«Повернення» екс-губернатора Житомирщини Сергія Рижука. Ексклюзивне інтерв’ю!

 «Партія регіонів»

«20»: Ви шкодували, що стали членом «Партії регіонів»?

Передбачити такий розвиток подій, мабуть, нікому не дано. Я не можу шкодувати. І не збираюся перед кимось відмиватися, оскільки не відчуваю себе забрудненим.

Коли я був безпартійним, до мене приїхала група житомирських активістів(тепер я вже знаю, що їх організувала Тетяна Іваницька), які вмовляли мене влитися в ряди «Партії регіонів» з однією метою: щоб в область не прийшов споглядач і не розгромив бізнес, як це відбувалося у більшості областей.

Я уважно прочитав програму «Партії регіонів», і, як на мене, це була ідеальна програма з точки зору того, що регіонам хочуть дати політичну, економічну та соціальну свободу. Ця програма співпадала з тим, що мені хотілося зробити для свого регіону.

«20»: У світлі останніх подій як Ви ставитеся до того, що окремі члени «Партії регіонів» передчасно йдуть із життя?

Як і кожна людина, яка знає ціну життя, знає, які це несе страждання для родини та близьких, ставлюся вкрай негативно. Я не буду розповсюджуватися, чи це відстрілюють політиків, моїх учорашніх колег. Влада на 100 % знає, хто це. І якщо це продовжиться, то Європа до нас охолоне.

Не приховуватиму й те, що до мене приїжджають мої друзі і радять ховатися. Стосунки з Януковичем та Азаровим

«20»: Які у Вас були стосунки з Віктором Януковичем та Миколою Азаровим?

У Віктора Януковича є дуже приємна риса: він може вислухати співрозмовника. Я більше ста хвилин розповідав Президенту, що і як треба зробити, щоб ми, реалізуючи програми «Партії регіонів», вирівнювали економічний потенціал 27 регіонів. Бо він настільки пропорційний, що цей соціальний взрив, який ми спостерігали на Майдані, був би і без Януковича.

Микола Азаров приїжджав до мене радитися – інкогніто й часто. Микола Янович – це людина, яку я поважав і поважаю дотепер. По-перше, він професіонал. По-друге, він робив максимально все, щоб пом’якшити свавілля в сім’ї. Він справді хотів змін. Перші два роки, поки сини й пасинки не прийшли до влади і не обставили Азарова, усе було добре. Сьогодні я не підтримую з ними стосунки.

Економіка й теперішня влада

«20»: Чим сьогодні, на Вашу думку, займається влада?

На превеликий жаль, я не відчуваю, що влада хоч на хвилину займається економікою. Я поважаю діючого Президента, ми зустрічалися багато разів, ще коли я був міністром.

Сьогоднішня влада займається монетарною політикою. Але ж первинне – економіка, монета–вторинне.

Тисячу разів ми можемо ненавидіти Путіна,та якщо ми мали 60 % ринку, то я як економіст, господарник, міністр, губернатор знаю, чого це вартує.

Я не можу спокійно сприймати те, що сьогодні у четвертому кварталі на 26,02 % знизився експорт до Європи. І з жахом сприймаю, коли нам виділяють кредити, а товарообіг згортається.

Екс-мер Дебой та хто наступний мер

«20»: На Вашу думку, чи законно зняли з посади мера В. Дебоя? Чи спілкуєтеся Ви з ним?

Час від часу ми телефонуємо один одному, щоб привітати зі святами. Не більше.

Як на мене, даремно його звільнили. Він і сам погодився, що це законно. Проте на користь це пішло громаді чи ні – уже справа інша.

«20»:Яке Ваше ставлення до нього як до особистості?

Він насправді як людина та як керівник дуже важкий. Він складно сприймав пропозиції зі сторони та чомусь не зумів налагодити ділові, людські контакти з депутатським корпусом. Хоча Володимир Дебой уміє працювати і він хороший організатор.

«20»: Кого б Ви хотіли бачити у кріслі мера?

Мені важко відповісти на це питання.

«20»: Як Ви можете оцінити роботу Цимбалюк та Сухомлина?

Чесно кажучи, я думав, що буде гірше.

У мене немає добрих чи негативних прикладів стосовно їхньої діяльності. Підтримують вони жевріючий стан економіки й житлово-комунального господарства – тай добре. Своїми повноваженнями та фінансовими можливостями вони більше й не зможуть.

Робота губернатора та спокуса збагачення

«20»: Як Ви оцінюєте роботу нинішнього губернатора?

Добре те, що він старається пізнати свою посаду. За його ініціативи у нас відбулися дві зустрічі, і я побачив, що Сергій Машковський хоче якомога швидше відповідати своїми діями відповідно до вимог, обов’язків і функцій голови ОДА.

Мені було приємно почути від нього, що я завжди буду бажаним співрозмовником і гостем в адміністрації.

Правда й те, чи був би я на місці Машковського, чи хтось ще, оскільки сьогодні настільки складна ситуація, що важливо втримати те, що маємо. Я не особливо слідкую за діями, які здійснює адміністрація та мерія.

Проте аж за душу бере, як дізнався, що половина районів рік була без голів адміністрації. На мітингах на словах кажемо, що працюємо заради людей, для людей, із людьми, а цим людям немає навіть до кого прийти поскаржитися чи поставити свої вимоги.

Я рекомендую нинішньому губернатору набрати професійні кадри. Я не бачу, що сьогодні вони у нього є. Та й не бачу, чи має він можливість їх підбирати. Зверху радять, знизу на нього тиснуть. Адміністрація – це не політична партія, це адміністративний господарський корпус, який має відповідати за сотні тисяч питань.

«20»: Ви, будучи головою ОДА, виконували всі зобов’язання, які на Вас покладалися?
Мені дуже легко працювалося губернатором, бо я не займався бізнесом. Не люблю ним займатися і навіть не вмію. Мене не навчили красти. Може це й звучить не коректно.

Я вже не хотів другий раз іти в губернатори. Це правда. Думав, завершу депутатську каденцію тай куплю маленького тракторця і буду займатися тим, чим, власне, займаюся сьогодні.

Коли я очолив адміністрацію,Житомирська область мала валовий регіональний продукт у рік 11 млрд грн. До прикладу,Донецька область виробляла 126 млрд грн. Такі диспропорції, на мою думку, і призвели до сепаратизму та війни.

За чотири роки вдалося більше ніж подвоїти економічний потенціал на базових принципах «Партії регіонів» – валовий продукт складав 23,5 млрд грн.

Багато чого не встиг зробити тільки тому, що обставини змушували займатися оперативними питаннями, а не конкретною перспективою області, про яку я мріяв, працював над нею, хотів зробити. Дуже шкодую, що мені не вдалося вирішити проблеми води для Житомира. По ТТУ також були плани на покращення.

Багато чого доводилося робити на прагматизмі, на великому бажанні, але не в системі. Сьогодні цієї системи немає.

«20»: Чи мали Ви спокусу збагачення на посту губернатора?

Я не хочу виглядати перед вами чистим та правильним. Я людина з усіма людськими вадами. Колись думав, що для мене краще, аніж Жигулі, немає. Проте коли я проїхався в іномарці, мені також захотілося собі таку придбати.

Коли я, розпродаючи бізнес, купив квартиру в Києві, то не пожалкував. 23 роки свого життя я віддав державі: був помічником Президента, заступником міністра, державним секретарем, міністром, депутатом двох скликань, двічі губернатором. Невже я міг за цей час достатньо не збагатитися?

«20»: Якою має бути заробітна плата голови ОДА?

У голови ОДА повинен бути авторитет. І настільки великий, щоб люди не цікавилися, яка в нього зарплата. І якщо він буде виконувати свої функції і йому дадуть це робити, то люди не будуть заглядати у кишеню губернатора.

Ранкова звичка – склянка води з медом

«20»: Яка Ваша ранкова звичка?
 

Прокинутися вранці, піти на кухню, налити склянку доброї прохолодної води, увімкнути телевізор, взяти повну чайну ложку меду зі своєї пасіки і випити. А потім до праці.

Ціна за досягнення – прокльони та зеленка

«20»: Яке Ваше ставлення до людей, які облили Вас зеленкою? Як вважаєте, яким був їхній мотив?

Я думаю, вони ж мене обливали не як людину, а як представника олігархічної влади. Ці люди не цікавилися економікою і тим, що мені вдалося зробити з моєю командою.

Зеленка – це дрібниця, порівняно з тим, як мене проклинали. Я не знаю, який був їхній мотив. Очевидно тому, що я губернатор, чи через те, що перед сесією вступив з ними в дискусію. Це ознака того, що чиновника не шанують.

Політичні амбіції

«20»: Які Ваші політичні амбіції?

У мене немає політичних амбіцій. Я не бачу сьогодні об’єктивної політичної сили, яка б насправді, а не заради «красного слівця», думала про державу, народ і запропонувала вихід із ситуації.

Я чекаю і сподіваюся, що з’явиться, а вона формується, я це вже бачу, із новими і не зовсім людьми політична сила лівого спрямування. Чим більше держава буде боротися проти комуністичної ідеології, тим швидше сформується лівий рух і тим більше людей туди піде, і тим більше буде неприємностей у теперішньої влади. Якщо така політична сила сформується, то прийде пора –і може я запропоную свою допомогу.

Сьогодні якщо я піду в будь-яку політичну силу, то своєю присутністю буду провокувати опонентів.

Якщо зумію, то свої амбіції залишу при собі. Нехай молодь іде. А як відчує, що їм не вистачає історичного чи економічного досвіду, то я проконсультую навіть тих, хто обливав мене зеленкою.


Тетяна Бєлобородова
Сергій Форест