Живий Журнал
 
ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Олена Галагуза

Плакати хочеться

Автор: Олена Галагуза, 30.05.2010, 15:46:50
Автор Олена Галагуза

Олена Галагуза

все статьи автора

Днями друг С. (за що йому дуже вдячна smile) подарував мені унікальну книгу Ліни Костенко «Берестечко».

Цей історичний роман перевиданий не так давно геніальна поетеса презентувала особисто, що спонукає до роздумів.

Справа в тім, що Костенко - не публічна людина, уникала будь-яких контактів, надто із пресою. А тут - суспільний вибух.

Важко переоцінити появу і прекрасної книги, майстерно зробленої у видавництві «Либідь».

Розглядаючи розкішно оформлений твір, не можна не було перечитати його ще раз. І ще раз замислитися, наскільки правдивими і вчасними є слова поетеси. Хоч і стосуються вони тих давніх часів Богдана Хмельницького.

Я всі книги читаю із олівцем. Ці фрагменти, які подаю, вразили найбільше. Деякі рядки не могли не викликати сліз.

«Бо хто б там що про волю не курникав,

Свою темноту називавши сном,

Бува народ маленький, а - великий.

А ми давно розбовтані багном». 

«Ото мій край, ото - під нагаями!

Ото вони, трикляті, а то - ми.

І доки править панство з холуями,

Добра не буде людям і з людьми.»

«Всі люблять Польщу в гонорі і славі.

Всяк московіт Московію трубить.

Лиш нам чомусь відмовлено у праві

Свою вітчизну над усе любить.»

«Отак воно і йдеться до руїни.

Отак ми й загрузаємо в убозтво.

Є боротьба за долю України.

Все інше - то велике мискоборство.»

«Не звикли думать, звикли говорити.

Кричати звикли - «слава» та «ганьба».

Злиденний дух, прикутий до корита,

Лише ногами правду розгріба.»

«Сусід північний хижий і великий.

Дрімучий злидень, любить не своє.

Колись у греків Янус був дволикий.

А в цих орел двоглавий. Заклює.»

«Вже допекли нас до живої рани.

Деруть податки з поля, двору, стріх.

Цькують людей. Здають в оренди храми.

І мову нашу мають для зловтіх.»

Попри переважно песимістичні роздуми гетьман змалював і любовні епізоди свого життя: зраду дружини, одруження із значно молодшою, але вірною Ганною.

Хмельницький, як і всі ми, має свої слабкості. Одна з них, що цікаво, є кавою. Її вшановує окремо:

«Не переслідують мене

Видіння літ моєї слави.

Хіба що, може, трохи кави.»

«Берестечко» вчить сприймати невдачі як поштовх до дій: «Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку.»

Я переконана, що поява роману зараз є не випадковою. Як і те, що авторка вирішила вийти на люди і сказати своє слова усім байдужим і небайдужим.

Певно, якби наші політики і чиновники прочитали бодай один вірш Костенко, поводилися інакше… 
Автор: Олена Галагуза, редактор рубрики "Олена Галагуза" на ЖЖ.info
Олена Галагуза | 30.05.2010 | Переглядів: 8961 | Галагуза
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.

Читайте також на цю тему:

Коментарів: 1
Ofelia
1 Irina (Ofelia)   • 11:59:01, 01.06.2010 [Материал]

Дуже люблю Костенко...
На жаль, її, як і багатьох, оцінять по праву лише нащадки - не сучасники...