Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Четверг, 02 Декабря 2021    06:56:03
Журнал » Статьи » Пресс-релизы, Житомир, Украина » Сергей Фещенко, газета Місто

Житомирский наркодиспансер - помощь или страдания?

КОЛИШНІХ АЛКОГОЛІКІВ, ЯК І НАРКОМАНІВ, - НЕ БУВАЄ...

- Такі слова мені періодично каже дружина, коли я починаю говорити про те, що зав'язав і мене вже не тягне до чарки. Ох і натерпілася вона від мене за всі ці роки! - розпочинає свою розповідь житомирянин Андрій (ім'я змінено - прим. авт.), який перебуває на обліку в житомирському облнаркодиспансері. Чоловік страждає від тяжкої алкогольної залежності. Останній рік він взяв себе у руки і відчайдушно намагається не пити. Його "суха" серія триває з листопада минулого року.

Андрій, як людина з чималою алкогольною "кар'єрою", вирішив поділитися власними спостереженнями з приводу того, з якими проблемами стикаються алкозалежні громадяни під час проходження курсу лікування.

СПОСІБ НЕ ПЕРЕДОЗУВАТИ "ЛІКИ" - НЕ ПРИЙМАТИ ЇХ ВЗАГАЛІ...

- Сьогодні я - військовий пенсіонер, маю непогану пенсію за вислугою років. У свій час виконував важливі завдання в Африці та інших регіонах світу. Свій алкогольний стаж розпочав, мабуть, ще у 4 роки, коли батько налив мені чарку алкоголю. 8-9-й клас школи - нас відвозили на збирання хмелю. Там після роботи з дядьками теж "по чуть-чуть" випивали. Алкоголь входить в твою душу непомітно, а тому неможливо вловити момент, коли він починає тобою керувати, коли ти вже без нього не можеш ступити і кроку. Після виходу на пенсію почав пити хаотично...Коли я входжу в запій - забуваю про все, про всі свої проблеми, негаразди. Наступає стадія якогось "пофігізму", який полегшує душевні страждання. Я розумію, що це не вирішує моїх проблем. Мабуть, я слабка людина... З роками по-філософськи почав ставитися до запоїв - назбираю грошей, десь закриюсь від людей і... на тиждень - в запій. Потім мене в неадекватному стані привозять в диспансер, де промивають шлунок, ставлять крапельниці, дають препарати.

МОЖНА ЗДУРІТИ ВІД ПОБАЧЕНОГО...

- Але найскладніше - вижити у палаті, - продовжує Андрій. - Передусім, психологічно складно перебувати у компанії неадекватних особистостей. Інколи страшні речі можна побачити... Атмосфера не сприяє психологічному відновленню, навпаки, заганяє у ще більшу депресію. Я хоч і сам не набагато кращий, але волію бути осторонь подібних компаній.

Зважаючи на непростий досвід перебування у лікарняному закладі відповідного типу, я звернувся в наркодиспансері до персоналу з питанням, чи можу я користуватися послугами лікаря-нарколога у приватному режимі. Щоб можна було у будь-який час доби зателефонувати своєму особистому наркологові і у приватному порядку отримати ту ж саму крапельницю, таблетки. І не потрапляти у ті хажливі умови наркодиспансеру...

Мені відповіли, що приватних наркологічних кабінетів у нашому місті немає. Деякі з лікарів-наркологів висловлювали бажання розпочати приватну практику, але наголошували на тому, що їм це не дають зробити з міркувань "конкуренції на ринку хворих". Іншими словами, приватні лікарі-наркологи забиратимуть пацієнтів, а отже і прибуток у державного наркодиспансеру, умови перебування у якому прийнятні не для кожного...

ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ ВІД НАРКОЛОГА СКЛАДНІШЕ, НІЖ КУПИТИ ГОРІЛКИ...

Та і отримати необхідну допомогу в наркодиспансері не завжди можна вчасно, оскільки прийомна працює цілодобово, а допомогу можна отримати тільки зранку, коли приходять лікарі. А що робити, якщо мені зле вночі? Вмирати? До того ж, підозрюю, що деякі з препаратів, за які ми платимо, повірте, немалі кошти, у кращому випадку, просто нешкідливі, оскільки вони абсолютно не знімають симптоми похмілля. Коли я був у Африці і там ввійшов у запій, мені лікарі поставили крапельницю, і я відчув, як по-справжньому діють ліки, і як мені стає легше. А те, що крапають нам в Україні, - не приносить полегшення для організму. Як страждав, так і страждаєш. Ну, можливо, відсотків 10 від того ефекту, який я відчув, коли мене лікували у Африці.

Вважаю, що держава дбає лише про тимчасову вигоду - заробити на горілці грошей у бюджет або ще кудись. А про майбутнє, про те, що ця горілка губить ціле покоління, вона не думає. І про теперішнє також не думає, оскільки звернутися до лікаря нарколога і отримати від нього швидку, кваліфіковану допомогу має бути так само просто, як і придбати пляшку горілки!

ЧУДОДІЙНОЇ ПІГУЛКИ НЕ ІСНУЄ!!!

Головний лікар обласного наркологічного диспансеру Вікентій Пінський, прочитавши вищенаведену розповідь свого анонімного пацієнта, неабияк обурився. На його тверде переконання, висловлені його підопічним спостереження щодо несвоєчасного та неякісного надання медичної допомоги та нібито жахливих умов перебування у стаціонарі є нічим іншим, як видумками хворої на алкоголізм людини. Мовляв, за 100 грамів він вам і не такого порозказує.

- У цьому випадку бачення алкозалежної людини не співпадаює із загальноприйнятими стандартами лікування, - говорить Вікентій Пінський. - Зрозуміло, що він воліє отримувати допомогу у приватному порядку або ж за місцем проживання. Йому здається, що так буде комфортніше і простіше отримати необхідний комплекс заходів, спрямованих на виведення зі стану глибокого запою.

Але ця людина не задумується над тим, що лікувати такі тяжкі стани "на дому" небезпечно для його ж життя! Він вважає, що, отримаши крапельницю, йому одразу стане легше. Можливо, й так. А якщо після тієї ж крапельниці йому стане зле? Хто його врятує? Хто проведе комплекс реанімаційних заходів? Ніхто! Він може вмерти. Саме тому виведення пацієнтів зі стану тяжких алкогольних запоїв у приватних умовах є недоцільним.

Сумний, але повчальний випадок трапився у Росії. Приватний лікар-нарколог прибув на виклик пацієнта, поставив йому крапельницю, після чого той заснув. Лікар сказав матері алкоголіка, що син проспиться і на ранок йому стане краще. Після цього він поїхав. До ранку пацієнт не дожив... Кого бідній матері винуватити у цій ситуації? Лікаря-нарколога чи себе за те, що не відвезла сина у наркологічний диспансер, де б йому надали усю необхідну у таких випадках допомогу? Для того, щоб вивести людину зі стану глибокого запою, потрібно мінімум 3 дні, пос¬тійно спостерігати за її станом та надавати оперативну адекватну допомогу у разі його погіршення.

З іншого боку, ваш співрозмовник каже неправду, звинувачуючи нас у нібито блокуванні отримання лікарями-наркологами приватної практики. Це нонсенс... Як обласний наркологічний диспансер на місцевому рівні може забороняти або ж перешкоджати приватній практиці лікарів-наркологів, якщо ліцензію на цю діяльність видає Міністерство охорони здоров'я України? Крім того, у нашому місті працюють як житомирські, так і заїжджі лікарі-наркологи, які здійснюють приватні сеанси. Це відомі прізвища, такі як Бурмака, Мужайло, Марков та інші.

Отож, вибір у алкозалежної людини завжди є, - продовжує головний лікар облнаркодиспансеру. - В обласному наркодиспансері діє денний стаціонар - хворий може прийти, отримати необхідну допомогу та поїхати додому. Ніхто тут нікого силоміць не тримає і не примушує витрачати гроші на ліки. До того ж, допомогу ми надаємо цілодобово, а не лише у денний час доби, оскільки у відділеннях постійно знаходиться черговий лікар.

Препарати, на якість яких скаржиться ваш інформатор, затверджені протоколами Міністерства охорони здоров'я, і їх закупка та подальше використання здійснюється під жорстким контролем відповідних служб. Якість ліків, умови їх зберігання та використання перевіряє обласна інспекція з контролю якості лікарських засобів.

Наскільки вони допомагають - питання інше... Зрозумійте, медицина ще не винайшла такого універсального чудодійного лікарського засобу, який за секунду знімав би усі болі, симптоми, ускладнення. Моя порада - не треба доводити себе до такого стану, щоб ставати пацієнтом наркодиспансеру. А щодо Африки... Якщо це навіть і правда, то треба зважати на те, що ваш співрозмовник тоді був молодшим, більш витривалим, з іншим станом печінки та інших органів. Можливо, саме тому йому й ставало краще. Сьогодні ж він розплачується за зруйноване горілкою здоров'я, і ніякі ліки йому одразу вже не допоможуть...
Автор: Сергей Фещенко, газета Місто
Житомир | 29 Мая 2010 | Просмотров: 22731 | украина, Житомир
Комментариев: 0

Читайте также на эту тему:


Обратите внимание:


Читайте ЖЖ.инфо