Сьогодні: Сб, 27.04.2024 04:01:19
| ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Александр Коцюбко |
Козацькій організації «Поліська Січ» 30 років
Автор: , 11.10.2021, 14:55:55
|
Александр Коцюбковсе статьи автора |
14 жовтня християни східного обряду з любов’ю і шаною святкують Покрову Пресвятої Богородиці. Особливою повагою це свято користувалось у козаків. Думаю, що не відкрию у цій царині щось нове, проте дозволю собі зробити невеличкий екскурс в історію.
За часів СРСР релігійні свята взагалі не були в повазі. Адже за вченням «великого Лєніна» релігія була «опіумом для народа». Я не буду тут згадувати усі зруйновані Церкви і її розстріляних служителів. Починаючи з гласності і перебудови ми почали відновлювати свою історичну свідомість. У 1999 році Президент України Л.Кучма своїм Указом офіційно визнав 14 жовтня – Днем Покрови Божої Матері і святом Українського козацтва.
Але цьому передували інші події, народ не міг чекати подачок від влади, або чекати, коли вона стане українською. 1990 року політичні і громадські організації України, які стояли на державницьких позиціях, почали підготовку до гідної зустрічі 500-річчя від дня заснування Запорізького козацтва. Після святкування, національно-свідомими житомирянами було обговорено питання створення козацького осередку в Житомирі. Її Ініціаторами були: голова Крайового Народного Руху Святослав Васильчук, завідуючий юридичним відділом міської ради Володимир Гарбуз, письменник Олександр Швед, викладач культучилища Валерій Березівський, студент Ігор Клименко. Було вирішено 14 жовтня 1990 року на Козацьку Покрову провести установчі збори-мітинг, по створенню Житомирської козацької організації. Провели це дійство у с.Кодня на місці символічної могили страчених гайдамак, і відповідно й назвали товариство «Козацько – гайдамацький кіш». Першим отаманом Коша було обрано В.Березівського. Затим прийшли реєстрації, перереєстрації, вибори, перевибори і перейменування. З ростом чисельності і авторитету у 1995 році ми зареєструвались, як «Житомирське Крайове козацьке товариство «Поліська січ», яке протягом 20 років очолював Анатолій Шевчук, генерал-осавул УК. За його отаманства було споруджено два знакових постаменти нашим Гетьманам – Івану Виговському і Івану Самойловичу, за інше, як кажуть, й споминать годі. Потім пішли Закони, які заборонили громадським організаціям приймати участь у виборах, потім реєструватись як неприбуткові, потім як нові громадські організації і тепер ми «Громадська організація « Крайове козацьке товариство Житомирське «Поліська січ».
Окремо хочу згадати великий вклад в зростання авторитету і становлення козацького руху на Житомирщині таких відомих людей, як Лушкін Володимир Андрійович, генерал-отаман УК, який займав високі державні посади, Левицький Анатолій Володимирович – екс-голова правління «Житомиробленерго», генерал-осавул УК, за його часу діяв відомий в Україні і за її межами козацький духовий оркестр «Енергія».
З обранням Президентом В.Ющенка у житті відродженого козацтва теж були вагомі зміни. 21 січня 2005 року козаки обрали його своїм Гетьманом, при ньому і при обласних адміністраціях були створені координаційні ради з питань козацтва, які виконували консультативно-дорадчі функції, з дотичних до них питань.
З початком агресії Росії проти України козаки приймали активну участь у чергуванні на блокпостах при в’їзді і виїзді з Житомира та інших населених пунктів області. Саме в цей час Президентом України П.Порошенком було відмінено святкування Дня захисника України 23 лютого, і перенесено на 14 жовтня, а з 2015 року, як державне свято оголошено вихідним днем. Окремо хочу сказати, що зараз в наших лавах багато козаків - учасників АТО і ООС. Серед них наш теперішній отаман Олександр Коцюбко, генерал-осавул УК і його бойові побратими Олег Чистяков б-н «Айдар», Олександр Юрчук б-н «Полісся», Дмитро Черепанський і Андрій Горбачук б-н «Дук» (Правий сектор) , Клименко Олександр -в/ч А08.07, хімполк, Ольховський Радіон Геннадійович– 95 бригада, Горбачук Андрій - 54 окремий розвід батальйон та інші,
Багато хороших слів можна сказати і про волонтерів, (що також є віхою нашого часу), які займалися постачанням нашим бійцям, всього необхідного. І це не тільки предмети побуту і споживання. Поставляли запчастини, обладнання, предмети захисту, без яких неможливе виконання бойових завдань. Я назву декілька прізвищ – Альона Матвійчук –чотири рази доставляла вантажі на передову, Микола Міскевич- за волонтерську діяльність нагороджений Міністром оборони України.
Новий виклик людській спільноті кинув вірус «Ковід-19». І тут козаки не були осторонь : поставляли в лікарні функціональні ліжка для тяжкохворих, захисні маски і халати, надавали посильну матеріальну допомогу. Я не можу перерахувати усіх, але декого назву : грамотами облдержадміністрації і обласної ради нагороджені - С.І.Гнатчук, С.А.Ходоровський, В.Г.Пасічник, подякою Баранівської райради і РДА Л.І.Гавіцький.
За 30 років зроблено багато, усього у статті не перерахуєш. Це проведення козацьких заходів, виступи у навчальних закладах, перед учнями і студентами, участь у громадських акціях і будівництві Церкви на Польовій, популяризація здорового способу життя та інше. А тому пам’ятаймо –« Козацькому роду – нема переводу», поки є козаки, буде й Україна!
У видавництві «Рута» вийшла книга генерал-хорунжого Українського Козацтва В. Криижанівського «Честь і Віра», в якій докладно описана тридцятирічна історія Козацького Товариства «Поліська Січ» . Книга формату А4 дуже цікава, друк кольоровий. Вартість книги 380 грн. Презентація книги відбудеться 14 жовтня 2021 року о 12-00 гордині по вул. Старовільська, 2 у м. Житомирі. Придбати книгу можна зателефонувавши (0412) 47-40-67
За часів СРСР релігійні свята взагалі не були в повазі. Адже за вченням «великого Лєніна» релігія була «опіумом для народа». Я не буду тут згадувати усі зруйновані Церкви і її розстріляних служителів. Починаючи з гласності і перебудови ми почали відновлювати свою історичну свідомість. У 1999 році Президент України Л.Кучма своїм Указом офіційно визнав 14 жовтня – Днем Покрови Божої Матері і святом Українського козацтва.
Але цьому передували інші події, народ не міг чекати подачок від влади, або чекати, коли вона стане українською. 1990 року політичні і громадські організації України, які стояли на державницьких позиціях, почали підготовку до гідної зустрічі 500-річчя від дня заснування Запорізького козацтва. Після святкування, національно-свідомими житомирянами було обговорено питання створення козацького осередку в Житомирі. Її Ініціаторами були: голова Крайового Народного Руху Святослав Васильчук, завідуючий юридичним відділом міської ради Володимир Гарбуз, письменник Олександр Швед, викладач культучилища Валерій Березівський, студент Ігор Клименко. Було вирішено 14 жовтня 1990 року на Козацьку Покрову провести установчі збори-мітинг, по створенню Житомирської козацької організації. Провели це дійство у с.Кодня на місці символічної могили страчених гайдамак, і відповідно й назвали товариство «Козацько – гайдамацький кіш». Першим отаманом Коша було обрано В.Березівського. Затим прийшли реєстрації, перереєстрації, вибори, перевибори і перейменування. З ростом чисельності і авторитету у 1995 році ми зареєструвались, як «Житомирське Крайове козацьке товариство «Поліська січ», яке протягом 20 років очолював Анатолій Шевчук, генерал-осавул УК. За його отаманства було споруджено два знакових постаменти нашим Гетьманам – Івану Виговському і Івану Самойловичу, за інше, як кажуть, й споминать годі. Потім пішли Закони, які заборонили громадським організаціям приймати участь у виборах, потім реєструватись як неприбуткові, потім як нові громадські організації і тепер ми «Громадська організація « Крайове козацьке товариство Житомирське «Поліська січ».
Окремо хочу згадати великий вклад в зростання авторитету і становлення козацького руху на Житомирщині таких відомих людей, як Лушкін Володимир Андрійович, генерал-отаман УК, який займав високі державні посади, Левицький Анатолій Володимирович – екс-голова правління «Житомиробленерго», генерал-осавул УК, за його часу діяв відомий в Україні і за її межами козацький духовий оркестр «Енергія».
З обранням Президентом В.Ющенка у житті відродженого козацтва теж були вагомі зміни. 21 січня 2005 року козаки обрали його своїм Гетьманом, при ньому і при обласних адміністраціях були створені координаційні ради з питань козацтва, які виконували консультативно-дорадчі функції, з дотичних до них питань.
З початком агресії Росії проти України козаки приймали активну участь у чергуванні на блокпостах при в’їзді і виїзді з Житомира та інших населених пунктів області. Саме в цей час Президентом України П.Порошенком було відмінено святкування Дня захисника України 23 лютого, і перенесено на 14 жовтня, а з 2015 року, як державне свято оголошено вихідним днем. Окремо хочу сказати, що зараз в наших лавах багато козаків - учасників АТО і ООС. Серед них наш теперішній отаман Олександр Коцюбко, генерал-осавул УК і його бойові побратими Олег Чистяков б-н «Айдар», Олександр Юрчук б-н «Полісся», Дмитро Черепанський і Андрій Горбачук б-н «Дук» (Правий сектор) , Клименко Олександр -в/ч А08.07, хімполк, Ольховський Радіон Геннадійович– 95 бригада, Горбачук Андрій - 54 окремий розвід батальйон та інші,
Багато хороших слів можна сказати і про волонтерів, (що також є віхою нашого часу), які займалися постачанням нашим бійцям, всього необхідного. І це не тільки предмети побуту і споживання. Поставляли запчастини, обладнання, предмети захисту, без яких неможливе виконання бойових завдань. Я назву декілька прізвищ – Альона Матвійчук –чотири рази доставляла вантажі на передову, Микола Міскевич- за волонтерську діяльність нагороджений Міністром оборони України.
Новий виклик людській спільноті кинув вірус «Ковід-19». І тут козаки не були осторонь : поставляли в лікарні функціональні ліжка для тяжкохворих, захисні маски і халати, надавали посильну матеріальну допомогу. Я не можу перерахувати усіх, але декого назву : грамотами облдержадміністрації і обласної ради нагороджені - С.І.Гнатчук, С.А.Ходоровський, В.Г.Пасічник, подякою Баранівської райради і РДА Л.І.Гавіцький.
За 30 років зроблено багато, усього у статті не перерахуєш. Це проведення козацьких заходів, виступи у навчальних закладах, перед учнями і студентами, участь у громадських акціях і будівництві Церкви на Польовій, популяризація здорового способу життя та інше. А тому пам’ятаймо –« Козацькому роду – нема переводу», поки є козаки, буде й Україна!
У видавництві «Рута» вийшла книга генерал-хорунжого Українського Козацтва В. Криижанівського «Честь і Віра», в якій докладно описана тридцятирічна історія Козацького Товариства «Поліська Січ» . Книга формату А4 дуже цікава, друк кольоровий. Вартість книги 380 грн. Презентація книги відбудеться 14 жовтня 2021 року о 12-00 гордині по вул. Старовільська, 2 у м. Житомирі. Придбати книгу можна зателефонувавши (0412) 47-40-67
| З усім Козацьким товариством Крайовий отаман ГО «ККТЖ «Поліська Січ» Крайовий писар ГО «ККТЖ «Поліська Січ» |
генерал-осавул Українського козацтва Олександр КОЦЮБКО генерал-хорунжий Олег СОБКІВ |
Александр Коцюбко | 11.10.2021 | Переглядів: 3061
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Коментарів: 0