Студенты житомирского университета заставили преподавателей... роздеться

Сталося це під час студентсько-викладацького КВН у гуртожитку № 4. Оголошення про гру одразу викликало справжній ажіотаж, адже такого двобою не пам’ятає ніхто навіть із старожилів гуртожитку.

 

 

Позмагатися прийшли команда студентів 21-ї групи філологічного факультету «Не простенькі штучки» та збірна викладачів «Шпальта + квамперфекти». До складу останньої увійшли педагоги кафедри української мови і редагування та основ журналістики. Інші кафедри не змогли «вилізти зі своїх печер» на змагання.

Судило команди компетентне журі – двоє викладачів та стільки ж студентів. Організатором заходу виступив своєрідний викладацько-студентський дует – енергійний викладач Валентина Титаренко та студент-жартівник Віктор Мельниченко.

Команда «Не простенькі штучки» першою представила візитку. Вона запевнила, що навіть через 50 років після закінчення університету не забуде історичної граматики. Цікаво, що у візитці команди викладачів був епізод, який присутні охрестили як «50 років до того». Ще команда «Шпальта + квамперфекти» просто «порвала» зал своїм виходом на «Титаніку» та староукраїнською мовою із паралельним перекладом на сучасну.

 

Під час домашнього завдання з’ясувалося: представники обох команд щодня ідуть на пари як на свято, з надією – раптом збудеться це свято. Виступи «Шпальта + квамперфекти» були настільки ефектними, що зал навіть скандував прізвища молодих викладачів. Особливо тоді, коли Андрій Близнюк, Віктор Мойсієнко та Сергій Сербін до пояса роздягнені обігрували сценку «рейд у гуртожитку».
Розминка довела: як не крути, а викладачі все одно кращі за молодих енергійних студентів. А музичний конкурс двобою засвідчив, що вокальні дані в учасників КВНу такі, що позаздрив би і сам пан Поплавський.

Інтрига залишалася до останніх секунд гри. Перемога – кубок вічного студента – дістається команді «Шпальта + квамперфекти». Викладачі зізнались, що боялись виходити проти студентів і вручили їм солодкий приз. А спудеї у відповідь сказали: «Головне, що ми просто друзі, друзі назавжди!»