У Житомирі студентська республіка?

Нічна “туса”
З погляду неупередженого спостерігача Студреспубліка у тому вигляді, у якому вона проводилась усі 10 років, викликає подвійні почуття. З одного боку – це унікальний захід, де у одному просторі й часі збирається чи не вся активна житомирська молодь. Але тут же виникає питання: для чого? Змістовного дозвілля організатори запропонувати так і не змогли. Дійсно, завжди було видовище у вигляді якоїсь зірки та інших сценічних постановок. Однак, є й інша сторона медалі, точніше – проблема.

Не продумана програма. Незайнятість більшості часу учасників призводила до того, що Студентська республіка перетворювалась на місце для грандіозної пиятики та наслідків, з нею пов’язаних. Житомирський міський голова Віра Шелудченко під час розгляду даного питання окремо наголосила на необхідності заборони реалізації алкогольних напоїв на території Студентської республіки. Однак, це кардинально справу не змінило. Така ситуація несе певну загрозу як проекту зокрема, так і молодіжному середовищу міста загалом. 

Гості
У молодіжному середовищі неодноразово виникали дорікання організаторам з приводу музичних гостей. Звичайно, важко підібрати кожному музику “до смаку, до кольору”, але, на думку автора, рівень гуртів “Бі-2” чи “Ляпіс Трубецькой”, які грають свою музику, явно різниться від “фанєрок” йолок чи потапів з настями.
 Це навіть спровокувало активістів однієї з націоналістичних організацій Житомира закидати цьогорічних гостей яйцями. Про доцільність такого кроку можна, звичайно, сперечатись. Однак, це чи не єдиний вихід для молоді, можливий у ситуації, коли власне українська (у всіх сенсах цього слова) культура знаходиться мало не в підпіллі.

Позитив
Були і позитивні моменти. Традиційно милував око конкурс “Міс студентської республіки”, ну, а хлопці змагались як у “Містері”, так і у пляжних видах спорту. Вперше за історію житомирської Студреспубліки була спроба організації інтелектуальної частини. Але, якщо квест ще більш-менш провели, то “Брейн-ринг” та інтелектуально-психологічна гра “Мафія” (які планувались) так і залишились стандартом всеукраїнської Студреспубліки, та, на жаль, не житомирської. Аналогічно, як і турнір “Парламентські дебати”, лабораторія гуманітарних технологій та справжні вибори (а не їх імітація) – це те, що кожного року втрачає житомирська молодь. Окрім того, всі вищеперераховані речі входять до змагальної частини всеукраїнського мультифестивалю “Студентська республіка”, який є однією із знакових подій у молодіжній політиці держави (“Всеукраїнська студентська республіка: ні хвилини спокою, ні хвилини сну, ні хвилини навіть подумати про це…” “До ладу!”, № 8, Вересень, 2007 р.). 

Слово меру!
Організаційні негаразди турбують також і новообраного мера студентської республіки Олексія Кубракова, який в коментарі нашому виданню зазначив: “Житомирська студентська республіка, на жаль, проходить не так, як в інших областях. Це не нагадує окреме студентське місто. Більшість фестивалів відбуваються просто для “галочки”. Саме тому ми хотіли б змінити формат, щоб житомиряни побачили студентську республіку такою, якою вона має бути”.

Ще одним важливим елементом розуміння ситуації є те, що юридичні власники проекту та бренду “Студентська республіка” – Народно-демократична ліга молоді – фактично усунені від організації фестивалю у Житомирі. За словами голови обласної організації НДЛМ Віталія Тимощука: “Переговори і пропозиції змінити формат не подіяли. У нас залишився лише один шлях захисту своїх законних прав – судовий”.

Три крапки…
На превеликий жаль, на сьогоднішній день фестиваль “Студентська республіка” під загрозою. Під загрозою він через нерозуміння, що проект має розвиватись, враховуючи попередній, як позитивний, так і негативний досвід. Молодіжне і студентське середовище міста має право сьогодні вимагати більшого і мати більше. Ми того варті!


Влад Пучич, "До ладу!", № 6(16)