Круїзне (2.5). Мертве море. Ейн-Бокек.

 Так, Мертве море хоч і називається "море", але на кораблі до нього допливсти проблематично буде. Тому корабель заякорився в Ашдоді, звідки до міста Ейн-Бокек, де знаходяться готелі ізраїльського узбережжя Мертвого моря, їхати приблизно півтори години на машині (автобусом, мабуть, дві). Причому спочатку проїзжаєш зелену ідилію: зелені поля, пагорби вкриті лісом, плантації цитрусових. А потім зелені і поселень стає все менше і менше, і поступово пустелі все більше і більше. І вже бачиш якісь бедуїни щось там копирасаються, верблюди ходять просто собі вздовж дороги.

 Мертве море, як відомо-найглибше місце на поверхні Землі, і під'їзжаючи до нього на серпантині, що спускається, на скелях через інтервали великі позначки: 100 метрів на рівнем моря, 0, -100, -200, -300, -400 метрів- вже нижче рівня моря. І кругом пустеля така глиниста, і жара, лише декілька дерев тут і там- точно як з картинок про пустелю. 

І ось спустившись серпантином до узбережжя, раптом - тому що над Мертвим морем стоїть мариво і далеко не видно, що там- потрапляєш в оазис. Приблизно кілометрів 5 вздовж дороги великі і маленькі готелі, пальми, газони, магазини. І з однієї сторони- пустельні гори, з іншої-Мертве море.

 Звичайно, я читав і бачив відео, що в ньому з-за солоності можна лежати на поверхні води- та все одно реальність перевершила очікування. Потихеньку заходиш, заходиш в воду, думаєш, що зараз тебе буде сіль щипати, але цього не відбувається. А потім ноги трошки піджав- і бумц! як поплавок бовтаєшся на поверхні)). Відчуття класні, я не можу ні з чим зрівняти, реально можна вертикально ходити в воді! До речі, спеціально для людей похилого віку і хворих зроблені спеціальні доріжки з перилами, що заходять в воду.  І що цікаво-все узбережжя загального користування. Тобто готелі підходять майже до води, мають свою відведену територію, але сам пляж не відогорожений і можна ходити, заходити в воду і лежати на лежаках де завгодно. 

 В тому закладі, де ми були, можна було взяти денний абонемент з їжею, і більшість відвідувачів- т.зв. наші, може місцеві, а може туристи.Говірка така, на письмі важко передати, але ви розумієте :
- Ну шьто, вы уже идьоте кушать?- Ай, сичас, ещё немножко по воде по хожу- и можьна идти. 

 І тиша надо водою- ні вітра, ні пташок, ні громкої музики з готелів. Тому розмову можна почути метрів за 50. 

Коли виходиш з води, то все рівно очікуєш що зараз при +38 тіло почне покриватися соляною коркою-але ні, шкіра  як маслянистою стає. "Грязи Мертвого моря" можна купити в місцевих магазинах щось буквально за пару доларів, але добувають їх в іншому місці- дно моря де ми були вкрите піском, причому він кольору як золото. 

 Взагалі, враження дуже позитивні залишилися, і бажання повернутися.