Живий Журнал
 
ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Игорь Иваницкий

Гриби і журналістика

Автор: Іваницький Ігор Миколайович, 03.11.2008, 15:59:52
Автор Игорь Иваницкий

Игорь Иваницкий

все статьи автора

Як позначився небувалий врожай грибів на “свободі слова” по-житомирськи? Що таке “журналістська етика” і з якими грибочками її краще вживати? Саме такі питання все частіше спадають на думку при ознайомленні з деякими публікаціями в масс-медіа, зокрема житомирських.

Власне кажучи, не так вже й добре вродили ті гриби – це якщо брати до уваги лише їстивні. Разом із тим, грибників у лісі не меншає – кошики повні, а що в тих кошиках...
Не інакше як впливом галюциногенів, що їх вміщують ті грибочки, які зазвичай нормальна людина в їжу вживати не стане, останнім часом можна пояснити переважну більшість “коментарів” та “дискусій”, що додаються до тих або інших інформаційних повідомлень “пересічними читачами” інтернет-ресурсів. Певно, що виключно “ідучи назустріч побажанням трудящих” деякі автори таких повідомлень також почали вдаватися до використання аналогічного допінгу – щоб, так би мовити – бути зрозумілішими відповідній аудиторії.

Саме один з таких витворів галюциногенного деліріуму і став поштовхом до бесіди головного редактора “КРОК Радіо” Ігоря Іваницького з Іриною Синявською – головою громадського об’єднання “Житомирська ініціатива” і людиною безумовно компетентною в питаннях, що розглядатимуться нижче. Почути точку зору Ірини Максимівни кожен бажаючий може за цим посиланням. Наразі ж я... просто наведу свій особистий коментар.

Отже.

В середу, 29-го жовтня, мені нарешті відкрився таємний зміст безглуздих на перший погляд натяків попередніх двох днів, зокрема – в’їдливий сарказм, що натяки ці супроводжував. І дійсно – натякали ж переважно ті, хто вже кілька років поспіль даремно намагається відшукати компромат на вашого покірного слугу, а тут – ось воно: публікація на сайті “Скандальний Житомир” (з числа тих, що останнім часом розплодилися як... вибори ж бо у нас – як Новий рік, от і намагаються свої п’ять копійок... урвати, дарма що ні розуму, ні талану). Підзаголовок публікації “Корабль и крысы” (дивною логікою матеріал, викладений українською... майже українською, супроводжується підзаголовком на російській) вже “задає тон”. З посиланням на “джерело у прес-службі міської організації БЮТ” (ще одна дурниця – прес-служби зазвичай для того й існують, щоб публічно проголошувати офіційну інформацію відповідної структури), розповідається про переговори керівника цієї організації Олега Черпицького “щодо отримання прохідного місця у виборчому списку блоку столичного мера Леоніда Черновецького”. Три абзаци “вумних” припущень і характеристик – то вже звичайна піар-жуйка, здатна хіба що нудьгу нагнати.

А от четвертий абзац – саме він викликав у мене, не стану приховувати – глибоке обурення, бо ж не лише безперечно наносить шкоду моїй репутації (а я, як відомо, репутацією своєю переймаюся не на жарт), але й уявляє собою унікальну маячню – чотири свідомо брехливі твердження, що їх дозволив собі автор матеріалу – в одному реченні з двох десятків слів. А саме:
Відомо, що на Житомирщині навколо “Льоні-Космосу” вже гуртуються екс-депутат міської ради Житомира Ігор Іваницький (“регіонал”) та неодноразовий учасник мерських перегонів Юрій Бобер.

Насамперед насмілюся нагадати деяким псевдо-журналістам, що термін “відомо” використовується до інформації, підтвердженої фактами. В іншому випадку адекватна людина вдається до термінів “можливо”, “ходять чутки” тощо. Я, наприклад, можу собі дозволити припущення – з посиланням на отриману від місцевого двірника інформацію, - стосовно того, що “Скандальний Житомир” створено, утримується і редагується особами, які зазвичай надають платні послуги нетрадиційної сексуальної орієнтації (у пасивній ролі). Припущення. Говорити ж про “відомо” я мав би право, лише скориставшись такими послугами (не приведи боже) або “маючи на підхваті” менш за мене гидливого свідка...

То що ж “відомо” авторам згаданої публікації? Відомо, що Іваницького Ігоря Миколайовича нещодавно відкликано зі складу Житомирської міської ради п’ятого скликання, тобто, за тверезою логікою (не отруєною галюциногенами рослинного походження) – не може не бути відомо про причини такого відкликання, зокрема й про те, що імярек ще в грудні 2006-го склав повноваження голови і залишив фракцію Партії регіонів у міськраді, а з 4-го квітня цього року – вже навіть не є членом цієї ОПГ ( http://zhitomir.info/news_16949.html ). Натомість автор має нахабство обізвати І.М.Іваницького “регіоналом”... грибочки? чи таки свідома інсинуація?

В той же час автору “відомо”, що згаданий “екс-депутат” вже десь “гуртується”... навіть у коментарях до оригінальної публікації знайшлася адекватна особа, яка, на мій погляд – більш ніж вдало сформулювала свій подив від прочитаного: “де Іваницький, а де Черновецький?”

Дарма, брехати – не копати, тому й ентузіазму у автора – на трьох... вірніше – на чотирьох, на чотири, тобто, брехні за раз...

Абстрактно я розумію, що як людина публічна – вимушений “наростити шкіру” і “не звертати увагу” – в лайні, яке може безкарно вилити на будь кого черговий анонім, дефіциту не спостерігається. Але є речі, які інакше як особисту образу сприйняти неможливо. Не можу не погодитися з тими, хто вже зробив мені зауваження – дійсно, я занадто емоційно відреагував в коментарях до публікації, але ж... записати мене в одну команду з Юрієм Бобром?...

Я здогадуюсь, від кого тягнуться ці наклепи – але за руку не зловив. Істоти ті ж самі, що останніми місяцями так само анонімно дозволяли собі не менш брудні висловлювання на адресу мою і моєї родини... не зловив, бо анонімні вони. Як і у цьому випадку. В телефонній бесіді журналіст, що редагує згаданий ресурс, підтвердив: “Прийшли, принесли текст, заплатили – ми й розмістили”. Замовника називати відмовився – “журналістська етика”. Журналіст той прекрасно обізнаний щодо всіх перерахованих н’юансів, має номер мого телефона, бував і в редакції – що заважало хоча б уточнення зробити? Чи, коли мова йде про гроші – етика “вихідна”? До речі, як виявилося – жодних проблем з публікацією спростування немає... за гроші, звичайно. “Етика”...

Люди старшого покоління пам’ятають часи, за яких кожна друкарська машинка була на обліку, тому кожен автор усвідомлював свою відповідальність за кожне написане слово. Тоді ми вважали такий стан речей “обмеженням свободи слова”. Обмеження вже немає. Немає й відповідальності. Вірніше, закон таку відповідальність передбачає – але лише у відношенні до легальних масс-медіа. Тому й набули такої популярності різноманітні анонімні листівки – підписані неіснуючими “організаціями”, невідомого походження Інтернет-сайти з гордою назвою “інформаційні”, анонімні “обговорювання” на численних Інтернет-форумах тощо – ляпай що завгодно, будь яку маячню і дурість – все одно ніхто тебе не знає і шукати не стане.

Свобода слова давно вже перетворилася на свободу марнослів’я. І найгірше в цьому те, що спрацьовує, бо люди звикли вірити написаному – навіть написаному на паркані: “чого б про це писали, якби нічого за тим не було?” – традиційна реакція пересічного громадянина. Нехай він навіть сам знає достеменно, що “там – лише дрова”.

Тому, і лише тому, я пишу ці рядки. Прекрасно усвідомлюючи, скільки бруду буде вилито і у відповідь на них. Пишу, бо знаю – мало хто обтяжить себе прослуховуванням викладеного вище матеріалу – а саме там конкретні відповіді по суті згаданих питань. Певно, що й прочитає ці рядки до кінця небагато хто, ще менше – зрозуміють прочитане... для тих одиниць людей зі здоровим глуздом, що здатні чути ще когось, крім себе-улюблених, додам ще одну “дрібничку”.

Вибори. Саме вибори, які будуть чи ні – ще невідомо (а за ними вже й президентські, а там і місцеві) – ось саме у цьому мотиви і причини чергової хвилі активності політичних вонючок. Вибори – які у сьогоднішньому виразі є нічим іншим як грандіозним фарсом.

Саме про це йшлося в бесіді з Іриною Синявською. Про те, що людей свідомо підведено до межі, за якою настає зневіра і огида. Вже сьогодні численні соціальні опитування, не дивлячись на очевидно замовний їх характер, дають одну стабільну цифру – близько третини громадян України або не піде голосувати, або проголосує проти всіх.

І це – найгірший для залишків нашої держави варіант, – варіант, про який мріють об’єднані спільними мироїдськими інтересами проводарі так званих “партій”. Бо ж саме голоси тих, хто не проголосує, або проголосує проти всіх, або проголосує за якусь з декоративних “партій” – які й уві сні не бачать себе близько до прохідного бар’єру, - відповідно до чинного виборчого законодавства будуть зараховані тим, хто бар’єр цей перетне. “По-чесному” – кожній “політичній силі” пропорційно до її результату в їх – між собою, заліку. Чим більше вас буде таких, хто віддасть своє “волевиявлення” за порожнечу – тим краще для них, самі собі намалють, самі себе визнають “всенародно обраними” – і будуть панувати. Навік. Бо ніколи вже не вдасться виправити цієї помилки: самі собі й закони відповідно скоригують – щоб унебезпечитися на майбутнє від іллюзій “демократичного вибору”.

Не знаю, як ви, а ми – вся наша сім’я, таки що не мали наміру приймати участь у черговому позачерговому шоу пошитих у дурні. Не мали... а здоровий глузд примушує замислитися. Замислитися і шукати – шукати альтернативу, яка, з одного боку – не дасть їм знову вкрасти нашу волю, з іншого – буде відносно існуючих варіантів досить... безпечною. Як заявила пані Синявська у наведеному аудіоматеріалі: “дійсно, це може бути блок Черновецького, блок Віталія Клічка, блок Яценюка – будь-хто, хто не осоромив себе цирковими трюками під куполом Ради”, але: “ні БЮТ, ні “Наша Україна”, ні “Партія Регіонів”, ні, на превеликий жаль, блок Литвина, ні комуністи – не можуть розраховувати на нашу підтримку”.

І я особисто – згоден з такою позицією.

З маленьким уточненням: “ми” – це команда, в якій немає і не може бути одіозних фігур на кшталт тих, про кого йшлося в черговій маячні жертви зловживання отруйними грибами, маячні – яка й стала причиною цього мого виступу... певно що різкуватого, але... вже вибачте на слові.

Головний редактор “КРОК Радіо” (Житомир – 102,2МГц)
Іваницький Ігор Миколайович
03.11.2008р.

P.S. Варто зауважити, що адміністратором ЖЖ не вилучено зі статті жодного посилання на "сторонні" ресурси. Натомість адмін "Скандального Житомиру" все ж таки видалив з "обговорення" згаданого матеріалу посилання на цю мою публікацію... образився?
Автор: Іваницький Ігор Миколайович, редактор рубрики "Игорь Иваницкий" на ЖЖ.info http://krokradio.zt.ua
Игорь Иваницкий | 03.11.2008 | Переглядів: 8475
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Коментарів: 16
Konduktor
1 Vreditel (Konduktor)   • 18:50:04, 03.11.2008 [Материал]

статья супер!
PashaZT
2 Pavel (PashaZT)   • 19:42:55, 03.11.2008 [Материал]

Що "скандальний Житомир", що "Имидж Мастер" - одне й те саме)) пан Василевич вистьобується. А Ігор Іваницький, як завжди - в яблучко попав )))
Makedonskii
3 А.Ф. (Makedonskii)   • 13:41:35, 04.11.2008 [Материал]

...будь-хто, хто не осоромив себе цирковими трюками під куполом Ради...

те кто еще не осрамился, мечтают это сделать. Не видать никого даже за горизонтом. Так, отдельные личности, но не силы.

Даешь мажоритарку!!!


Ответ: Целиком согласен
Makedonskii
4 А.Ф. (Makedonskii)   • 13:42:27, 04.11.2008 [Материал]

В этом городе есть неангажированные газеты?
Ответ: Это крайне дорого стоит. И - нерентабельно.
Гильденстерн
5 Гильденстерн (Гильденстерн)   • 22:28:33, 04.11.2008 [Материал]

1. Синявская крайне глупая женщина. Хорошенько проварилась в политических кругах, завела знакомства и способна решать вопросы, но глупа абсолютно. И если она из Киева притарабанит кого-то в Житомир - еще раз докажет этот тезис.
2. Это насколько ж плотно должен быть заполнен мозг исключительно баблищем чтобы еще до перевыборов раздвигать ягодицы перед Космическим блоком? Не пускайте этого мудилу и близко к Житомиру! Для придурка-кокаинщика люди - просто скот, как этого можно не понимать?
3
> , це може бути блок Черновецького, блок Віталія Клічка, блок Яценюка – будь-хто, хто не осоромив себе цирковими трюками під куполом Ради”, але: “ні БЮТ, ні “Наша Україна”, ні “Партія Регіонів”, ні, на превеликий жаль, блок Литвина, ні комуністи – не можуть розраховувати на нашу підтримку” - Очередное доказательство ее абсолютной глупости. Разве это еще кому-то непоонятно? Демократия - не продукт, не результат, это услуга. Подумайте хотя бы об этом.. возьмем очень узко. ПО вашему могут ли 5 украинцев договориться о чем-либо однозначно? Четтверо? Трое? Двое? Мелкие партии уже никогда не доберутся до уровня теперешних монстров с их цирковыми представлениями. Просто рано или поздно останется одна-две партии, которым уже нечего будет дерибанить, они просто могут получать власть по очереди - вот единственный вариант для ураины. А пузатая мелочь вроде Космоса, Кличко и прочие всегда будут провоцировать скандалы и говнище.
Ответ: Трудно не согласиться с Вами по сути п.3. Вместе с тем, Вы существующее положение вещей полагаете безальтернативным. Я же считаю, что сейчас не так важно - что противопоставить грядущей тоталитаризации, сколько - пытаться противостоять. Не просто, согласен. Но и позиция "не тратьте куме сили, спускайтеся на дно"... в конце концов - у нас есть дети.
Гильденстерн
6 Гильденстерн (Гильденстерн)   • 12:03:58, 05.11.2008 [Материал]

> Но и позиция "не тратьте куме сили, спускайтеся на дно"... в конце концов - у нас есть дети

Все значительно проще. Нужно всячески стягивать и сливать электорат одной из сильнейших партий, лучше имхо ПР, нацисты надоели. Тем самым можно ускорить процесс монополизации политического олимпа.


Ответ: Вы меня провоцируете? smile
Только не ПР - поверьте человеку, знающему эту структуру изнутри - и не только на местном уровне. Это... жо... жах. Или Вы полагаете, что я просто так - после всего, пережитого в 2004/05-м, - ушел от них?
ПР - грандиознейшее кидалово в "современной истории". Вот так.
Гильденстерн
7 Гильденстерн (Гильденстерн)   • 17:57:18, 05.11.2008 [Материал]

Ну а кто в укрполитике для людей? Никто. Бесконечные поиски правды так и останутся бесконечными. Лучшее что мы можем получить - спокойные условия жизни и развития. Возможно это только при биполярной системе или однопартийной. Когда такая партия или две захватят и поделят абсолютно все, только тогда можно рассчитывать на то что и людям наконец что-то да достанется, поскольку борьба перейдет из конкретной в идеологическую, т.е. теоретическую Это простой ответ на сложный вопрос но, тем не менее.
Есть конечно и другой выход - создайте свою партию и надейтесь что хоть бог и коварен но существует. Потому что кроме него эту ситуацию может "разрулить" только время и естественный отбор.
Ответ: При однопартийной - согласен. И пример, когда одна "руководящая и направляющая" фактически представляла собой структуру государственного управления - весьма поучителен.
А вот двухпартийность - это и есть ширма для локализованного в пределах олигархической верхушки бесконечного процесса перераспределения (что, к слову, мы наблюдаем на протяжении нескольких лет). О каких "спокойных условиях жизни и развития" может идти речь в такой ситуации? "И вечный бой"...
Гильденстерн
8 Гильденстерн (Гильденстерн)   • 17:59:16, 05.11.2008 [Материал]

Кстати меня жутко прет идея что Президентом моей страны может стать немного выживший из ума, но признаный в мире гольфист. Почему нет? Чем он хуже саксофониста? Лучше нациста и истерички - это точно.
Ответ: И вот тут Ваша логика дает сбой - именно однозначностью окончательного выбора. Ибо найдется достаточно таких, кто предпочтет гольфисту пчеловода, или боксера, или любителя на БТРе покататься, или даже "крайне глупую женщину" - и их тоже "прет"... опять неоднозначность, и никуда Вы от неё не уйдете.
Makedonskii
9 А.Ф. (Makedonskii)   • 23:24:23, 05.11.2008 [Материал]

А меня не прет, что на манеже все те же. Никакой конкуренции внутри партий и альтернативы гольфисту и истеричке.
Гильденстерн
10 Гильденстерн (Гильденстерн)   • 00:09:28, 06.11.2008 [Материал]

Им и не нужно искать альтернативу. Нету альтернативы. Все. Да, пытались построить че-то круче чем у всех, пыхтели десять лет, боролись, сражались, может пора уже понять в чем фокус? Ведь не развивали, не выращивали, не строили, только искусство покупки-продажи изучили досконально. А дальше что? Так и тыкаться в новых "незаангажованых" и детям завещать мытарство и перевыборы?
Ответ: Альтернатива есть - отказ от диктата политизированных групп. Как совершенно верно замечено в №3 - мажоритарка, т.е. - персонифицированная ответственность власти. Иное дело, что сами эти группы власть не отдадут, в смысле "по-доброму" не отдадут. По плохому - не отнять, не те времена и нравы. Но, кроме вульгарного отбора, существуют и иные способы... smile
1-10 11-16