Парад бабла, машин, годинників і меблів

Саша БОРОВИК

Мене ніхто не переконає в тому, що задеклароване «майно» не вкрадене. В Україні ніколи не було економічних можливостей чесно заробити великі гроші – це закрита країна, без ринку землі і капіталу, зі старою економікою, з обмеженим доступом на закордонні ринки і праці, і капіталу, з високими податками і з низькою купівельною спроможністю розореного населення. Висока бюрократизація і економічний рекет.

З цим усім в країні ніколи не було вільного ринку економічних можливостей. Заробити гроші в таких умовах можна лише при збереженні монополії обмеженого кола осіб, їхнього доступу та активності на ринку і захисту виключно їхньої власності. А також при криміналізації їхнього бізнесу – його зрощення з організованою злочинністю.

Це те, що законодавці і уряду робили протягом 25 років – вони заробляли самі зі своїми сім'ями, але не давали заробити іншим. Вони зберігали «ренту», на якій наживалися їхні клани. Такі як Аваков і Порошенко могли заробити за межами державної служби тільки граючи в цю «гру», а перебуваючи на держслужбі, вони підтримували цю систему, за якої чесно заробити було і залишається неможливим.

Я в житті бачив багато багатих людей. Свого часу я жив у місті Вудсайд, в Силіконовій Долині в Каліфорнії, де найвища в США концентрація мільйонерів на одного жителя. Я ніколи не бачив такого параду бабла, машин, годинників, шуб і меблів. В переважній більшості за цим в Україні стоїть корупція, і просто несмак і жадібність.

Світ давно дивиться на свій телефон або комп'ютер щоб дізнатися час – предмети розкошу не в моді. Приватні картини дарують міським музеям. Захід допоміг українцям змусити свої пост-савдепівські «еліти» відкрити свої карти на частину свого багатства.

Питання тепер в тому, що українці з цим зроблять – знайдуть спосіб відправити всю цю богадільню на звалище історії, або знову залишать ще одну революцію незавершеною?