Після молитви, яку присутні повторювали за рунтатом, усі проходять через «Мага Врата», «Високі Вогні» - ряд рівних сухих гілок, що горять, закопані в землю. Затим усі учасники дійства направляються до Купала і Морени й підпалюють солому, з якої виготовлені. Відомий дослідник A.C. Килимник пише:

«... жартуючи та пісенно перекликаючись з дівчатами, хлопці роблять хлоп’ячу подобу з соломи і називають цю подобу Купалом. Це велика лялька у ріст людини. Зроблена вона з соломи, їй надягають штани, сорочку, бриля. Дівчата роблять Морену. Це також постать у ріст людини, але вже жіночої статі».

... На нашому святі вогонь швидко спалив Купала і Морену, а з ними згоріли і їхні негативні якості. Молодь стрибає через священне вогнище, очищаючись від зла та демонструючи сміливість, відвагу, молодечу вдачу,

Містерія продовжується. Учасники свята оточують прикрашене «Дерево Життя», утворюючи коло, що рухається «за сонцем». Лунають пісні, веселощі, проголошується слава Дажбогові, Дажбожій Україні.

...Надходить запрошення до святкового столу. Куховари встигли приготувати обід.  Великою родиною учасники свята збираються за символічним столом, на якому основною стравою є каша і куліш. Рунтато Лелека проголошує молитву - подяку Дажбогові за його дари, які стоять на столі. Вином (даром матері-землі), наповнюється велика чаша, яка  передається один - одному «по-колу», як символ єдності, символ єдинаня , символ побратимства. Усі споживають їжу, висловлюючи слова подяки кухарям. За столом панує атмосфера радості, молодості, взаємоповаги і усвідомлення значимості цієї миті, що єднає усіх присутніх з далекими Предками, які святкували це ж свято тисячу років тому. Лунають слова подяки Дажбогові за спожиту їжу, а Рунтато Лелека оголошує про подальший хід свята.

З нагоди дня Купала окремі побратими та посестри висловили бажання обрядово прийняти посвяту в Рідну Віру. Звучать слова клятви:

     - Свідомо приймаю Рідну Віру і беру собі ім’я Предків Рідних - Волелюб, Зоряна, …Зореслав, Лада, Вогнедар, Богодар.

Присутні заворожено спостерігають за дійством; стоять перед жертовником молоді, зрілі, в літах...  Їх єднає Дух Предків і Рідна Віра.

Маленьке Трисуття Дажбоже на ланцюжку опускається в чашу з Дніпровою Водою, торкається Трипільської Землі, обпалюється полум’ям Купальського багаття. Посвячений в Рідну Віру символічно омиває лице і груди  Дніпровою Водою, розтирає в долонях Трипільську Землю, цілує Трисуття що на ланцюжку, одягає його на себе. В цю мить знову згадую свого діда, маму, їхні розповіді про Купала  Я роблю крок до жертовника, кладу руку на Святе Письмо «Мага Віра» і промовляю:

-  свідомо приймаю Рідну Віру і беру собі ім’я  Предків Рідних - Мирослав.

...Сонце ховається за дерева. Вечоріє.  Хлопці весело, зі сміхом та жартами  запалюють деревяне колесо і пускають з гори. Присутні з вигуками та посмішками на обличчі захоплено спостерігають за вогняним колом, що котиться вниз.

  Направляємось до Тетерева. Дівчата знімають з голови вінки і прилаштовують запалені свічі, пускають на воду. Усі тихо спостерігаюь за рухом вінків, що пливуть у далечінь. Чарівність видовища заворожує. Починаю глибше усвідомлювати вічність цього свята, яке не витравили з пам’яті мого народу ні час, ні вороги.

А над Україною линуть слова: «Слава Дажбогу! Слава Дажбожій Україні!»

 

                                                     Мирослав (Григорій Юшкевич)

  

                                                     21 червня 2013 р. с. Дениші.

                                                     Купальська ніч

 

 

                                                                                                                                  

Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.
Комментариев: 1
SlavaNibiru
1 Слава Нибиру (SlavaNibiru)   • 17:16:13, 02 Сентября 2014 [Материал]

Дажбог Єдиний і Силенко пророк Його!!!


Объявления:

Читайте ЖЖ.инфо