Житомирський м’ясник

Телефонний дзвінок мамі: «Таня біля мене, Рома помирає»

  У перший святковий день Нового 2012 року, не доживши чотирьох з половиною місяців до віку Ісуса Христа, порубаний м’ясником, стікаючи кров’ю, у відділенні інтенсивної терапії (реанімації) лікарні №2 міста Житомира помер Роман Лозовий. До реанімації він потрапив о 21 годині, а пішов в інші світи о 21 годині 40 хвилин. Причиною смерті, згідно з висновком судово-медичної експертизи, стали тяжкі тілесні ушкодження, а саме різані і рубані рани голови, тулуба, рук, життєво важливих судин і артерій. Роман наказав довго жити мамі Галині Архипівні  і сестрі Валі.

У повному обсязі обставини загибелі молодого чоловіка з’ясувались лише згодом, під час проведення журналістського розслідування. Справа в тому, що міліційне слідство, не зваживши на акт експертизи, всупереч законодавству не визначило постраждалою стороною матір забитого хлопця, позбавивши її права на отримання інформації про злочин і ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Співробітники міліції поводили себе досить дивно, уникали зустрічі, затягували час і на всі питання родичів загиблого відповідали по телефону, що, мовляв, згодом про все повідомлять.

Відчувши недобре, мати забитого хлопця і його сестра звернулись до журналіста з проханням провести журналістське розслідування.

Так, крок за кроком, зустрічаючись із свідками, медичними працівниками та експертами, працівниками прокуратури і міліції, іншими людьми, встановлювались і документувались фактичні обставини загибелі Романа Лозового і деталі так званого слідства. По крихтах збиралась інформація, здійснювались деякі заходи по нейтралізації можливих зловживань з боку правоохоронців. Врешті-решт, деталі склалися у моторошний сюжет з безглуздої пьяної бійні, влаштованої м’ясником, безпорадності лікарів і міліційно-прокурорських фокусів.

Розслідування почалось з опитування Валерія, ще одного порубаного постраждалого, якому пощастило залишитись живим. Під час розмови з’ясувалось, що до трагічного фіналу призвела банальна  сварка сусідів. Валерій, який мешкає у приватному будинку,  1 січня разом із своїм сусідом Петром Раф…м поздоровлялись за пляшкою горілки у літній кухні. Раф…й запросив сусіда до своєї оселі, де за святковим столом вони продовжували зустрічати Новий рік. Раф...й поводив себе дещо зухвало, тому ще двоє знайомих, відаючи про його вдачу, тихцем повтікали з-за столу. Все було у межах пристойності, аж раптом здоровенному бугаю якась окрема маленька краплина алкоголю так вдарила у мозок, що гостинного хазяїна було вже не впізнати – матюкаючись, всіляко обзиваючи гостя, він випхав того з хати. А коли побачив, що дружина, проводжаючи Валерія, подала йому взуття, то взагалі озвірів.

Саме у той час, з подарунками для дітей, яких у Валерія двоє, до нього разом із своєю дівчиною Тетяною завітав друг Роман Лозовий, щоб разом, по – сімейному, святкувати Новий рік. Зустрівши біля будинку засмученого товариша, який повертався від сусіда та довідавшись, як його образили, Роман вирішив принаймі розібратись, за що того принизили та спробувати помирити сусідів.

Отак удвох і пішли, не відаючи, чим все може скінчитися. Для Романа це був його останній шлях. Хоча пізніше Валерій  розповідав, що знав про буйний характер здорованя Раф…го, особливо коли той перебував «під мухою» і внутрішній голос не радив йому продовжувати чоловічу розмову, тим паче, що Раф…й заробляв на життя рубанням на продаж свинячих туш і професійно володів сокирою і розділочним ножем. Але хто з нас прислуховується до самого себе…

Не встигли хлопці постукати до сусіда у вікно, як той вистрибнув з хати та відразу почав рубати.  Удари гострим предметом отримав Роман, потім Валерій, який втратив свідомість. Прийшовши до тями, ще встиг побачити, як м’ясник, тримаючи щось у руці, рубає Романа, а той закривається обома руками. Затикнувши рукою рану на голові, з якої півтораметровим фонтаном пульсувала кров, Валерій підхватив закривавленого Романа і вони, хитаючись і падаючи, майже наосліп посунули назад. Вдома дружина Валерія викликала міліцію, «Швидку» і обох поранених відвезли до лікарні, де Валеру лікарям вдалось врятувати, а Роман, втративши багато крові, яка дзюрчала звідусіль, а особливо з перерубаної артерії на лікті, від отриманих травм помер. Невиправдано довго порсались лікарі, оглядаючи пораненого та оформлюючи документи — Романа привезли в травмпункт о 19.30, а на третій поверх до реанімації перевели аж о 21 годині. І весь цей час він стікав кров'ю...

А що ж міліція? Прибувши на місце події, почала працювати оперативна група. Але потім, вже у відділку, старший співробітник, посилаючись на вказівку чи то прокурора, чи то свого керівника, чомусь наказав підлеглим: «Оформлюйте все як вбивство з необережності!». Чому? Валерій та родичі загиблого довідались, що кум близького друга рубаки Раф...го, керівний міліціонер Бовсуновський — ...аж сам начальник слідчого управління райвідділу міліції Богунського району Житомира! Мабуть, саме тому майже відразу після арешту вбивцю відпустили додому і наступним ранком він вже закидав снігом плями крові у своєму подвір’ї.

Напрямок, в якому працює слідство, згодом підтвердився – незважаючи на висновок судово-медичної експертизи, наданий міліціянтам 11 січня, у якому чорним по білому написано, що смерть Романа Лозового спричинили різані рани передпліч і голови, слідчий знову передав матеріали справи до бюро судмедекспертиз, намагаючись отримати інший висновок, у якому тяжкі ушкодження були б перекваліфіковані у легкі, в результаті чого вбивця відбувся б лише незначним переляком. Бажання змахлювати з’явилось у міліціянтів після того, як вони довідались, що небіжчик з дитинства страждав на захворювання крові, та після особистих дружніх і плідних контактів з Раф...м. Позиція слідства межує з ідиотизмом: якби вбивця знав про хворобу Романа, то не рубав би його. Це така ж дурня, як та, що, якби вбивця американського президента Кенеді знав, що він був без шолома на голові та бронежилета, то не стріляв би.

Ми побували у так званому «трупному відділі», знайшли і опитали судмедексперта з багаторічним стажем, який власноруч робив розтин і дослідження тіла Романа Лозового. Експерт лише підтвердив висновок про причину смерті і не дуже здивувався намаганням міліції його переробити.

Під час журналістського розслідування ми довідались, що матеріали з вимогою проведення додаткового комісійного медичного дослідження бюро судмедекспертиз отримало від міліції 30 січня. Чому ці дати так важливі? Тому, що коли їх порівняти, то вилазять зловживання. Тому, що свідчать і про інших перевертнів – з міської прокуратури! Справа в тому, що Валентина, сестра вбитого Романа, схвильована тим, що в міліції неможливо про щось довідатись, написала скаргу до обласної прокуратури, але отримала лише відписку про направлення скарги за належністю – до прокуратури міста. Довелось нам разом 8 лютого 2012 року навідатись до прокуратури Житомирської області та до прокуратури Житомира. (http://svoboda.zhitomir.ua/nash-arxiv/avtorskie-stati/prokurorskij-masturbator.html) І, о диво, в міській прокуратурі з’ясувалось, що відповідь Валентині вже давно (27 січня) відправили поштою, але лист ще не закінчив свою навколосвітню подорож і до адресата не потрапив. Зазвичай таким прокурорським фокусам у Житомирі ніхто вже давно не дивується — коли прокурорам щось вкрай потрібно, то люди отримують позавчора те, що підписане післязавтра, а коли не потрібно, то не отримують взагалі нічого або з фатальним запізненням. У канцелярії нам надали копію відповіді на скаргу, у якій сказано, що станом на 27.01.2012 року «складання акту комісійного судово-медичного дослідження не завершено». Тобто почате і ще не завершене. Звичайно, як же воно могло бути завершеним, коли на цю дату взагалі  не починалось, адже у той час міліція разом з прокуратурою лише розробляли план рятування вбивці та, як вважають родичі загиблого і постраждалий свідок,  рахували і ділили між собою отримані від Раф...го гроші. І лише потім, 30 січня, надали матеріали до бюро судмедекспертиз для комісійного дослідження.

Чесно кажучи, не хочеться вірити у тотальну продажність житомирських судмедекспертів, ми очікуємо об’єктивного повторного висновку. Але, якщо висновок сфальшують, повірте, у нас є неспростовні аргументи непереборної сили, які того ж часу будуть оприлюднені. До речі, на сьогоднішній день в Україні за грати потрапили п’ять судово-медичних експертів — така вже в них небезпечна і відповідальна робота.

Під час журналістського розслідування відбулись зустрічі з деякими оперативними співробітниками міліції, які додали інформації про намагання перекваліфікувати злочин у дитячу забавку. Один з оперів прямо заявив, що будуть визначені або легкі тілесні ушкодження, тоді справу закриють, а якщо тяжкі, то справу перекваліфікують як випадкове вбивство з необережності — в обох випадках м'ясник уникне відповідальності.

Побували ми також у відділені травматології, куди «Швидка» привезла стікаючого кров’ю Романа. Потім, назвавшись родичами загиблого, які нібито щойно приїхали з закордонних заробітків до Житомира і не знають, куди подівся Роман, потрапили до зачиненого режимного відділення реанімації, лікар якого в подробицях розповів про останні хвилини життя Романа та його рубані смертельні рани ... Саме з лікарні 1 січня дружина Валерія дзвонила мамі Романа: «Таня біля мене, Рома помирає». Таня – це дівчина Роми, яка після трагічних подій уникає контактів та змінила номер свого телефону. І хоча знайти її не є великою проблемою, ми не стали цього робити – не можна поважати людей, які зраджують мертвих.

Спроба зустрітись з самим Раф...м виявилася невдалою – хоча він і був вдома, але на наше грюкання у металеві двері огорожі ніяк не зреагував. Маємо надію, що незабаром побачимось з ним у суді та вислухаємо його версію про те, що сталось. Цьому чоловікові не позаздриш — у нього двоє неповнолітніх дітей. І як він буде жити з таким тягарем на душі, усвідомлюючи, що вбив людину — одному Богу відомо.

Мати і сестра загиблого уклали угоду з місцевим адвокатом і налаштовані рішуче.

Не можуть вони пробачити загибелі Романа, не можуть...