Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Понедельник, 17 Января 2022    13:12:18
Живой Журнал » Статьи » Пресс-релизы, Житомир, Украина » Газета FRESH

Житомирский Спилберг

Сьогодні під прицілом опинився найкращий учень самого Спілберга, автор власних відеороликів, житомирська зірка у світі кіно – сам Дмитро Голумбевський. Цей хлопець полюбляє сміятися й смішити, бути в кадрі й бути автором цих кадрів. Хлопець, якого характеризують «я завжди з собою беру відеокамеру», адже без неї його уявити важко. Неймовірно талановитий, харизматичний і цікавий Дімка. Поспілкуйтеся з ним і переконаєтеся в цьому.

ПІБ: Голумбевський Дмитро Ігорович

Дата народження: 13 січня 1991 рік

Улюблений фільм: «Володар перснів»

Режисер: Пітер Джексон, Крістофер Нолан

Кредо: «Після поганого повинно бути щось хороше!»

Марка камери: Canon550d

– Як сталося, що ти зараз оператор і режисер?

Дмитро: Ця ідея спала мені на думку в 15 років. Ми з друзями дивилися «Володар перснів». Цей фільм настільки мене вразив, що я сказав собі: «Я теж хоче таке творити». Я загорівся цією думкою і почав втілювати її в реальність. Батьки купили відеокамеру, почав читати відповідну літературу і так закрутилося.

Ти закінчував курси з режисури, читаєш спеціальну літературу чи сам собі режисер?

Дмитро: Сам собі режисер, який читає спеціальну літературу. Я вважаю, щоб стати хорошим режисером, не обов’язково закінчувати курси. Для цього потрібен талант, хист і бачення кадру.

Чому наше ЖДУ ім. І. Франка? Там же не вчать режисурі. Невже професія редактора освітніх видань тобі потрібна?

Дмитро: Не те, щоб потрібно, але вже сталося. Режисурі там не вчать, але вчать багатьом іншим предметам, які мені вже знадобилися в житті. Я не шкодую, що вчусь тут. Я виношу звідти знання, а, головне, потрібні мені знання.

Отримуєш хороші оцінки за сесію. Невже насправді зубриш чи так ставлять, що ти Дімка Голумбевський і камеру маєш?

Дмитро: Ні, так не ставлять. На жаль. А як би хотілося. Це як фортуна посміхнеться: буває завалю сесію, а буває здам з легкістю і на 5.

Ти оператор і режисер. Що більше імпонує тобі?

Дмитро: Звісно, режисер. Це більш творча робота. Ти сам вирішуєш, з якого ракурсу знімати, як краще побудувати сюжет і як зробити вдалим кадр. До того ж ця робота пов’язана з людьми. Я спостерігаю за тим, як людина одягає маску і грає свою роль, і як вона її знімає і перевтілюється у зовсім іншу людину. Це дуже цікаво. Таким чином ти пізнаєш людину й особистість, а також частенько з цього можу вибудуватися в уяві новий сюжет. А оператор – це конкретна робота: включив камер, нажав recі знімай так, як сказав режисер. Чудово, коли оператор і режиcер розуміють один одного з пів слова, тому що саме від їх співпраці залежить майбутнє фільму.

 

 

Про що любиш знімати?

Дмитро: Зазвичай, сюжети про самотніх хлопців і дівчат. Сам не розумію, чому самі такі. Тим паче, що я не самотній. Та чомусь на цю тему виникає безліч ідей.

Знаю, що ти автор кількох короткометражних фільмів. Хто підкидує ідеї?

Дмитро: Мій мозок. Все-таки класно, коли він є і коли він працює. (Сміється, – ред.)  Також надихають фільми. З них ти можеш взяти епізод чи сюжетну лінію і розкрутити по-своєму. Ідея – це така річ, яка може виникнути навіть тоді, коли ти в супермаркеті купуєш ковбасу. Байц… і все. Є ідея, далі – втілення.

На студії Ц-ТВ працюєш і досі?

Дмитро: Зараз знімаю з колегами кілька проектів. Але працюю там тоді, коли просять.

Відомо, що ти «на вагу золота» в житомирському КВНі, адже часто знімаєш їм відеоролики. Починалося все з команди «Штука-Турка». Питання: хто кого…розкручував?

Дмитро: Не знаю. Напевно, один одного. Я допомагав їм, вони допомогли мені. Я не задумувався над цим питанням. Може і є чийсь вклад більшим, але чий?!

Але ж ти знімав ролики не тільки для них. Інші команди КВНу тобі платять за роботу?

Дмитро: Коли тільки починав знімати для кавеенщиків, то працював виключно на ентузіазмі. А зараз вже – ні. Навіщо працювати дарма? Звісно, якщо просять друзі, то безкоштовно. Адже друзів у біді не залишають і тим паче не стягують гроші. 

Існує конкуренція чи якась черга до тебе на зйомку?

Дмитро: Ні. Є народ, який хоче зніматися, але зараз часу обмаль.

Команда КВН «Колесо від трамвая» – це теж твій так званий проект?

Дмитро: Це наш проект. Проект усієї команди.

Ти граєш у КВН, щоб час кудись діти чи це твоє?

Дмитро: Спочатку час кудись діти. КВН навчив мене багатьох речей, а головне дав досвід. Там я познайомився з чудовими людьми, з якими продовжую співпрацювати. Не скажу, що КВН – це моє і це майбутнє, але КВН – це точно кльово.

Як ти суміщаєш камеру, навчання і КВН?

Дмитро: Мені поєднати ці три речі важко. Завжди чомусь ти більше приділяєш часу. Коли починаються зйомки нового відеоролика, то часу на КВН і тим паче на навчання залишається мало. Якщо йде чемпіонат із КВНу, то там, безсумнівно, часу на навчання не вистачає. А на камеру є лише тоді, коли потрібно знімати ролик на той же КВН.

 

 

Сняться тобі сни, коли Спілберг вітається з тобою і каже «Hello. Maybecoffee?»

Дмитро: Ні. Я просто зі Спілбергом спілкуюсь…

У тебе є його мобільний? Дай?!

Дмитро:Та не по мобільнику, а в скайпі.

Що серйозно?)

Дмитро: Хахахааа…жартую))

Мрієш про крісло режисера з підписом «Голумбевський»?

Дмитро: Звісно, про справжнє. Та в мене є таке крісло, тільки рибальське. Купив його в «Каравані» (інфо на правах реклами) і використовую як для режисера.

Ти ще й кльово фотографуєш. Скільки коштує фотосесія від самого Дмитра Голумбевського?

Дмитро: Та я цим професійно не займаюся. Коли виявляється багато вільної пам'яті на комп’ютері, то починаю фотографувати друзів. Пам'ять зменшується, гарних фото збільшується. І все. Зробити фото сесію я не зможу, але декілька вдалих знімків – залюбки.

Найкраща і найжахливіша твоя робота?

Дмитро: Досить критично ставлюсь до своїх робот, тому не можу виділити кращу й гіршу. Для мене всі вони десь по середині. Треба вчитися і вчитися, удосконалювати себе і свою майстерність.

Не секрет, як зачасту потраплять у шоу-біз. Щоб стати героїнею твого фільму такий варіант проходить?

Дмитро: Та ні. (Сміється, – ред.)

Чому ні?

Дмитро: Я завжди кажу всім, що так. Тільки через постіль. Посміємося ми з цього. А насправді все по іншому:  герої – мої знайомі.

Коли знімаєш чергову роботу, проходить повз гарна дівчина, оглядаєшся?

Дмитро: Звичайно.

А познайомитися зможеш? Наприклад, під приводом «Ви нам сподобалися. Не хотіли б зіграти роль у відеоролику?».

Дмитро: Познайомився б, чому ж ні?! І під таким приводом, до речі, знайомилися найчастіше. Тільки не подумайте, що я ловелас. Просто таким чином ми шукаємо актрис на роль. Всього-на-всього.  Бо, можливо, ця незнайома симпатична нам дівчина ще й хороша актриса. Треба ж перевірити.

Хто більше подобаються: блондинки чи брюнетки?

Дмитро: Та мені все одно на колір волосся. Якщо дівчина розумна і з нею можна пощебетати, то колір волосся ролі не грає. (Думаю, Діма знає, хто більше, але не признається. Може, це його таємниця, покрита мороком?!, – ред..)

Хотів би, щоб твоя дівчина була актрисою?

Дмитро: Моя дівчина і є актриса. Грає в нашому університетському театрі. І я пишаюся нею.

Який вид спорту дивишся?

Дмитро: Футбол.

Граєш у футбол?

Дмитро: Вже ні. Коли дивлюся футбол, то згадую свої дитячі роки: як ми з хлопцями з сусіднього двору м’яча ганяли, гра закінчувалася з рахунком 38:94, подерті коліна… Хороші були часи.

Що це в тебе «Вконтакті» купа сердечок на стіні? Для розрядки…

Дмитро: Не знаю. Хтось психанув. (Сміємося, – ред.)

Про що ти шкодуєш у своєму житті?

Дмитро: Шкодую про те, що витрачаю багато часу в пусту. Кожну хвилину потрібно використовувати з користю, а я цього не роблю і не можу змусити це робити. Може, це якась лінь?!

А чим пишаєшся?

Дмитро: Пишаюся своєю коханою дівчиною, бо вона в мене гарна й розумна. Словом, найкраща! (Дівчина Дмитра Аня вже давно поцупила його серце. Тому тут дівчатам нічого не світить, – ред.)

Наступна твоя робота яка і коли?

Дмитро: На днях виходить короткометражний ролик під назвою «D.I.D.»
(dissociativeidentitydisorder– роздвоєння особистості). У головній ролі мій друг. Очікуйте прем’єри на сторінках великого «Контакту».)

Найзаповітніша мрія?

Дмитро: Безсумнівно, Оскар. Для режисера це як стимул жити й творити.

          Ну що ж бажаємо успіху й натхнення. І надіємося, що в близькому майбутньому, я буду тим же журналістом, але який бере інтерв’ю у Дімки Голумбевського з Оскаром в руках!

          P. S. Але я впевнена, що Діма – це саме та зірка, яка не гасне!

 

Кадри з відеороликів

 

 

«Anastasia`s Birthday»

 

 

«D. I. D.»


Фотороботи Дмитра

 

 

 

 

Автор: Газета FRESH http://www.fresh.biz.ua/Article.aspx?id=65
Житомир | 26 Июля 2010 | Просмотров: 2769
Комментариев: 0

Обратите внимание:


Читайте ЖЖ.инфо