Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Вторник, 25 Января 2022    10:34:15
Живой Журнал » Статьи » Житомир, Украина » Сергій Роздум, 20 хвилин

Вадим Каганов создал в Житомире класс футбола

Нещодавно в Житомирі, в 14 школі, було відкрито перший в Україні спеціалізований кабінет по футболу. Окрім звичайних занять діти спецкласу двічі на день тренуються і беруть участь у футбольних змаганнях як в Житомирі, так і за його межами.


Ініціатором створення цього кабінету став київський спортивний клуб „Легіон ХХІ”. Його прихід в наше місто викликав багато різних розмов. Щоб розставити всі крапки над і, газета „20хвилин” вирішила поспілкуватись із почесним президентом клубу Вадимом Феліксовичем Кагановим.

Вадиме Феліксовичу, чому саме Житомир, 14 школа і футбол?

Все дуже просто. Це моя рідна школа, в якій я навчався 10 років. Ще в дев’ять років батьки привели мене на "Спартак". Я випускник футбольної школи СДЮШОР. Моїм тренером був Ростислав Михайлович Гордєєв. І саме йому належала ідея створення першого спецкласу з футболу, в якому я також у свій час навчався 5 років.

Розкажіть трохи про той клас.

Ініціатором його створення був мій тренер Ростислав Михайлович. Тоді більшість команди, яку він тренував, навчалась у тій же 14 школі. Півкласу просто перевели з інших класів, іншу половину – з різних шкіл Житомира. У нас було два тренування. Перше тривало годину і починалось в 7.30 ранку. Потім, після всіх уроків ми їхали на "Спартак".




Такий графік не заважав навчанню і успішності?

Хто хотів навчатись – тому не заважало. І, відповідно, навпаки.

Яка доля першого спецкласу?

В 90-му році ми закінчили школу. Більше наборів не було. Якщо ж говорити про спортивну кар’єру, то єдиний вихованець, який чогось досягнув – Соболевський Руслан - багаторічний капітан житомирскього „Полісся”, один із кращих футболістів Житомира. Одиниці продовжили футбольну і спортивну кар’єру. Інших життя розкидало. Просто часи тоді були надзвичайно важкі і питання стояло про виживання. Мабуть, тоді було трохи не до футболу.

Ви продовжували грати?

Після школи я вступив на економічний факультет (Національного економічного Університету) в Києві і переїхав до столиці. Грав за збірну університету, виступав на першостях Києва, на першостях України серед вузів. Але на 3-4 курсі отримав травму і років на 10 забув, що таке футбол. А потім настав такий період в житті, коли футбол мені почав снитись. Вирішив, що прийшов час повертатись. Повернувся до гри і зрозумів, що це моє. Спочатку виступав на різних комерційних турнірах Києва (2001-2002 роки). Потім мені прийшла думка створити громадську організацію, яка б об’єднувала однодумців. Щоб команда була не на одну гру, не на сезон, а постійною. Так виник спортивний клуб „Легіон ХХІ”.

Тобто ідея створення клубу належить вам?

Так, звісно. Я його заснував і зареєстрував. Офіційно СК „Легіон ХХІ” був зареєстрований ще 6 червня 2004 року.

А що означає назва клубу?

В останній час в Житомирі багато перекручувань. Називають і просто „Легіон” і "Легіон ХХІ століття", але все це неправильно. Ми СК „Легіон ХХІ”, тобто просто двадцять один без будь-яких приставок. Цифра присвячена ХХІ римському легіону, який є, якщо згадати історію, одним із найбільш згадуваних і відомих легіонів стародавнього Риму, що вирізнявся відвагою в бою. Звідси й наша назва.

Чим клуб займався після створення?

Спочатку в нас було два види діяльності – футбол і фехтування. Останнє – ветеранське. Причому в 2005 році на базі клубу була створена ветеранська збірна України, яка брала участь в Чемпіонаті світу серед ветеранів в Тулузі. Але все ж футбол взяв своє і починаючи з того ж таки 2005 року ми займаємось лише футболом.

І наскільки успішно?

Спочатку ми брали участь в любительських комерційних турнірах. Досягли непоганих успіхів. Через деякий час ми перейшли до професіонального футболу - наша команда заявилась в першість України з футзалу (друга ліга). Граємо також в чемпіонаті Києва з футболу.

На сьогодні скільки команд входять до складу СК „Легіон ХХІ”?

В складі клубу грають дві ветеранські команди, футзальна команда, футбольна команда, що приймає участь в першості Житомира та команда дітей 1996 року народження.

Ви вже близько 20 років живете і працюєте в Києві. Чому вирішили повернутись в Житомир і створити тут спецклас?

Це моє рідне місто і я вже давно планував щось тут організувати. А в травні минулого року помер мій тренер Ростислав Михайлович Гордєєв. Це остаточно змусило мене реалізувати свої проекти в пам’ять про тренера. Хоча коли я з ідеєю спецкласу звернувся до президента федерації футболу Києва, він порекомендував мені ряд шкіл в Києві, де таке можна було зробити. Але я як людина, що виросла в Житомирі і вчилась в 14 школі, не міг зробити цей клас десь в іншому місті.

Як сприйняло ваші ідеї керівництво школи?

Дуже позитивно. Ми звернулись із пропозицією до директора, Олени Юріївни Шадурської і вона погодилась. І вже десь з весни цього року ми почали роботи зі створення і облаштування спецкласу і кабінету футболу.

Хто вам допомагав у цьому?

Я все робив за власні кошти – і кабінет, і меморіальну дошку. Все фінансування, потрібне для підтримки і розвитку спецкласу, – це також мої гроші. Не бачив сенсу до когось звертатись по допомогу. Навіть не пробував.

А міська влада як поставилась до таких ініціатив?

Міська влада надала нам усі необхідні дозволи та погодження для організації спеціалізованого класу та встановлення меморіальної дошки.

Спілкувались з мером?

Мера я бачив всього двічі. Перший раз – коли приходив розповідати про відкриття спецкласу. Другий раз – 1 вересня вже безпосередньо на відкритті.

Цікавитесь політикою?

Політика мене не цікавить взагалі. Ні в Києві, ні в Житомирі я цим не займався і не планую. В мене зовсім інші цілі. Не підтримую ніяких політичних партій і вони так само не мають до нас жодного відношення.

Як тоді ставитесь до звинувачень на свою адресу? Що вся ваша діяльність в Житомирі – це передвиборча акція.

Абсолютно спокійно. Це все нісенітниця і абсолютно безпідставно. Але я не збираюсь нікому нічого доказувати. Є ще таке поняття, як заздрість і, мабуть, деяким людям стало цікаво порахувати чужі гроші.

Повернемось до футболу. Ви казали, що лише одиниці з тих, хто навчався в першому спецкласі, лишились у спорті. Якось плануєте покращити ті „показники” зараз?

У нас немає мети зробити з наших учнів великих футболістів. Головне – щоб це були нормальні і здорові люди. Щоб батьки могли ними пишатись. Ми хочемо, щоб наші діти по закінченню школи могли адаптуватись в житті, хочемо забрати їх з вулиці. А якщо хтось з учнів дійсно захоче стати футболістом – ми також у цьому допоможемо. Якщо ми виростимо 2-3 зірки, це теж непогано.

Це в перспективі. Які плани на найближчий час?

Поки будемо тренуватись. Команда братиме участь у різних турнірах. До весни. А з нового сезону заявимо учнів у першості Києва і Житомира. Плюс будемо проводити майстер-класи. Вже був у нас Олег Саленко і Віктор Мороз. Є усна домовленість із Сергієм Ребровим, Андрієм Гусіним, Юрієм Калітвинцевим  та іншими. Окрім футболістів будуть обов’язково спортивні функціонери-чиновники, представники інших видів спорту. Діти мають спілкуватись із успішними і відомими людьми. Щоб бачити вживу приклади успіхів, бачити, що успіх – це реально.

Що ж, дякую вам за інтерв’ю і бажаю вам успіху у ваших починаннях.

Автор: Сергій Роздум, 20 хвилин http://20minut.ua/
Житомир | 30 Сентября 2009 | Просмотров: 11181 | футбол, Житомир
Комментариев: 0

Читайте также на эту тему:


Обратите внимание:


Читайте ЖЖ.инфо