Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Воскресенье, 05 Декабря 2021    07:24:01
Житомир » Мой блог » pixar » 2021 » Ноябрь » 4
pixar Бігові пригоди в тумані - трейл

pixar


Оценка: 5.0/5 Голосов: 2

Бігові пригоди в тумані - трейл "Трипілля - "Шари Часу""

04 Ноября 2021, 08:44:26 2424 5.0 0

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА

— культура мідного віку (халколіту) і ранньої епохи етапу бронзи поширена на території України, Молдови та Румунії. Часто вживані назви —  трипільсько-кукутенська спільність, культура Трипілля-Кукутені. Відкрив В. Хвойка в кінці 19 століття поблизу села Трипілля на Київщині. Територія поширення трипільської культури — від лісостепового передгір’я Карпат до Середнього Подніпров’я.

Визачальна риса трипільської культури — особливий посуд, що поділявся на 2 групи: кухонний та столовий. Для столового характерна висока технологічна досконалість, а зі середнього періоду — розписний орнамент червоною, чорною та білою фарбами в різних поєднаннях. Кухонних посуд — гіршої якості, прикрашений прокресленим орнаментом і наліпами, часто у вигляді голівок бичків. Кераміка різних районів і навіть кожної трипільської общини відрізнялися між собою.

В кінці жовтня на мене знову очікувала цікава бігова подорож, а разом з нею і чергове знайомство з цікавими українським трейловим забігом. Цього разу свій вибір вирішив зупинити на селі Витачів та місцевому трейлі з досить цікавою назвою, а саме “Трипілля – “Шари Часу””. Трейловий забіг “Трипілля – “Шари Часу”” зацікавив мене ще в далекому 2019 році в першу чергу своєю назвою, тому як тільки побачив, що цього року на нього відкрилась реєстрація одразу вирішив на нього зареєструватись.

Реєстрація

При реєстрації на трейловий забіг “Трипілля – “Шари Часу”” учасники могли обрати одну з двох дистанцій 24 або 12 кілометрів.

Маршрут для дистанції в 24 кілометра складався з одного кола та набору висоти в 500 метрів, та проходив в основному по лісистій місцевості та склонах річки Дніпро звідки відкривались досить красиві краєвиди навкруги. Крім того на учасників очікує три КП, де вони можуть трішки відновити свої сили.

Біг

Чесно кажучи, коли реєструвався на трейловий забіг “Трипілля – “Шари Часу”” чогось особливого від нього не очікував. Це мала бути вже звична для мене легенька 24 кілометрова пробіжка осіннім лісом та навколишніми полями, де образно ти біжиш від однієї точки з написом “Старт” до іншої з написом “Фініш”, але вийшло, що цього разу трішки помилився. Але все по порядкові.

Цього разу бігова подорож розпочалась суботнього ранку біля метро Вирлиця, де на учасників трейлу очікував трансфер, який мав доправити їх до стартового містечка в селі Витачів, де на учасників очікували їх стартові пакети. Стартове містечко трейла зустріло учасників туманом, тому старт був перенесений на одну годину.

Саме ж цікаве, а саме старт трейлового забігу “Трипілля – “Шари Часу”” розпочиналась о 12 годині, після невеличкого брифінгу від організаторів, де розповідалось про особливості маршруту трейла та його маркування. З головних нюансів, можна сказати те, що на маршруті учасники зустрічають два види маркування, а саме помаранчеву та червону стрічку, та те, що учасники не можуть зарання ознайомитись з треком трейла. Старт для обох дистанцій (12 та 24 кілометри) був спільний.

Тому після старту учасники вирушили на зустріч біговим пригодам, які на них очікували в тумані. Перші декілька кілометрів нічим особливим не виділялись від інших трейлів, що я бігав раніше. Просто собі біжиш по лісі насолоджуючись при цьому навколишньою природою, а через декілька кілометрів на тебе чекає табличка з написом “Фініш”.

І це напевне трішки розслабило, бо перші пригоди розпочались через 5 кілометрів після старту. Коли мені назустріч вибігла група бігунів, що казала, що далі розмітки немає і треба розвертатись, тут тяжко передати моє здивування, це тільки 5 кілометр і 300 – 400 метрів назад було маркування, а я вже встиг побігти не туди. Звісно трішки було досадно з цього приводу, що трейл тільки розпочався, а ти вже встиг заблукати, але осінній різнокольоровий ліс, красиві вигляди на річку Дніпро, що далі супроводжували бігунів додавали трішки позитиву в цій ситуації.

Тому далі приходилось бути більш уважнішим і придивлятися до розмітки. Особливо уважним приходилось бути, коли два кольори розмітки (помаранчевий і червоний) збігались в одній точці, тут вже приходилось відкривати трекер і дивитись по якій далі бігти і чи випадково тут ти не пробігав.

Друга цікава частина пригод цього дня для мене розпочалась десь після 10 милі, коли вибігав з повороту умудрився звернути не туди. А саме веселе розпочалось на 13 милі, коли я майже дістався третього КП, яке мало розміщуватись десь за перехрестям, але цих перехресть виявилось декілька підряд. Тому поблукавши на там деякий час та не знайшовши КП (хоча я навіть не впевнений чи там його шукав) вирішив, що прийшов час рухадись до “Фінішу”. Дорога ж до нього знову проходила осіннім лісом та склонами з яких відкривався красивий вигляд на річку Дніпро, що додавало позитиву в цій трейловій історії. А через 3 години та 34 хвилини та залишених позаду 30 кілометрів, мені все таки вдалось побачити напис “Фінішу”.

Враження

Після трейлового забігу “Трипілля – “Шари Часу”” у мене залишилось багато позитивних вражень в першу чергу через те, що організатори під час нього запропонували деяку оригінальність, маршрут мав дві розмітки, що інколи запутувало та головне учасники не знали як він йде. І це його виділяло з поміж інших подібних трейлів, де учасникам пропонується просто пробігти з пункту “А” в пункт “Б” по повністю маркованій трасі. Скажімо так дана концепція, ще не досить якісно відпрацьована, але трейлу “Трипілля – “Шари Часу”” є що цікавого запропонувати любителям побігати по осіньому лісі.

Що ж стосується мене, то участь в трейлі “Трипілля – “Шари Часу”” дозволила мені перевірити себе на уважність під час бігу. Але головне, що мені вдалось під час трейлу, це те як я буду реагувати на ситуацію, коли збиваюсь з маршруту та починається перед істеричний стан (особливо, коли ти третій раз губишся) і які при цьому будуть твої дії піддатись істериці чи знайти самий оптимальний варіант (для мене це було “забити” на пошук третього КП, виходити на розмітку і рухатись до фінішу). І скажим так, краще для мене набути такий досвід в околицях Витачева, чим десь у горах чи пустелі.

Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.

Блоги на эту тему:
Комментариев: 0


Объявления:

Читайте ЖЖ.инфо